Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
довший час скривались там у церкві св. Варвари. На прохання архиєпископа один американський летун згодився їх перевезти до Ватикану. Під час лету зірвалася страшна буря. Коли ситуація ви глядала дуже критично, тоді цей летун, не-католик, почав молитися до св. Йосафата і прохав, щоб допоміг йому, коли він дійсно свя тий. По короткому часі буря вти хомирилася і вони щасливо доле тіли до наміченої цілі. Другим нашим переживанням були відвідини опери в Римі. То му, що це було улітку, ми мали нагоду слухати „Cavaleria Rusti- сапа“ на вільному повітрі біля Ка- ракальських купелів. Виконання опери було прегарне, акустика бездоганна, а контури руїн, що таємничо зарисовувались при ми стецькому освітленні сцени та ще й при сяйві місяця, надавали всьо му особливого чару. Незабутнє та зворушливе вра ження зробила на нас збірна ав- дієнція у папи. Це діялось у його літній резиденції Кастель Ґ ан- дольфо. У великій, просторій залі зібралось кілька груп, коли відчи нились двері і швайцарські ґвар- дисти внесли папу. Присутні з ен- тузіязмом його привітали. В лиці папи відзеркалювалась радість і прихильність до всіх. Звертаючись до поодиноких груп, папа вітав їх різними мовами, давав моральні науки і накінець уділив усім апо стольське благословення. Будучи в Кастель Гандольфо, ми відвідали віллю, що її купив Митрополит Андрей Шептицький для нашого духовенства. Ця вілля є недалеко папської резиденції над самим озером і зветься ім’ям нашого великого Митрополита — Villa Andrea". Улітку там перебу вають наші священики і студенти теології. Тут у приємному і го стинному оточенні ми оглянули віллю, на якій є однак познаки знищення, бо під час 2. світової війни забрали з неї багато річей великої матеріяльної і мистець кої вартости. На закінчення нашої вакаційної поїздки ми пережили в Римі, а радше в Ватикані ще одну небу денну та зворушливу подію. Це була приватна авдієнція у нашого кардинала Йосифа Сліпого. Рези денція Кардинала знаходиться у лівому крилі Ватикану за базилі кою св. Петра. їх Еміненція живе в тому самому мешканні, де жив попередньо папа Павло VI. Скром не, але просторе помешкання складається з передпокою, віталь ні, їдальні, спальні, конференцій- ної залі, канцелярії секретаря, кухні і каплиці, в якій Кардинал відправляє. Господарство Карди нала провадять Сестри Василіян- ки. Одна з Сестер, Мати Михаїла розказувала нам, що їх Еміненція дуже любить живі квіти. У конференційній залі, де ми сиділи у глибокому зворушенні і чекали на авдієнцію, стоїть ста- туя-погруддя папи Павла VI з бронзи, а на стіні висить у рямках ґратуляційний лист з підписами від Наукового Т-ва ім. Шевченка. По кількох хвилинах двері до ві тальні спокійно відчинилися і ми найперше почули лагідний голос „прошу “, а згодом і побачили ма- єстатичну постать Кардинала. Від разу після привітання Владика звернув увагу на подібність мого чоловіка до свого батька, що його пригадував ще як питомця з семі- нарійних часів у Львові. Імпозан тна постать Владики в чорній рясі з великим хрестом на грудях на повнила мою душу якимсь дивним спокоєм. В тій хвилині я відчула святість цієї великої та рівночас но скромної людини, що її Бог призначив на велике діло. Владика сів свобідно на фотелі, а ми з чоловіком на канапі напро ти нього. Мені важко було спро могтись на якенебудь слово, бо моя увага була немов загіпноти зована розумним і лагідним погля дом Кардинала та великою доціль ністю й розсудливістю кожної думки й кожного слова. Гарна сріблиста борода його викликала в мене спогад про Перемиського Владику Кир Йосафата Коцилов- ського, якого я собі добре запа м’ятала з дитинства. Тому, що ми принесли їх Еміненції на пам’ятку пляшечку води з Люрду, що її він прийняв із подякою і набожно поцілував, то наша розмова поча лася саме з того місця. Владика розпитував нас дещо про Люрд, але головною темою нашої розмо ви було українське громадське життя в Америці. їх Еміненція був досить добре обзнайомлений із різними ділянками його. Розпиту вав про Український Конгресовий Комітет Америки, про Пласт та ін ші молодечі організації. У відпо відь на наше питання у справі зміни календаря Кардинал висло вив свій погляд, даючи відчути за- турбовання цією зміною. Під час авдієнції ми обидвоє були приємно заскочені здоровим та гарним виглядом їх Еміненції, як рівнож оптимістичним духовим наставленням Владики. На спомин цієї зустрічі вручив нам підписа ну світлину і книжку актів прого лошення їх Еміненції Кардина лом. Це була дійсно незабутня і незатерта подія в нашому жигті. Популярність Кардинала Йоси фа Сліпого у Ватикані може нас наповнити гордістю. Від часу при буття їх Еміненції до Ватикану зросло зацікавлення візантійським обрядом. Є світлини кардинала Йосифа Сліпого з різних публич- них виступів і є література про Східню Церкву. Кажуть, що наш Кардинал є однією з найбільш по пулярних осіб у Ватикані. Цією видатною подією закінчи лись три тижні нашого побуту в Европі. Три тижні повні різних вражень та переживань. І тепер, коли я в думках подорожую та відвідую ще раз і ще раз ті місця, то два враження яскраво виділю ються з-поміж інших: чарівна гро та в Люрді і розсудливі слова на шого Кардинала. ЖІНКИ ЧИТАЮТЬ БІЛЬШЕ! (Закінчення зі ст. 5) є майже всі без вийнятку теж і членами Союзу Українок Амери ки) взявся за творення та веден ня української бібліотеки. Наш жіночий журнал — один із неба гатьох, що регулярно, від бага тьох літ інформують своїх чита чів критичними аднотаціями про всі майже українські видання. Як що б це робило більше наших пе ріодичних видань, якби зокрема наша найбільш почитна щоденна преса більше уваги й пильності присвячувала послідовній, систе матичній критиці та інформації про нові українські книжкові по яви, тоді напевно помітно збіль шився б круг читачів української книжки — хочемо вірити, що і тих — чоловічого роду! 8 НАШЕ ЖИТТЯ — 'КВІТЕНЬ, 1967 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
