Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Г А Н Д З Я П етро Кізко Напроти наш ого будинку прохо дить брукова дорога. За дорогою ростуть каштани. Вони так густо прилягаю ть одне до одного, що коли влітку розростуться, то п е ред будинком наче суцільна зелена стіна стоїть. А зр азу за каш тана ми протікає річка. Щ оранку й щ овечора я йду цією дорогою , повз каштанів, на роботу і з роботи. І от — одного разу, вийшовши з будинку, я завважив біля одного з каш танів групу ді тей. Там були і дівчата, і хлопці, більш енькі й меншенькі, але всі во ни з течками і торбами, видно, йшли до школи. Діти то загляда ли вгору на стовбур каш тана, то опускали голови вниз, до землі. Хтось із них вигукував дитячим пискливим голосом: — Гандзя! Гандзя! М ене той гурт дітвори зац іка вив. Щ о вони там роблять? До ко го гукаю ть? А біля дітей уж е й старш і люди почали сходитися. Пі дійш ов і я близенько. І що ж я побачив? По стовбурі й гілках каш тана бігала, то сюди, то туди, маленька чорненька вивірочка. Господи! Яка вона була чудесна і цікава — - важ ко описати. Я чув, читав про ви вірок і навіть бачив їх, але зд а лека. І мені часом вивірки уявляли ся немов лисиці: довгі, руді, з го стрим писком і довгим кошлатим і пухнастим хвостом. А це була ви вірочка малесенька, може, з ди тя чу рукавичку завбільш ки. Ніжки дрібні-дрібні, як у мишки, голів ка — мов кулачок немовляти, а хвостик такий смішний: при ту л у бі тонюсінький, як нитка, а при кінці товстий і пухнастий, як бо рода у діда М ороза. Я стояв і не міг намилуватися цим милим розкішним створінням. А вивірочка-Гандзя була, наче гар на подруга всіх дітей і дорослих. Коли її кликали іменем ,,Гандзя", вона, ніби розумію чи лю дську мо ву, зістрибувала з гілки каш тана на стовбур, а зі стовбура, мов м’я чик, котилася на землю. Діти д а вали їй хліба і вона ласо їла. А коли одна дівчинка замість хліба підставила їй порожню долоню, вона так укусила її своїми го стрими маленькими зубенятам и за палець, що дівча аж скрикнуло. Тим вивірка-Гандзя немов хотіла сказати дівчині-ш колярці: — Не дури! А як дуриш , то за те і кару діставай! Відтоді я кож ного ранку і кож ного вечора виходив до того каш тана, щ об зустріти Гандзю-вивір- ку. Ніс їй хліба і навіть горіш ків. М оя симпатична знайомка й справ ді появлялася, брала від мене хліб горіш ки й зникла між кленів. Так проминув деякий час. М ину ло літо й наступила осінь. Листя на кленах уж е пожовкло й обси палося. Люди готувалися вже до свята Різдва Х ристового. А наша друж ба з Гандзею все тривала. Я бачив, як вона не раз на дощі мерзла, м етуш илася д о вкола, немов ш укаю чи тепла і хар чу. І дивно: коли я до неї підхо див, вона навіть не тікала. З іщ у литься, було, немов безпритульна дитина, й сидить біля стовбура каш тана, благально дивиться ма ленькими бистрими оченятами. Мені жаль стало Гандзі. І я од ного разу відважився взяти її до рук. М аленька істотка не пруча лася. Тоді я взяв її до хати. „П е резимуєш , — гадаю, — в теплі та в добрі, а на весну знову пущ у г у ляти “ В хаті в моїй родині не було краю радости. Особливо ж раділи діти. Вони обступили вивірочку, мов святе дитятко, кожний тицька ючи то горішки, то насіння, то хліб. А вивірка наче все життя ж и ла з нами, така смілива та м отор на. Вона навіть не соромилася зліз ти будь-кому на спину й плечі, так, А це була вивірочка малесенька, може з дитячу рукавичку завбільшки Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
