Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Італ і йські спостереження (Лист із Риму) Дарія Маркусь Для італійців вигляд так само важливий, як і якість, якщо й не більше. Тут не питають, де ліпше жити — в Америці чи в Італії, а де гарніше. Цьому принципові відповідає й їхня архітектура. Модерні житло ві будинки мають легкість і весе лість у собі завдяки бальконам і терасам різних штудерних форм, на яких квіти, зелень, квіти, кві ти... Вулиці чисті, так у старих, як і в нових дільницях міста. Це заперечує дещо поширену леген ду, що італійці -—■ брудні і ліниві. Ніхто не приїжджає сюди робити їм порядки чи будувати будинки й дороги, які, до речі, є тут най кращі в Европі, за вийнятком лиш Німеччини. Та коли головні дороги є зна мениті, в самих містах вуличний рух —- на перший погляд — дуже хаотичний. В самому Римі є дуже мало перехресних світел; подеку ди стоять поліцисти, що частіше пояснюють туристам, куди їхати, або висварюються з водіями авт, які не послухали їх вказівок, аніж керують рухом. Кожний водій шукає найменшої щілини, кудою можна б пропхатися. А білі лінії посередині дороги -служать лиш на те, як каже один із наших римських отців, щоб знати, хто винен, якщо трапиться випадок. Інакше ніхто не звертає на них уваги. І це притаманне італійсько му характерові: кожен шукає і використовує нагоду, щоб про пхатися, та все таки вважає, щоб не наробити багато шкоди собі й іншому. Тому серйозних випадків в Римі назагал мало. Якщо ж узя ти до уваги, що велика кількість вулиць тут цілком не має тротуа рів для пішоходів, то це справді гідне подиву. Під оглядом міського руху Рим матеріялів. Але властивим змістом книги є з'ясування розвитку укра їнської мови в українській само стійній державі 1917— 1920 pp. Цієї теми дотепер ще ніхто не опрацював,, а в Україні її вперто промовчують. JI. Б. змінився на протязі останніх де сяти років. Тоді, безперечно, так само були авта, але 'Нічого* подіб ного до їх теперішньої навали. Орнаментальний вигляд площі Святого Петра сьогодні геть спо творений актами, яким там позво- лено паркувати. Майже всі авта малі, навіть дуже малі. Властиво, ними одиноко можна пробиватися вузенькими середньовічними ву личками, що їх ніхто не думає перебудовувати для модерного руху. Середньої величини авто в тих вуличках виглядає немов я- кийсь кольос, і його краще зали шити на окраїнах міста, ніж рис кувати застрягнути між двома бу динками на якійсь побічній вулиці. А щодо місця, де залишити ав то, то ситуація гірша від амери канських міст. Туристи, що ма ють авта з закордонними реєстра ційними таблицями, часто викори- стовуть італійське добре к£ став лення до туристів. Це, мабуть, їм вдається тільки в Італії. Бо де ж інде, як не в Італії, поліцист, що чекав чверть години біля вашого авта, залишеного під самим зна,- ком, який забороняє навіть зупи нятися, після остороги, не лиш по-джентелменськи відчинить вам двері до авта, але й ще за салю тує, коли від’їжджаєте. Італія цікава не лиш своїми ми стецькими центрами, як Рим чи Фльоренція. Майже кожне містеч ко, що більше, село може похва литися якимсь цінним мистецьким твором чи пам’яткою. Містечка, немов причеплені до верхів гір корони, з руїнами або ще й із збереженими середньовічними у- кріпленнями, так само* мальовничо виглядають, коли до них під’їзди ти, як і чудовий є вид з їхніх те рас -на довкільні долини1. Орвієт- то, Сполетто, Ассізі, Перуджа, й інші, всі вони залишають незабут ній спомин. В них й досі чується дух ренесансу. Та все таки перлиною не лиш усіх італійських міст, але й світу є Рим. Тут, здається, кожен бу динок, кожен камінь міг би роз повісти вам цікаві історії від сі рої давнини по сьогоднішній день. Рим — це свідчення людських здобутків, матеріяльних і духо вих. М узеї, ґалерії, пам’ятники, археологічні розкопки: їх багат ство прямо засліплююче. Кожна церква тут — це своєрідний му зей. Мозаїки, скульптури, орна менти, сама граціозність структу ри — куди більше притягають увагу, аніж священик при пре стольній жертві, для чого власти во все це мало б служити. Не можна також сказати, що гарні молоді, часто обнажені фігури на образах чи скульптурі опеціяльно стимулюють побожні думки. Так само не є дуже інспіруючими історичні згадки про минуле де яких із цих церков. В добі рене сансу катедри були популярним місцем для вбивства непопулярних деспотів. Церемоніял Богослужби в цих церквах мусить бути дійсно вели чавим, щ об вдержати увагу при сутніх. Признатися, то ми лише двічі побували1 на. такому Бого- служенні, а -саме на „Всіх Свя- тих“ у Базиліці Санта Марія Ма- джоре та на відкритті четвертої сесії Собору в Базиліці Святого Петра, коли Службу Божу служив Святіший Отець. Звичайно Бого- служення в церкві Святого Петра в неділю дещо подібні до стампа- ди. Служби відбуваються при біч них престолах. Народу завжди багато, і тих, що прийшли моли тися, і тих, що прийшли дивити ся. Увесь час рух. Гурмою біжать за: священиком, сподіваючися, що він іде починати Богослуження, а тоді довідуються, що- він уже за кінчив. Багато1 врочистіша атмо- (Закінчення на ст. 8) НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1966 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
