Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ ФІНЇКС, АРЇЗОНА Дня 21. лютого 1967 закінчила свою життєву дорогу на 56-му ро ці життя основниця 77 Відділу СУА у Фініксі і його перша голо ва, маґістер фармації бл. п. Марія Ірина Шалаута. її життя не було встелене рожами, хоча спочатку заносилося на це. Прийшла ка світ у гарній священичій родині, одержала високу освіту, вийшла заміж за дуже добру людину, лі каря д-ра Шалауту. Але на почат ку другої світової війни вивезли його на Схід і від тоді слід за ним загинув. Покійна залишилася з маленьким 3-літнім синком, Іго рем. На рідних землях ще можна було давати собі раду, але по приїзді за океан молода вдова му- сіла тяжко працювати на прожит тя для себе і сина. Казала, що не- раз працювала по дві ,,шихті“, бо хотіла якнайкраще вивести сина в люди. Це їй в повній мірі вда лося. Син закінчив медицину у стейті Мішіґен, а відтак був прий нятий на спеціялізацію з полож- ництва і жіночих недуг у Фініксі, Арізона. Мати поїхала разом із сином та його дружиною до Фі- ніксу. Бл. п. Марія Шалаута була дов голітньою членкою СУА у Дітрой ті і по приїзді до Фініксу стара лася заложити у Фініксі Відділ СУА. Помимо несприятливих об ставин завдяки своїй енергії та наполегливості це їй удалося. Бу ла першою його головою і дуже старалася удержати новозаснова- ний Відділ на відповідній висоті. Терпіла через незадовільний обіг крови в ногах, але нераз ходила пішки до своїх членок і просила їх, наполягала, щоб ходили на проби, бо треба ж зробити акаде мію Шевченка і т. п. Любила до бру роботу і старалася, щоб ці імпрези були на гарному рівні. По осягненні спеціялізації син виїхав на військову службу до Німеччини, а мати повернулася до Дітройту. З ногою було все гір ше і Покійна піддалася операції. Син приїхав із Німеччини і був дуже засмучений, коли вже не за став матері в живих. Дня 12. березня 1967 Відділ СУА у Фініксі вшанував її пам’ять на ширших сходинах. Також по старався за Панахиди в обох цер квах, а замість квітів на її моги лу вислав 5 дол. на Фонд Бабусі. Вічна їй память! д-р Домна Ясінчук, прес. реф. ДІТРОЙТ, МИШ. Ділимося сумною вісткою з на шим членством, що дня 8. квітня 1967 р. попрощалася із цим сві том довголітня членка 23 Відділу СУА бл. п. Анна Польова. Покійна була щиро віддана своїй Церкві й організації. Була не тільки член кою нашого Відділу, але й Апо- стольства Молитви, де була рев нителькою. Всюди була люблена й шанована, а одного року наш Відділ вибрав її Матір’ю Року. Народилася 1885 р. у с. Потя- тинці, пов. Рогатин у сім’ї Ґалу- гів. Одружившись із Томою По льовим, вони приїхали в 1907 р. до Рочестеру, а в 1916 р. пере їхали до Дітройту. Господь Бог поблагословив це подружжя де сятьма дітьми, з них лишилися в живих 4 дочки і 5 синів. У 1944 р. несподівано помер батько родини й бл. п. Анна залишилася вдовою. Вона продовжувала виховувати своїх дітей сама. Це вимагало ве ликих зусиль, але з Божою допо могою виховала їх на добрих і че сних громадян. Найбільшої радости дожила, коли наймолодший син Михайло відчув покликання на священика. Вона доложила всіх старань, щоб її син міг того досягнути і тому щиро дякувала Богові за те, коли о. Михайло відслужив першу Св. Літургію в Дітройті. Якою щасли вою чулася, коли одержала руко- положення і Святе Причастя з рук сина-священика! В похоронному заведенні з жа лем попрощала Покійну п-ні М. Ясінська, голова 23 Відділу СУА. Членки Відділу й Апостольства Молитви явились численно в жа лобних відзнаках. Похоронні від прави відбулись 11. квітня 1967 в церкві св. Івана Хрестителя. У похороні взяло участь разом 12 священиків. Прощальну про повідь на тему „Мати священика*4 виголосив о. Степан Сулик укра їнською мовою, а о. Ярослав Да- нильчук англійською мовою. При великому здвизі людей відпрова джено Покійну на вічний спочи нок. За давнім українським звичаєм родина Покійної влаштувала по минки, що їх приготувала п-ні Павлина Боднар, голова Комітету Підприємств при помочі членок СУА й Апостольства. При кінці син Покійної о. монс. Михайло Польовий щиро подякував усім присутнім священикам, організа ціям та всім добрим людям за по жертви на Служби Божі, за квіти та всім, що займались поминками й відпровадили Покійну на віч ний спочинок. Дочки Покійної зложили 7.50 дол. на пресовий фонд ,,Н. Ж .“ Бл. п. Анна Польова полишила у великому смутку дочок Катери ну, Параскеву, Марію і Софію та синів Теодора, Ігната, Володими ра, Тому, о. монс. Михайла, вісім внуків, три правнуки, сестру Со фію Яніцьку в Рочестері і брата Миколу Ґалугу в Гартфорді, Конн. Вічна їй память! Анастасія Королишин членка 23 Від. СУА в Дітройті МІЛЬВОКІ, ВІСКАНСИН Дня 5. березня 1967 р. була відслужена в українській като лицькій церкві Панахида за душу бл. п. Іванни Тишинської в соро ковий день її смерти. Покійна І. Тишинська, будучи здоровою, вступила до місцевого Відділу СУА. Та навіть, коли вже була старенькою і хворою, вона ще вкладала свою частку в цер ковне та громадське життя: чи то вишиванням обрусів до церкви, чи приготуванням першорядного пе чива на „фолкфер“ та церковні обіди. Вона була матір’ю нашої визначної діячки, п-і Лідії Олек- сюк, теперішньої культ.-освітньої референтки нашого Відділу СУА. Після Панахиди родина бл. п. І. Тишинської вшанувала її у церков ній залі поминками, на яких було присутніх багато членок СУА з родинами. На поминках проведено збірку на „Фонд Бабусі“. Марія Пискір членка 51 Від. СУА 14 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1967 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top