Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Марта Тарнавська Жінки читають більше! „Українська книжка не знахо дить свого читача'1, „Ми, українці — народ нечитальників", „Наша молодь не читає по-українсько му “ — такі закиди чуємо часто в розмовах і читаємо в пресі. Про проблеми нашого книгочитання доводилось мені писати вже в на шому журналі (гл. „Чи справді мало читаємо і чому“, „Наше Життя", жовтень 1963). Вже тоді висловила я думку, що невідрад- ний стан нашого книгочитання — це наслідок не тільки умовин но вого побуту в чужомовному світі, але теж у великій мірі і поверхов- но-легковажного ставлення до цієї справи нашої преси та нефа- хового підходу видавництв, коль- портерів і книгарів. Водночас ви словила я тоді жаль, що закиди в сторону наших чатачів і „нечи тальників" загальникові, базовані на відірваних фактах і явищах, і хоч вони, можливо і недалекі від реальної дійсности, то цього факту — за браком конкретних даних — ні підтвердити, ні запе речити не можна. Сьогодні приємно мені поділи тись із читачками „Нашого Жит тя “ невеличким, але конкретним досвідом одної української бі бліотеки, та на основі справжньої статистики зробити висновки про стан нашого книгочитання. Існує у Філядельфії, в примі щенні будинку католицької паро- хії Христа Царя, на розі вулиць 16-ої і Каюга, українська бібліо тека. Відома вона як Бібліотека Пласту і Рідної Школи і веде її вже від кількох літ курінь пласту- нок-сеньйорок „Чортополохи". Ця українська бібліотека користає із фондів Т-ва Рідна Школа і слу жить у першу чергу потребам уч нів школи українознавства. Тому й найкраще репрезентована в бі бліотеці клясика української лі тератури. Але бібліотека, яка пля- номірно і в скорому темпі зростає, має матеріяли з усіх ділянок знан ня і користуватись нею можуть усі зацікавлені. Умовини для читачів дуже сприйнятливі. Бібліотека відкрита кожної неділі, від години 10-ої рано до 12-ої вполудне, тобто в час, коли повз будинок, в якому книгозбірня приміщується, про ходять сотні українських людей — членів цієї багатолюдної па- рохії — подорозі на Богослужен- ня. Молодь користується бібліо текою зовсім безплатно, від доро слих вимагають тільки одного до- ляра річної вкладки. Бібліотека має фахову клясифікацію і вичер пний каталог — незаступний ключ до матеріялів для всіх, кому потрібно більше, як звичайну роз- вагову лектуру. Бібліотека ста рається теж інформувати та сти мулювати читача: новинки про бі бліотеку та її матеріяли подають ся вряди-годи, і по радіо, і в пре сі. І от, при наявності всіх цих по зитивів, треба сказати про саме головне: бібліотека ця має і чита чів. За дві години неділешньої служби бібліотека позичає пере січно ЗО книжок, тобто 15 книжок на годину. Щоб не бути голо- словною, подаю статистичну та белю за останні два роки праці бібліотеки. Цифри говорять самі за себе: вони виявляють ріст! 1965 1966 Кількість усіх книжок (журнали не вчислені) 1400 томів 1663 томи Кількість відвідувачів у році 713 953 (в час літніх вакацій бібліотека закрита) Кількість випозичених книжок у році 830 1183 Зареєстрованих членів 107 146 у тому числі: молоді до 18 року життя 81 107 дорослих 26 39 жінок або дівчат 78 107 чоловіків або хлопців 29 39 Бібліотека, як бачимо, не є ду же великою книгозбірнею. Можли во, що і не всі потенційні читачі знають про її існування. Але во на активна, і зорганізована із ве ликою увагою для читача. Кори- стають із неї навіть члени органі зацій, що мають великі приватні, але неупорядковані і незакатало- говані книгозбірні. Це доказ, що бібліотека максимально викори стовує свої матеріяли і вміє по легшити доступ до них читачеві. Що можна сказати на основі наведеної статистики? Передусім те, що з нашим книгочитанням справа не така вже зовсім безна дійна. За відповідних умовин, ко ли є певний бюджет, центральне приміщення і охочі та підготов лені до цієї справи люди, україн ська бібліотека може мати чита чів. Подруге, що відповідно сти мульована молодь не тільки зна ходить шлях до української книж ки, але й становить подавляюючу більшість серед членства бібліо теки. Очевидно, шкільна молодь має приписану обов’язкову лекту ру, тоді як дорослі читають зде більшого з власного вибору і для приємности. Але бібліотеки в ці лому світі служать власне перед усім студентам, науковцям, лю дям, які користуються бібліотека ми для самоосвіти, які шукають у книжках часом душевного під йому, але часто і звичайної ін формації. Бібліотеки — установи виховні і лектура розважального характеру в них на останньому пляні. Потрете: між членами бі бліотеки велика перевага читачів жіночого роду. Яка цьому причи на? Між дорослими є певна кіль кість непрацюючих жінок: в них, зрозуміла річ, більше часу й мож ливосте читати. Але, що сказати про молодь, про дівчат? Невже ж хлоп’яча активність, більше заці кавлення хлопців спортом, механі кою, майструванням може виправ дати їхню непропорційну репре зентацію серед читачів? Жіноча перевага у книгочитан- ні, що її підтвердила статистика однієї бібліотеки, дає наслідки у збільшеній активності жінок у гуртках книголюбів, у літератур них клюбах, навіть у літературній творчості. Не випадково теж саме жіночий пластовий курінь „Чор тополохи" (члени якого, до речі, (Докінчення на ст. 8-ій) НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1967 5
Page load link
Go to Top