Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Рукавичка Петро Кізко ІВАСІВ КОЖУШОК То була ціла пригода, Не забути її зроду, Як Івасів кожушок Лісовий украв звірок. Але мовмо все спочатку, Як було і сталось як. Про кожух, звірка, санчатка Й про Івасів переляк. Дня зимового Івась На санчата геть подавсь. Тепло вдягся в кожушину, Взувся в чоботи, шапчину Теж тепленьку натягнув, Взяв санчата й в ліс мигнув. Там із гірки він спускався, Падав, біг, перекидався, З абивало йому дух, Скинув з себе він кожух. Під кущем його поклав, Без кожуха сам помчав. А мороз ставав лютіший, Аж тріщали дерева. Поспішав Івась скоріше Знов кожуха надівать. Коли зирк: нема кожуха, Ой же горенько моє! Йде з-за лісу завірюха І вже вечір настає. Де ж кожух подівся, нене! Йвась замерзне тут цілком. І хлоп’я бігом шаленим Кинувся за кожушком. От біжить він, раптом: — Диво! В кожушку його — звірок. Йде і бавиться грайливо Невеликий борсучок. Ізрадів Івась, гукає: — Брате любий, борсучок! Ти віддай мій кожушок! А звірок відповідає: — На цей раз кожух віддам, Та на інший раз затям: На санчатах ти спускайся, З кожушка ж не роздягайся, Бо накличеш ти простуди, Зле тобі й родині буде . . . Йвась подякував звіркові За поради ті чудові Й знов кожуха зодягнув Й на санчатах в дім майнув. То була ціла пригода, Не забути її зроду . . . Замовляйте збірник ївги Шугай НЕБЕСНИЙ ГІСТЬ Вміщує 5 сценок — Ціна 1.00 дол. — Замовляти в Централі СУА Ішоз дід лісом, а за ним біг собачка,, тай загубиз дід рука вичку. От біжить мишка, влізла в ту руказичку та> й каже: ,,Тут я бу ду жити!“ Коли це жаба плигає та й пи тає: — А хто, то в цій рукавичці? —- Мишка-шкряботушка. А ти хто? — Жабка,-скрекотушка. Пусти й мене? От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до' рукавички та й питає: — А хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жаб ка-скрекотушка. А ти хто? — А я зайчик-побігайчик. Пу стіть і мене! — Іди! От уже їх троє. Коли це бі жить лисичка та до рукавички: —■ А хто, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жаіб- ка-скрекотушка та й зайчик-по бігайчик. А ти хто? — Я лисичка,-сестричка. Пустіь і мене! — Та йди! Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик та. й собі до рука вички, питається: — А хто, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жаб- ка-скрекотушка та1 й зайчик-по бігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто? — Та я вовчик-братик. Пустіть і мене! — Та вже йди! Уліз і той — уже їх п’ятеро. Де не взявся, — біжить кабан: — Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жаб ка-скрекотушка та1 й зайчик-по бігайчик, лисичка-'сестричка та вовчик-братик. А ти хто? — Хро-хро-хро! А я кабам- іклан. Пустіть і мене! — Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш? — Та вже влізу, — пустіть! — Та що вже з< тобою роби ти, — йди! Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить вед мідь та й собі до рукавички, реве й питається: (Докінчення на обгортці) — Мишка-скряботушка. А ти хто?
Page load link
Go to Top