Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Геройство, про яке не говориться Леся Лисак Можливо, що ця жінка мешкає навіть на тій самій вулиці, що ви. Можливо, що ви знаєте її і часом перекинетеся з нею кількома сло вами звичайної розмови1. Здаєть ся одначе, що вам ніколи не при йшло на думку, що ця жінка і по няття геройства, мають із собою щось спільного'. Але в цьому 'Не має нічого дивного. Ми віддавна привикли розуміти під словом ге ройство “ якийсь небуденний, бли скучий, високолетний подвиг, --- щось у роді подвигів Жанни д’Арк... А жінка, що про неї го воримо, «іяк і в нічому «є нага дує славетної героїні-'мучениці. Але скажіть: чи ви бачили в еміграційні роки п’єсу „Дома ху"? Якщо так, ви напевно точ но пригадуєте сО'бі однойменну героїню п’єси, бо таких персона жів' як Домаха, не годен забути. Це була така домінуюча, така не звичайно сильна постать, дарма, що вона була простою, може на віть малограмотною селянкою. „Геройство" Домахи мало- в собі гіркий, терпкий по смак буднів. Пронизливо болючих буднів під- совєтського життя в часи коллек- тивізації. Домасі в- брутальний спосіб забрали все, що людині можна, відобрати. Залишилось їй тільки її власне життя та — її внутрішня сила, що заклточалася в 'бажанні: видержати. Видержа ти попри найболючіші втрати, по при дошкульний терор, у —- без вихідному здавалось би — поло женні. І Домаха видержує. У фі нальній сцені, вона, колишучи на руках малу внучку — символ прийдешнього — співає: „А на шому роду — нема переводу"... Прості слова простої народньої пісні, але скільки в них глибини! Можна б сказати — кредо наро ду, що не хоче загинути. В ньо му заключалась не тільки провід на ідея п’єси, але також провідна ідея „героїні сірих буднів". — Якщо ви не бачили п’єси „Домаха" — можливо ви бачили на американській сцені або в кіно премилу історію про „Непотопа- ючу Моллі Бравн". Історію зовсім не трагічну, навпаки, погідну, ве селу, виразно гумористичну. Життєрадісна, повна фантазії та верви, Моллі Бравн, зовсім не до копує ніяких геройських вчинків. Вона тільки проходить крізь твер ду школу життя і бореться з усі лякими труднощами, включно з власними недоліками. Ці останні та життєві обставини, часто став лять її у невідрадне здавалось би становище, але Моллі Бравн ні коли не хоче визнати себе .пере моженою. Вона, хоч похиляється від напруги, але не заломлюється, не паде вниз. „Ай ейнт давн єт“ — каже вона собі тоді, коли їй буває виїмково важко. І навіть коли приходить потрясаюча ката строфа, коли тоне корабель ,,Ти- танік" — • Моллі находить силу не лиш урятувати своє власне жит тя, але теж життя других людей. Реально й символічно — вона вдержується на поверхні життя і тому В'Она „непотопаюча". Звичайна та жінка, що можли во живе на. вашій вулиці — не є ані такою домінуюче-сильною як Домаха, ан:і такою радісно-ба дьорою, як Моллі. Проте — ко ли б ви пізнали її ближче — во на має в собі прикмети й однієї і другої. Вона тільки; тому менше помітна, що її... не освітлює блиск сценічних рефлекторів. Вона про ходить крізь звичайне, сіре, бу денне життя, в якому важко до шукуватися крилатої романтики, її теперішнє життя таки дуже прозаїчне — чи не бачили ви її недавно, як вона поверталася із закупів харчів, похилена від тя- гару „шапінг бегів"? І тому ні чого дивного, що вам ніколи не прийшло на думку порівнювати цю жінку з котроюнебудь герої нею. Але... при нагоді — поговоріть з нею. Запитайте її про її мину ле. Вона розкаже вам про нього словами, в яких не буде ані дріб ки патосу. Вона скаже вам, що за часів польської окупації, вона бу ла так званою інструкторкою ди тячих садків по галицьких селах. В чому полягала ця праця — ви менш-більш знаєте... Вона, зовсім певно, не замикалася тільки в крузі дошкільного виховання... В її засяг входило куди більше... (Про це вона вам не говорить, це ви самі знаєте!) Ви теж знаєте, як виглядали тоді обставини та кої праці, що дорівнювала само посвяті... Ви знаєте, що не було мови про якусь „сталу платню", і скільки кілометрів треба було нераз проїхати на драбинястому возі, на в’язці соломи, вибоїсти ми, „польськими дорогами", у слоту, завірюху, промокши „до нитки", голодній, перетомленій... І ви знаєте про нічліги в сільських хатах — теж на в’язці соломи- приколотка, і про сніданки з піс ного борщу та хліба, „...бо мюло- ка, нема, корова не доїться, пан- нунцю..." Ви знаєте теж про ча сті допити польської поліції, що закидувала народній працівниці „антипаньствову, вивротову дзя- лальносць...“ І що такі допити часто кінчалися побутом у в’яз ниці, у келії разом із злодійками та вуличними жінками... Це все ви мусите знати, бо вона про це не буде розказувати — хто б там такі речі згадував! Можливо тіль ки, що вона, скупими словами на тякне на те, що коли прийшли більшовики у 39 році, арешту вали та вивезли її чоловіка — і від того часу слід по ньому за гинув... І що за німецької окупа ції — всі її три сини пішли до війська... Так, найстарший згинув, під Бродами, середущий опинився в Повстанській Армії, а наймо лодший — досі на Сибірі... Так, вона, посилає йому посилки, бо самі знаєте, як там людям живеть ся... Вона, хоч уже немолода, ще таки працює... треба ж жити, тре ба. синові допомагати... Чи має ще сили працювати? На: її поблідлих устах поблажлива усмішка: „А якже ж — коли треба, сила му сить найтися..." Така, звичайна розповідь, в якій нема ані нарікань наважку (чина трагічну?) долю, ні найменшого натяку на власне „геройство". А коли б ви навіть натякнули на те, вона спокійно відказала, б: „Та я не зробила в житті нічого такого особливого', попросту виконувала НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1966 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
