Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
У ЮВІЛЕЙНОМУ РОЦІ ФИЛАДЕЛЬФІЯ, ПА. Ділимося з членством СУА сум ною вісткою, що дня 3 лютого 1967 р. упокоїлася в Бозі членка нашого Відділу бл. п. Юлія з Мас- люхів Корчинська. Покійна похо дила з села Манастирець, Лісько- го повіту, Зах. Україна. До ЗДА прибула в 1911 р. і проживала у Филаделфії. Полишила у глибо кому смутку двох синів, дві доч ки, 8 внуків і сестру. Покійна була довголітньою і жертвенною членкою та брала ак тивну часть у Відділі. По причині великої сніговії, що навістила Филаделфію 7. лютого ц. р. похорон Покійної відбувся 11 лютого 1967. Поховано бл. п. Юлію Корчинську на українсько му катол. цвинтарі у Факс Чейзі. В похороні взяли участь, крім родини і знайомих, членки 48 Від ділу СУА. За спокій душі Покій ної замовлено Службу Божу у церкві Христа Царя на Найставні. Вічна їй пам’ять! Олена Господаревська прес. реф. 48 Від. СУА ПОСМ ЕРТН І ЗГ А Д К И ЮПКА, Н. Й. У холодний зимовий ранок 17. грудня 1966 р. з глибоким жалем і сумом провели ми в останню до рогу нашу улюблену сеньйорку, почесну членку 57 Відділу СУА, бл. п. Олену Дурбакову. Покійна, дружина о. Савина Дурбака, була улюбленою їмо- стею, дорогою „бабцею“ нашої громади. Була вона однією з най більш обов’язкових членок, що помимо свого старшого віку не опускала наших сходин чи імпрез у громаді. Довгі роки вона також очолювала Марійську Дружину. Велич і шляхетність характеру Покійної здобули їй велику лю бов і пошану в громаді. Для кож ного вона знаходила тепле слово, кожному допомогла в потребі. Во на любила всіх, а всі любили її. Покійна походила із заслуженої священичої сім’ї Винницьких, ста ровинного шляхетського роду гер бу Радієвич. По своїх предках во на успадкувала своєрідний ари стократизм духа, спартанську по- Українська родина — це основна клітина нашої громади. Про н еї треба дбати й її треба скріплювати. Одним із таких заходів — це буде передплата Нашого Життя. Своїм щомісячним приходом журнал вносить українську атмосферу в хату, пам’ятає про господарські потреби сім’ї, радує нашиЬс найменших. Тому в 50-ліття нашого національного зриву ми повинні подбати про те, щоб Наше Життя знайшлося в кожній українській родині. Над цим уже працюють наші членки й прихильниці. Деякі з них справді гарно справляються. Берімо приклад із них! Приєднали нових передплатниць в останньому часі: Марія Хрептовська, Шикаґо (22 В.) 1 Стефанія Левченко, Денвер (75 В.) 1 Наталія Фіґлюс, Бофало (49 Відд.) 4 Ніна Михалевич, Ст. Пол 1 Марія Ґерус, Юніон (28 Відд.) 1 Катерина Пелешок, Ню Йорк (1 В.) 3 Ольга Гану шевська, Рочестер Мирослава Петришак, Міннеапо- (47 Відд.) 1 ліс (16 Відд.) 3 Ірина Гарасимів, Ветерфілд 1 Ольга Павлів, Коговз (34 Відд.) 5 С. Гарасимович, Монтреал 1 Ольга Перецька, Дітройт (81 В.) 1 Стефанія Карапінка, Ірвінґтон, Теодозія Стельмах, Дітройт (28 Відд.) 1 (63 Відд.) 4 Євгенія Кікта, Клівленд (33 Відд.) 1 Ярослава Зарицька, Бруклин (21 В.) 1 АДМІНІСТРАЦІЯ НАШОГО ЖИТТЯ ставу, благородну усмішку та до стойну поведінку. Народилась во на в Медведівці біля Бучача, до школи ходила у Львові. Жила пе реважно на Поділлі: у Підгаєччи- ні, в Тернополі, в Теребовлі, в За- лужжі і Залав’ї, а потім у Львові. Воєнна хуртовина змусила її по кинути рідну землю, яку вона так дуже любила і помандрувати з ріднею до Німеччини, а згодом за океан, до Америки. Під час обох світових воєн пе режила вона багато трагедій і лиш великии гарт духа не дозво лив їй заломитись, а навпаки ще й других піддержувати в нещасті. Під час наших визвольних змагань вона з гордістю спартанки виря- жала своїх двох синів у бій за волю України і з таким же спо коєм прийняла вістку про герой ську смерть одного з них. У тих тяжких воєнних часах вона зорга нізувала в Теребовлі жіночу службу опіки над раненими й не дужими і сама, мов рідна мати, піклувалась ними. Покійна залишила в глибокому смутку дві дочки — Меланію і Со фію з родиною на рідних землях, а тут, в Америці, сина, ред. Івана Дурбака з родиною та дочку Оле ну, що із своїм чоловіком Левом Кокодинським опікувалась своїми старенькими батьками весь час їх ньої еміграційної мандрівки. Жалобою вкрита численна ро дина, духовенство, членки СУА і вся наша громада взяли участь у панахидах, в похороні і поминках по дорогій Покійній. Зворушливе прощальне слово виголосив парох Ютіки, о. Богдан Смик, що під креслив рідкісні прикмети духа Покійної. Теплими словами про щали її також о. Корчинський та приятель родини д-р Олег Волин ський. Від родини попрощали її — син, ред. Іван Дурбак та інж. Роман Вергун, від СУА п-ні Марія (Докінчення на обгортці) 14 НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1967 Бл. п. Олена Дурбак The late Olena Durbak, honorary member of UNWLA Branch 57 in Utica, N. Y. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
