Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXKV. ЛЮТИЙ, 1967 Ч. 2 Лариса Мурозич ГЕРОЇНЯМ УПА Горить у народі і буде навіки горіти Любов животворча до Вас, Героїні УПА, Тиранам несила любови огню погасити, У пітьмі нам світить лиш Ваша повстанська тропа! На ній так жертовно, плече-у-плече з вояками, Співаючи пісню ішли Ви у праведний змаг, Щоб владно замаяв над вежами Києва брами Злотисто-блакитний, державний наш прадідний стяг. Чи можна забути діла Ваші світлі й нестерті? Не раз, як медсестри повстанців чи як зв’язкові, Безстрашно у вічі Ви хижій дивилися смерті, Не раз, мов троянда, цвіла Ваша кров на траві. У Рідному ж Краю усіх, що стоять на сторожі Культури скарбниці, ї ї самоцвітів-перлин, Проторять за ґрати кати й яничари ворожі, Або на заслання, де їх ожидає загин. Та Ви, Героїні, в священній борні за свободу, З Героями разом — яскравий змагання пролог, На Ваших слідах знов там Велетні дужі народу Востаннє повстануть, здобудуть вінок перемог! Безіменні Лютий-місяць спонукує нас завжди до глиб ших роздумів. У бігу нашої многострадальної історії зложилося так, що в тому місяці загинули з рук окупата нашої землі — дві визначні укра їнські жінки. Ольгу Басараб, члена Української Військової Організації, замучено у Львові в лю тому 1924 p., а Олену Телігу, провідного члена Організації Українських Націоналістів розстрі ляно в Києві, в лютому 1942 р. Кожного року в лютому пропливає їх тінь над згадкою у чесгь Жінки-Героїні. Бо поруч них ми поклоняємося пам’яті інших, що попереджу вали їх, або, що пішли їх слідами. Вихоплюємо з сутінків забуття жіноцтво наших визвольних змагань, жертви большевицьких тюрем, жінок- повстанців із Кінгіру. Цього року згадуємо в лютому геройських жінок Української Повстанської Армії. Нам дуже мало відомо про поодинокі постаті чи подвиги їх. „їх ім’я — легіон11 можна сказати словами св. Письма. Бо в різному часі й різних частинах УПА вони дали великий вклад праці, завзяття й душев них сил. А їх наймення губились у гущі інших псевд. Призабувся також їх чин, що майже все- ціло обіймав санітарну, розвідну службу, а поде куди й постачання. Без цього вкладу УГ1А не була б стільки осягнула і так довго протривала у своїй збройній боротьбі. Небагато маємо джерел, щоб простудіювати дію жінок-вояків УПА. Основні праці про дію Української Повстанської Армії майже не зга дують їх, а літературні джерела це неповні доку менти. Можна опиратись тільки на спогадах учас ників, що вже є, або будуть друковані. Тому жінки-вояки УПА — це безіменні героїні, що являються ще однією особливістю нашої істо рії. Вони нагадують собою отих козачок, що мушкетом і списом боронили свого хутора від та тарської навали. Неодна з них пішла на ремені татарського коня в турецьку неволю. Так і її ду хова правнучка, жінка-боєць УПА знайшлася в концтаборах Сибіру чи Казахстану. Не знаємо імен одних чи других. Але їх ве лика жертва полум’ям запалу освічує їх шлях. І вона кликатиме дальші покоління до боротьби за волю свого народу. НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1967 1
Page load link
Go to Top