Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Подбаймо про відпочинок дитини Обов’язки української матері супроти її доростаючих, у шкіль ному віці дітей, не кінчаються із шкільним роком. І час літніх ферій вимагає від неї продуманого й доцільного плянування. Літні ферії є для дитини часом дозвілля, відпочинку після умової, нераз важкої праці. Бо українська дитина має багато зайнять в часі шкільного року; американська й українська школи, організація молоді, лекції з ділянок мистецтва... Дитина потребує відпочинку, але не1 спокійного сидіння в хаті. Дитина не переносить спокою. Після кіль кох днів вона вже рветься кудись іти, кудись їхати. Тужить за това риством однолітків. Українські оселі, табори, зустрічі є найкращим місцем і нагодою відпочинку, розваги, скріплення фізичних дитячих сил. Побут на сві жому повітрі дасть дитині апетит, міцний сон, спортову заправу, ве селе, дружнє оточення. Ще ціннішим набутком від фізичного скріп лення і товариського життя є вироблення характеру, прикмет, що їх дає виховна система в таборі. Це є такі прикмети як здібність перено сити труднощі, самостійність і гарт духа. Та найцінніше, що одержить дитина в виховному таборі, чи оселі є національне виховання; його дає розговірна рідна мова, книжка, вірш, пісня, гутірки з українською тематикою, змагання при іспитах вмілостей, участь у програмі на вечірню ватру... Вечорі при палаю чому вогні ватри, спільні пісні на прогульках, розмови в колі друзів це незабутні хвилини на все життя. Матері і батьки не повинні прогавити нагоди, яка уможливлює дітям побут в українській оселі. Це є національний обов’язок бать ків — вислати дітей в українське середовище на час дозвілля і цей обов’язок пригадує усім українським батькам Головна Управа СУА жінок, — це не академічне 'пи тання, а факт сучасного життя, бо серед 40% жінок, що працю ють, багато є одружених. Якщо дехто із -соціологів і феміністок ставлять питання, чи має право одружена жінка не працювати, то Ф. МекДжінлі дає ствердну від повідь: так, але . . . якщо вона собі цього бажає. Правда, такий вільний вибір можливий в ідеаль ному суспільстві, а тепер є ба гато причин, що примушують жінку шукати заробіткової праці. Першою з цих причин є гроші. Часто примушує до цього жінку неусталена праця молодого чо ловіка, прагнення вищого життє вого рівня, боязнь утратити після перерви спричиненої родинним життям, професійну працю і інше. Ф. МекДжінлі не виправдує цих причин, думку про те, що жінка мусить працювати поза домом, уважає нонсенсом. — Жінки, закінчує авторка., — які б вони не були еманциповані, це не чоловіки. Хоч усі профе сійні шляхи для нас відкриті, але ми добровільно хочемо поверну тися до споконвічної, добре втоп таної стежки, що веде нас до ро динного вогнища". Коли розглянути думки Ф. Мек Джінлі, треба признати їм певне о'босновання. Домашнє господар ство тепер облегшене, зате у- складнились інші обов’язки жін- ки-дружини і матері. Через довго- годинну відсутність чоловіка в домі вона дбає за цілість хати, виплачує рахунки, проводить за купи. Намітивши виховні напрям ні вона відповідає за їх виконан ня. А виховання дитини тепер куди складніше завдання, як було колись. Через приспішене життє ве темпо, пересунення дільниць міста, расову боротьбу, молодечу злочинність — дітвора й молодь знаходиться під тиском тих по дій. Отже вплив родинного дому, а в ньому увага матері конче по трібні для вмілого кермуванння тим розвитком. В українській родині ця при сутність матері ще й бажана то му, що стає підставою національ ного виховання дітвори. Адже всі свідомі того, що те, що защепле- не в ранньому дитинстві, поши рене й любовно припильноване НОВІ ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКЕ ЖІНОЦТВО У БРАЗИЛІЇ (1924— 1964). Захо дами Української Ж іночої Орга нізації при ХОС. Зредагувала На талія Лиса. Стор. 86. З нагоди 40-ліття заснування першої жіночої організації в Бра зилії Українська Жіноча1 Органі зація при ХОС видала: огляд пра ці, як своєї центральної органі зації, так і інших жіночих това риств. Цей гарний почин да:в пе регляд не лиш трудних початків, але й дальшого поступу і розвит ку. За приклад нехай послужать звідомлення Централі і Філій ОУЖ та осяги. інших товариств. Описи ілюстровані численними світли нами. Книжку можна вважати цінним пізніше — це найкраща запорука настанови юнака чи юначки. Тому ми бажали б якнайдовше вдержа ти українську матір у домашньо му вогнищі. Не завжди це є мож ливе. Але всім, що мають якіне- будь вагання, слідувало б прочи тати книжку Ф. МекДжінлі „Шість центів у її черевику вкладом в історію нашого: жіно чого руху. Василь Симоненко: БЕРЕГ ЧЕ КАНЬ. В -ІВО ,, Пр олог“. Вибір і коментарі Івана Кошелівця. Ім’я молодого, передчасно згас лого поета — широко1 відоме. До збірки увійшли ПО і ЄЗІЇ з двох йо го збірок, опублікованих в УРСР, кілька поезій, спотворених совєт- ською цензурою і ряд ПО'езІЙ, за боронених в УРСР. Особливе зна1- чення має щоденник поета, що охоплює час від вересня 1962 до вересня 1963. Тут відкривається суть його молодої, сумнівами тер заної душі. У своїй літературній сильвет- ці Іван Кошелівець дав влучну аналізу творчости поета. Василь Чапленко: УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА, її виник нення й розвиток. Ню Йорк 1962. У вступному слові автор пояс нює, що книжка є продовженням давнішої його праці „Українська літературна* мова, її виникнення і розвиток". Тут він доповнив згаданий твір одним розділом, до якогої йому давніше бракувало 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top