Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
1905 p.; над озером копула ске лястого склепіння, а блистить, як вишліфувана. До води переходи мо по містках, що висять на лан цюгах і гойдаються під ногами; ці містки перекинені понад скель ними розколинами з водою. Чекають на нас дві лодки, в яких перевізники грають собі в карти. Всідаємо до лодок без най меншого гамору, бо обов’язує тут безоглядний спокій і тишина. Від- далюємося від берега. Крізь скля ні дна лодок бачимо освітлену во ду, в якій є лямпи і багато риб, особливо пстругів. Провідниця по яснює, що їх там напустили і во ни не є сліпі та розмножуються навіть. По другій стороні озеро освітлене синім світлом і це надає йому ще більше таємничости. Там розложені різні машини і прилади, значить ще працюють і прочищу- ють; причалювати там не вільно! Опливаємо навколо озера і без шелесно причалюємо; глибина не- збагнута. Виходимо на денне світло, на дворі чудова погода. Сонце на за ході освітлює промінням гору, по якій ніяк не пізнати, що під нею такі дива природи; де людина по чувається бідною і немічною по рошиною, яка кожної хвилини мо же безслідно зникнути. Чисте гір ське повітря освіжує нас, а ми спі шимо в дальшу ще далеку доро гу, в яку ніччю краще не виби ратися. В поворотній дорозі на 100 миль від Наксвіл, затрималися ми на ніч при Кюмберленд Фоллс, Стейт Парк. До води близько, йдемо алеями дерев. Положення дуже гарне, ве ликі камінні плятформи, з яких можна оглядати водопад; сходами можна вийти понад водопад і ста ємо наче на бальконі. Дуже до гідне місце для фотографування. Водопад ще замітний тим, що в місячну ніч над ним простягається луком веселка, без красок, біла. Нас інформували, що ще є один такий водопад з веселкою в Аф риці. Ніч була місячна і ми могли веселку добре подивляти. Верта ючи домів почули музику; це на Театральній Площі б. готелю від буваються кожного вечора лекції народніх танків ,,скверденс“; вчить мурин і вчить досконало, дуже ви разно заповідає кожний крок, кожний рух і завважує наймен шу помилку танцюючих пар і тоді затримує музику та дуже делікат но поправляє. Танцюють на пере міну — старші і діти. Раз зайшов такий випадок: одна дівчинка ли шилася без пари, її партнер якось не зголосився і вона засоромлена біжить між ряди публіки. Інструк тор знову затримує музику; тоді встає один джентелмен і просить її до танку, вся публіка оплескує їх. Так створюється легка і мила атмосфера. Спробую зробити порівняння, а радше подати рефлексії, виклика ні спогадами образів, що залиши лися не так у пам’яті, як у глиби ні душевних переживань. Смовкі Мавнтейнс в Америці, Альпи в Ав стрії і наші дорогі Карпати. Гори в Америці на загал дуже привітні і веселі: в них відчуваєте легкість, свобідно рухаєтеся; ви хочете бачити якнайбільше, ваш зір не мучиться, можете оглядати цілими днями. Якщо знайдетеся на полянах, що є на вершках гір, у вас наче ростуть крила; ви зле тіли б над тими безмежними про сторами гір, загорнули б їх під свої крила. Вам хочеться радіти, усміхатися разом із соняшним про мінням, що складає свій вечірній поцілунок надобраніч. Гори в Аме риці життєрадісні. Про Альпи, на жаль, не можу цього сказати. Прожила серед них два роки, на висоті б. 2,000 ме трів. Вдячна їм тільки за те, що вдалося мені вилікувати хворобу сина. Може завдяки невідрадним обставинам і воєнній хуртовині, Альпи залишили по собі дуже по нурі спомини. Якщо дивитися на них навіть у соняшні дні, вони дрімають мертвою масою, німі, бездушні, тяжкі. Чим вище підно ситися вгору, тим більший огор тає сум — неспокій. Ні пташина не заспіває, ані навіть зайчик не перебіжить дороги. Все замкнене в собі — мертве. Багато з нас провело свої най кращі, молоді літа в Карпатах, де Прут із Черемошем братньо обня лись. Карпати це вже не краса краєвидів, не масиви непрогляд них лісів, а чар, що заворожує, нашіптує до взнеслих задумів, до великих героїчних діл. Це зілля, що п’янить цілющим запахом і додає сили до боротьби. Це гори, де солов’ї перекликаються тужли вими піснями, де зозулі долю ви- ворожують. В супроводі цієї симфонії при роди, ми відвідували літнища, як Дору, Яремче, Ямну, Ворохту, на- пів дику Яблоницю і незрівняної краси — Жаб’є. На дні душі за лишився глибокий, невтишимий біль і жаль, що до них дорога замкнена ще й колючим терням. Ми знаємо вартість одного прове деного дня на стежках лісів, по між чепурними хатками наших ба гатих у дар мистецтва гуцулів. І знаємо вартість одного вечора над срібним Черемошем, що роз кидає хрустальні перлини розбур ханих хвиль і відбиває у бездон них глибинах образ блідолицього місяця-князя. Здається все кругом дрімає — але ні, все живе. Пісні із молодих грудей йдуть луною в найвищі шпилі запашних смерек. І тоді з вами співає все. Ваша душа спі ває — ви записуєте ще одну сто рінку до книги ,,Святая Святих“, (а кожна людина її має), ховаєте глибоко в серці на дні, щоб ко лись прочитати. Наші гори говорять — вони живі. ОПІКА НАД БАБУСЕЮ 65 Відділ СУА у Ню Брансвику і 59 Відділ СУА у Балтиморі донедавна присилали принагідні пожертви для бабусь у Німеччині. Недавно тому зголосили ох о ту — перебрати постій ну опіку над бабусею . На пропозицію О б’єднання Українських Ж інок у Ні меччині вибрано дві старші жінки, що тепер будуть отримувати суму по 5 дол. місячно. Для тих, що живуть із суспільної дспом оги, це велика під тримка. А головне — це почування, що про них свої не забули, що про них пам’ятають. Цей гарний почин о б о х Відділів слід відзначити! Д опомога Б абусі — акція, започат кована нашою організацією щ е в 1958 році. Тепер підтримуємо 23 бабусі в Німеччині, Франції, Бельгії і Польщі. Пригадуємо, що старших самітніх ж і нок є більше і деякі з них у ж е довго чекають на цю допомогу. 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1967 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
