Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ірена Книш Побратимство Дар живої розповіді, невичер пний засяг знань, природній гу,- мор, блискучий дотеп, пориваю чий жарт, мила поведінка... про мощували темпераментному сту дентові дорогу до різних середо вищ, 'вони усували загорожі, які спонтанно виростають поміж ве ликою духовістю вийнятково1 об дарованої одиниці, а ї довкіллям. І молодий ііван Франко привабли вою товариською вдачею з’єдну вав собі симпатії знайомих, това ришів і не менше... товаришок, бо жінки завжди податливі на сві же, іскристе Й дотепне 'СЛОВО. То ж юний поет особливо серед жіночої молоді втішався немали ми успіхами. Багато завдячує їм — український жіночий рух. Ольга й Михайлина Рошкеви- чівні, Анна Павлик, Уляна Крав ченко, Євгенія Бохенська, Мар- та й Климентія Поповичівні, Оле ся Бажанська, а попри них Ори ся Гарасимовичівна, Гаяна Дани- левич, Марія Вояковська, Амвро- зія Левицька, Марія Матковська, Текля Навроцька, Софія Окунев- ська, Терміна Шухевич, Ольга Шухевич, Марія Нагірна, Марія Ревакович і незлічима плеяда дру гих патріоток — це духові діти й послідовниці Івана Франка. Бо це він шукав, радив, наклонював, підбадьорював здібних і освіче них жінок, щоб їх активізувати в громадському житті. Цей „фемінізм" Франка зродив ся з глибокого переконання про його потребу для українського народу. Він бачив, що наше жі постаті, а саме п-ні Женев’єві Блет, секретарці внутрішніх справ стейту Пенсилвенії та членці Пре зидентської Правдо ї Комісії. Союз Українок репрезентували п-ні Стефанія Пушкар, голова і п-ні Марія Душник, рефереитка зв’язків. Дня 12. жовтня п-ні Пушкар зложила звіт про діяль ність Союзу Українок Америки. У звіті про Конгрес Міжнар. Жін. Ради у Тегерані, згадано також про її діяльність у Комісії Мігра ції того Конгресу. ноцтво виростало без 'національ ної традиції: під російською оку пацією переймалося Московщи ною, а в Галичині польщилося. Через байдужість до українства матерів — позначувався погуб- ний вплив на молоді покоління. Тому найкращу запоруку націо нального відродження українців бачив Іван Франко в духово від родженому жіноцтві. Поява свідо мих українок у літературі, в гро мадському житті була для нього доказом, що „національне почут тя будиться вже в самому ядрі українського народа“, а в слід за тим росла певність „кращого, швидшого росту нашого народу“. З українського жіночого руху виникло єдине в своєму роді по братимство Івана Франка й Ната- лії 'Кобринської. Триваліше від знайомства, вірніше від приязні, глибше від дружби. Це бур не розривний союз двох великих ін дивідуальностей, сповнених до себе обопільно повагою й солі дарністю, об’єднаних спільнотою ідей, поривів, прямувань, змагань, пройнятих найвищою любов’ю — патріотизмом. Це чуття єднало їх у літературі, політиці, громад ському житті, хоч не бракувало між ними проминальних хвилю вань, суперечок, докорів, розбіж ностей, непорозумінь, а може й суперництва, але завжди шля хетного... Кобринська не тільки адорувала поета й найвизначнішого свого сучасника. Незалежна матеріяль- но й впливова в колах галицької інтелігенції — вона була його захисницею, за що нераз особи сто потерпіла, як це було з жі ноцтвом станкславівського това риства. Франко часто гостював на приходстві в Болехсві, там прово дила вакації його родина. Нераз у тісному колі жартовано, які ха рактерні риси Кобринської пере йшли на Фрузю в „Лисі Микиті" Ці унікальні стосунки, близькі й коректні могла б відобразити спадщина Наталії Кобринської — її архів, який по-варварськи за пропащено в СССР. Остання до ступна згадка про нього буіа в 1930 р. в журналі „Західня Укра їна" за травень, де підкреслено, що в рукописах Кобринської „ба гато цікавих записок про Фран ка". Там теж був найбагатший альбом його фотознимок. Багато з того вже раніше по-вандальськи знищила рідня, але винне тут у першу чергу громадянство, зокре ма Наукове Т-во ім. Шевченка, яке було спадкоємцем архіву та не сміло допустити, щоб рідня ви везла до СССР це громадсько- культурне добро як свою приват ну власність. Пройшло 50 років з того трав невого вечора на львівському кла довищі, коли словами Наталії Ко бринської українське жіноцтво прощало свого великого Оборон ця, Брата, Товариша, Союзника. їхнє останнє прирече«ня Івано ві Франкові в імені майбутніх по колінь дотримано. Як народини українського жіночого руху, його перші прояви Й ОСЯГИ іНОСИЛИ трив ку печать Франкового духа, так і сьогоднішній рух українського жіноцтва у вільному світі •— па тріотичний і глибоко національ ний! СПІЛЬНА МОЛИТВА В ДЕНЬ 1. ЛИСТОПАДА Оце вже дванадцятий раз вірні українських віровизнань зби раються в день 1. листопада до молитви за переслідувану українську Церкву. Молимось за витривалість у вірі, за тих вірних, що переслі дувані й засуджені, за наших замучених владик. Окрему молитву шлемо до Господа Бога за нашу молодь. Дай Господи Боже — їй жити і кріпнути у вірі християнській! Вже дванадцятий раз членки СУА беруть активну участь у мо литві й об’єднуються в тій хвилині з усім українським народом у віль ному світі. ЕКЗЕКУТИВА СУА
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
