Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Замість інтерв’ю Про Конкурс Перекладів Фік і Бицьо вже стали поняття ми в нашій літературі. Перший із них — це собака, що пережив усі потрясення української родини у 2. світовій війні. А кіт Бицьо — це теж приятель людини, що ді лить із нею її долю й недолю в часі воєнного лихоліття. Але як кожен кіт — він зберігає у при в’язанні до людини певну неза лежність. Коли розважаємо над потребою перекладів у нашій літературі, то ці „постаті" самі насуваються. Тваринна тематика — має широ кого читача. Фік і Бицьо напевне здобули б прихильність отих ти- сячів, що зачитуються в творах Кіплінга, Мукерджі, Кервуда і ба гатьох інших світових письменни ків. Та й перед ними виросла б доля сучасної української люди ни, пов’язана з цими тваринами. Хоч на переклад повістей Софії Парфанович „Такий він був“ і „Вірний приятель“ ще немає ви глядів, але чому про те не гово рити? Адже вже дещо було зро блено. Бо ж у нашому журналі появився англійською мовою ре портаж „Карусь і я “ у травні 1962 р. Переклад зробила амери канська журналістка Джін Пайпер із допомогою J1. Бурачинської. І так Карусь (по-англійськи Carry) появився майже рівночасно з укра їнським оригіналом. Літературний Конкурс СФУЖО Фундації Марусі Бек став поваж ною спонукою для жіночих літе ратурних сил. Це ж на 2. Літ. Кон курсі тієї фундації повість „Та кий він був“ дістала одну з рівно- рядних нагород. Авторка Софія Парфанович тоді призадумалась над використанням нагороди. — Як гарно було б, коли б можна нагороджені твори перело- жити на англійську мову! Це була одна з думок-проєктів, що вири нули в розмові. Сказано — зроблено. Софія Парфанович повернула на те о- держану нагороду 100 дол., дода ючи від себе таку ж суму на ту ціль. Того ж року встановлено Конкурс Перекладів при СФУЖО. Цей Конкурс носить наймення своєї фундаторки і діє для творів, відзначених на попередньому Кон курсі. Пройшло трохи часу заки мож на було його урухомити. Конкурс Перекладів вимагав пригожих у- мовин для проголошення. Треба було знайти двомовні сили з-по між молоді і зацікавити їх такою працею. Для цього скоро трапи лась нагода, коли Пласт влашту вав табор „Стежки Культури" для пластунок. У програму цього та бору включено — окрім літера турної, образотворчої, музичної — також перекладну працю. Як твір для перекладу вибрано оповідання Катерини Штуль „Зу стріч" із 1. Літ. Конкурсу СФУЖО. Учасниці мали перекласти один у- ступ оповідання на англійську мо ву. З-поміж восьми учасниць Кон курсу Перекладів — три зайняли перші місця, згідно з оцінкою Жю рі під проводом ст. пласт. Окса ни Драґан. Це були Богданна Во- лянська (18 років), Тетяна Ґерич (16 років), Лідія Волянська (16 років). Тепер вони працюють над виконанням цілого перекладу. Найкраще виконаному перекладо ві припаде нагорода у сумі 50 дол. Це був перший крок Конкурсу Перекладів. Він нав’язав контакт фундації Софії Парфанович із та лановитою молоддю. А це суттє ве. Бо посеред молоді, що виро стає тепер у двомовному світі, можна розбудити літературне за цікавлення, а в дальшому знайти серед них перекладачів. Майстер ство перекладу — це цінне вмін ня. До нього треба заохочувати і спонукувати талановиті одиниці. —- Як проведемо Конкурс цього року? — запитує фундаторка. З жалем прийняла вістку, що табору „Стежки Культури" в цьому році не буде. Отже треба шукати ін шої можливости для проведення Конкурсу. А її нам знов може дати Пласт. Шкода було б шукати іншого се редовища, коли наш Конкурс так успішно там започатковано. Може при допомозі журналу „Юнак" зможемо проголосити 2. Конкурс Перекладів? А тоді здійснити дав ню мрію — представити англомов ному читачеві Фіка. Бо й справді, повість „Такий він був" була нагороджена на 2. Літ. Конкурсі СФУЖО. Отже й тому найкраще вшануємо авторку в її ювілейному році, коли виберемо якийсь цікавий уривок із повісти для Конкурсу Перекладів. Нехай Фік, отой пес із української ро дини, дійде нашими заходами до американського читача. А рівно часно наблизиться до української молоді, що буде це перекладати. Л. Бура ЖУРНАЛ ДЛЯ БАБУСІ В останньому часі відновили пе редплату для старшої самітньої ж ін ки в Европі — 64 Відділ СУА з Ню й о р к у і 54 Відділ СУА з Вілмінґтону. Обидва Відділи вж е довгі роки фун- дують її. Вперше заф ундував таку передплату 77 Відділ СУА з Фініксу, Арізона. Надіслали передплату також наші читачки. Вж е вдруге ф ундую ть ї ї п-ні Стефанія Бедрій із Нюарку, п-ні О. Томчик із Міннеаполісу і п-ні У- ляна Терлецька з Шикаґо. Вперше уфундували передплату п-во М. і Р. Купчинські з Лорейну (2 передпла ти ), п-ні Олена Залізняк із Монтреа- лу, п-ні Марія Фіґлюс із Денверу, п-ні Марія К узів із Ню Й орку і Гур ток Книголюбів із Шикаґо. Як щорічно, пп. Залеська, Іванець, Романків, Батицька і Монастирська з Едмонтону зложились і надіслали одну спільну передплату. Щ ире Вам Спасибі з а все! НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1967 11 Д-р Софія Парфанович із своїм Карусем Dr. Sofia Parfanovych w ith her car, described in the book “C arry and I ”
Page load link
Go to Top