Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
БОГДАН: Я й не збирався дога няти. ОЛЯ: Не збирався, справді? БОГДАН: Справді. Бо тоді б ти не раділа так, як тепер. Я ж використо вую кожну нагоду, щоб принести тобі радість. ОЛЯ: Неправда, це не тому. БОГДАН: А чому? ОЛЯ: Ти неповороткий! Лінивий, не любиш бігати. БОГДАН: Ах, так! Добре, побачиш іншим разом. ОЛЯ:: А побачу! БОГДАН: Можна навіть тепер. Ба чиш те дерево? ОЛЯ: Бачу, але бігти до нього не буду. Втомилась... Посидимо трохи? БОГДАН:: Як ти хочеш. (Сідають на лавку, Оля помічав на землі книж ку, яку виходячи загубив поет). ОЛЯ: Дивись, Богдане, книжка я- кась (підняла, розгорнула). Україн ська. Поезії. БОГДАН: Напевно хтось із наших людей загубив. Ану, дай мені! ОЛЯ: 3 умовою: ти прочитаєш сто рінку, яку я розгорну. БОГДАН: Краще ти читай... Я ін коли роблю помилки. Мені, на жаль, Полтавський Вечір 63 Відділу СУА (Докінчення зі ст. 30) діл, запрошуючи до участі другі Від діли та зацікавлених із громадянства. Першою імпрезою цього циклу був „Полтавський Вечір", улаштований 63 Відділом СУА. Вечір цей поєднано зі Свяченим Відділу, бо саме було це у Великодній час. Голова Відділу, п-ні І. Ціспк, вітаючи гостей, ввела при сутніх у святочний настрій, який о- статочно закріплено святочною пере кускою. Після Свяченого, голова Окр. Ради п-ні О. Климишин у своєму вступно му слові звернула увагу на потребу й ціль цього роду імпрез. Головною доповідачкою цього вечора була д-р Валентина Савчук, уродженка Пол тавщини. Неможливо в кількох сло вах передати все те, що сказала д-р Савчук про землю свого дитинства. Це була інформативна доповідь про життя, культуру й історію Полтавщи ни, переплетена особистими спогада ми доповідачки, в яких вичувалася безмежна любов і туга за покинутою Батьківщиною. Окрім д-р Савчук ді- довелося дуже мало жити з батька ми, більше між чужих людей. ОЛЯ: Саме тому читатимеш, щоб не забував свою мову. БОГДАН: А як зроблю помилку? ОЛЯ: Я поправлю тебе. БОГДАН: А не сміятимешся? Обі цяєш? ОЛЯ: Хіба можна з такого сміяти ся? Це швидше варте суму... БОГДАН: Ну ось, уже й засуму вала. Яка ти в мене. (Входить поет, розглядається до вкола, потім говорить стиха, до себе). ПОЕТ: Де я міг загубити її, чи не тут? (помітив книжку в руках Олі). Вона в них, моя книжка... Чи не збираються вони читати її? (Став збоку, намагаючись бути непоміт ним). ОЛЯ ( заплющивши очі, розгортає книжку): Ця сторінка! Читай, почи наючи від першого рядка згори. Я щось задумала на цю сторінку, потім скажу, що... БОГДАН: Я так не читатиму. Спер шу скажи! ОЛЯ: Добре... Коли те, що тут написано, хоч трохи нагадуватиме нас, — бути нам завжди, на все жит тя, разом. лилися спогадами про Полтавщину п-ні А. Ковальська та її син о. мітрат Биковець. Сумні це були спогади, бо жорстока рука влади досягнула і зни щила відданого українському наро дові й Церкві о. Биковця, осиротив ши дружину і малого сина, теперіш нього о. мітрата. Про жіночий одяг полтавчанок де тально розповіла п-ні О. Омецінська, культ.-освітня референтка Окр. Ради. Сама вона була вдягнута в стрій пол тавської дівчини. П-ні А. Ковальська демонструвала одяг старшої жінки- полтанчанки, а п-ні д-р Савчук — одяг молодиці. Всі строї були автен тичні. Програму доповнили ще рецитації творів славних полтавчан — І. Котля ревського та О. Вишні, що їх вико нали: Н. Горак, X. Юзич та Р. Диг- дало. Присутні мали ще змогу огля нути виставку народнього мистецтва Полтавщини. Окрему увагу звернули на себе мережки та кераміка. Про великий успіх вечора свідчить факт, що після закінчення програми присутні не спішились розходитися, а БОГДАН: Олю, так не можна, це по-дитячому. ОЛЯ: Читай! БОГДАН (читає повільно, виразно): Лунала пісня. Слухали клени. Слухали в полі срібні тумани. Ти пригорнулась тепло до мене, Зовсім інакша, ще досі незнана. (Оля схилила голову йому на плече). Линула пісня... Рідного слова Хвиля гаряча вдарила в груди. Знов я побачив берег Дніпровий, Ще раз відчув я: тебе не забуду. ОЛЯ (встала, пройшлася): Гарно як сказано: „Линула пісня... Рідного слова Хвиля гаряча вдарила в груди... БОГДАН: Ти вже й запам’ятала? ОЛЯ: Бо гарно... (знову біля Бог дана): Ще читай, я хочу слухати. ПОЕТ: Книжко моя, книжко, чи це не сон? Вони читають тебе з поша ною і любов’ю... Це, книжко, дуже велика нагорода для нас. (Оля і Богдан схилились над книж кою, поет повільно виходить). КІНЕЦЬ згуртувавшись біля виставки, засипа ли наших полтавок нескінченими за питами. Р. Дигдало ПАССЕЙК, Н. ДЖ. Із діяльности 70 Відділу СУА Цьогорічна весняна забава відбу лася ЗО. травня ц. p., в залі Україн ської Централі в Пассейку. Весь до хід із забави призначено на Україн ський Католицький Університет у Ри мі. До танку пригравала скрестра „Дніпро", а приспівувала мило п-на О. Бук. На забаву загостила до нас голова Відділу СУА в Елизабеті п-ні О. Когут у товаристві ще однієї Со юзники, чим ми були приємно вра жені. Всі гості культурно й мило за бавлялись при смачнім буфеті Сою- зянок. На двох ширших сходинах виховна референтка п-ні Бобеляк висвітлила для членства свої фільми з подорожі до країн Близького Сходу. Присутні з подивом оглядали мистецтво й кра євиди Єгипту, Сирії, .Йордану та Свя тої Землі. О. Порохняк Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
