Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
виховні теми Перший день у Світличці Ваша трирічна дитина йде до Світлички. Це є велика подія в їі житті і мама теж хвилюється. „Во на напевно буде плакати", „він ■не буде їсти, бо вдома- я мушу вживати різних способів, щоб щось трошки з’їв...“ Деякі мами взагалі не бачать потреби у по силанні дитини до Світлички; „ад же ж він все хоче бути з мамою“ Деякі з цих побоювань справ джуються. Перший, другий, часом ■ще й третій оаз дитина1 плаче. То знов часом радо йде до Світлички, відтак несподівано повертаєть ся і з усіх сил біжить назад. Страх перед незнаним, новим, пе- рез розстанням з батьками є при чиною, чому дитина плаче, або втікає. Ця втеча ■— це оборона дитини. Що робити в такому ви падку? Брати дитину силою? За лишати її саму, а1 самій утікати перед нею? Забрати домів і не посилати ДО’ Світлички? Можна зарадити, різно; найкра ще забрати дитину домів і пого ворити з нею, коли вона успоко- їться. Переконати, роз’яснити. Бу ває, що вже за1 другим разом ди тина залишиться у Світличці. Як що ні, тоді мама, за дозволом учи тельки залишиться з дитиною, ко ротше чи довше, один раз, або двічі, доки дитина не звикне. Гірше є з тими батьками, що взагалі не дбають про те, щоб пі слати дитину до української Світлички і то гірше з двох при чин: перша, що дитина1, яка скін чила 3-ій рік життя, перебула вже, як стверджують психологи, свій „вік самотности“ Вона вже не хоче бути сама, не хоче сама гра тися, вона шукає дитячого това риства., бо в неї пробуджується суспільний інстинкт, її наставлен им до оточення стає активне, й очікує відгуку ВІД ЦЬОГО' оточен ня. Якщо цієї потреби душі і зми- слів дитини не задовольнити ди тячим товариством, тоді вона бу де шукати виходу сама, а що цей вихід не завжди буде відповідний, то батьки скаржатьса, що досі ди тина була „як янгол, а тепер ста ла чортенятком" А це є лиш природна фаза дитячого розвит ку, в якій дитяча енергія не була спрямована у відповідне русло. Друга причина, чому слід нам пі- слати кожну українську дитину до Світлички є національного ха рактеру, але про це напишемо в окремій статтейці. І. П. Розмова з мамою Як часто треба мити дитині голову, коли вона того дуже боїться? Чому боїться? Це основне. Перша річ — усунути причину страху. Усі такі зайняття, як миття голови, стриження волосся у стрижія, обрізу вання нігтів (тупими ножицями), плястер на рану, серветка при столі — викликують часто опір дитини. Його не можна зломити силою, лиш призвичаєнням. Що частіше буде ди тина того вживати, то легше буде це сприймати. Вийняток від цього правила є тоді, коли дитина з якоїсь поважної при чини набере відрази або страху пе ред даним зайняттям. Напр., коли при митті голови мило зайшло їй до очей, або дитина топилася у ванні чи в річ ці, або коли скалічили їй палець при обрізуванні нігтів, коли їй невміло накладали плястер або серветка по в’язана з якимсь прикрим пережи ванням. Тоді треба дану функцію зовсім заперестати на якийсь час (напр. миття голови на тиждень-два), а ко ли дитина призабуде, починати по волі з добрим, лагідним підходом. Психологічна підготова має тут свою вагу так, як і приклад других дітей. Калина В. Збірники для дітей СНІГОВА БАБА СНІЖИНКИ СРІБНА ЗІРКА Упорядкувала Марія Юркевич — Ціна по 50 цт. кожен — Замовляти в Централі СУА Роман Завадович: Пригоди Гно мика Ромтомтомика, ілюстр. Едв. Козака. ОПЛД Торонто-Ню Йорк 1964. „Купім ту зелену книжку“, за кликали діти, коли ми в неділю по Службі Божій поступили до кни гарні. Як прийшли додому, то спершу переглянули ілюстрації, а потім спробували читати самі й пішло їм це зовсім легко. Бо ж ця книжка є збіркою віршованих о- повідань — пригод добродушка, лісового хлопчика. Теми з життя в природі розказують про малих створінь, тварин і рослин, та чому їх не можна нищити. Наші діти, виховані в містах, часом цього не розуміють і легковажно ставлять ся до живих створінь. Оповідання, хоч творять цілість, можна читати поодиноко і в довільнім порядку. Пригоди Ґномика Ромтомтоми ка дуже надаються на те, щоб їх читати дошкільнятам — навіть уже дволітні будуть мати з того приємність. У тому віці починає мо привчати дітей слухати читан ня книжок. Коли це буде щось недовге й цікаве, то зуміємо втри мати їхню увагу навіть протягом ЗО хвилин. Ґномика діти полюблять і його пригоди вивчатимуть напам’ять, може й не розуміючи деяких слів. Одначе дітям у шкільному віці треба 'Незрозуміле пояснити та розмовляти з ними про те, як во ни порадили б Гномикові в різних небезпеках. При помочі віршованих опові дань діти вчаться правильного на голосу поодиноких слів, та роб лять поступ у пізнаванні «ових слів. Короткі та цікаві пригоди захоплюють початкуючих читачів і молодші школярі радо прочита ють їх самі. Друк виразний, хоч може дещо задрібний для шости- літніх, але від сьомого року чи тають без труду. Р. Г. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
