Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Наталія Чапленко Найстарша жіноча професія Так визначила, жіночу працю в своїй книжці „Шість центів у її ч ер ев и к усуч асн а .американська письменниця Філіс МекДжінлі*). Ця книжка була на списку най краще продаваних книжок 26 тижнів, а її наклад перевищив 100.000 примірників. До цього її успіху причинили ся жінки-господи ні, а це ще біль ше спопуляризувало ім’я автор ки, відомої поетки, нагородже ної 1961 р. за поезію нагородою Пу ліцера, а також вшанованої кількома почесними науковими ступнями в декількох університе тах. Досі 'ВИЙШЛО 9 збірок ї ї по езій, 15 книжок для дітей та. 2 книжки есеїв. Тепер письменни ці Ф. МекДжінлі 60 років, у неї 2 дочки з високою освітою. Во на живе зі своїм чоловіком Н. Гайдепом у м. Вестоні, Конн. 'Нещодавно вона була запро шена до Білого Дому на фести валь мистецтва розом із поетом Марком Ван Дореном і читала свій вірш ,,На похвалу різнома нітності". Книжку „Шість центів в її черевику" написала „жінка.- господиня про американсньку жінку-господиню і для американ ської жінки“, як це визначила са ма авторка. Заголовок книжки вона взяла із старої ле г енди про англійську селянку, яка знаходила 6 центів у своєму черевику, що їх туди клали лісові боти, як нагороду за її досконале виконування хатніх обов’язків. Сенс цього заго ловка в тому, що й ця книжка мала б бути нагородою для жі нок, що самовіддано пильнують хатнього вогнища, і запереченням того зневажливого ставлення до хатніх обов’язків, яке прикметне для сучасних освічених жінок. Ця книжка мала б бути також відпо віддю на книжку Бетті Фрайден „Жіноча містика", що теж була найкраще продаваною книжкою і розглянута в ч. 7 „Нашого Житня" за 1965 рік у статті J1. Phyllis McGinley: “Sixpence in Her Shoe.” Бурачинської „Про жіночу місти ку". Ф. МекДжінлі показує на прикладі власного життя, як осві чена жінка може бути щаслива в ролі жінки, матері й господині дому. Тим то й її книжка, літератур ний жанр якої трудно визначити, має автобіографічний характер. Складається вона з трьох частин, що мають такі заголовки: 1. „Жінка", 2. „Дім" і 3. „Родина". У 22 розділах, що також мають свої окремі й оригінальні заго ловки, письменниця висловлює свої погляди на відповідні про блеми, ілюструючи це власного практикою. У цій статті я хочу ознайомити наших читачок з її думками. Вона каже, що жіночі обов’яз ки — це справжня, споконвічна, почесна й єдина професія жінки. За ці обов’язки ніхто з жінок не одержує докторатів чи нагород Нобеля, навіть якщо вони роб лять із свого дому місце миру й щастя та заслуговують на благо словення. Жїнок-господинь бага то, але вони не об’єднуються у професійні спілки, не влаштову ють страйків, хоч годин їхньої праці ніхто не бере на облік, а заробітня платня нерегулярна. Але попри те жіноча професія почесна і її не слід соромитися. Треба сказати, що з розвитком людської цивілізації жіноча про фесія значною мірою змінилася, і вона не обмежує жінки так, як це було давніше. Тепер жінка має змогу вибирати собі фах. Як що вона вибрала собі завдання бути ОПІКУНКОЮ СВОГО ДОМу, ТО' це її добра воля, оскільки вона вважає, що подружжя, діти і дім —• її найголовніше покликання. Якже часом жінки нарікають, що їхня хатня праця примусова, од номанітна і невдячна, то автор ка добачає причину того в непід готовленості молодих дівчат до подружніх обов’язків. Як відомо, і праця чоловіків не завжди для них приємна, але вони замолоду готуються до неї і пізніш не на рікають. Крім того, вона каже, що напружена жіноча праця не забирає в жінок усього їхнього життя, бо після того, як жінка- мати виховає свої діти, у неї за лишається чимало вільнішого ча су на здійснення своїх творчих здібностей в будь-якій царині людської діяльности. Але й ви конані обов’язки, щодо родини і дому гідні всякої пошани, і то му це було б нижче її гідности заздрити своєму чоловікові, що нераз має дуже важку заробітко- ву працю. Бетті Фрайден уважає, що жін ки з вищою освітою зраджують самих себе, коли не використо вують своїх фахових знаннів на фаховій роботі, замінюючи ці знання на горшки й пелюшки. Але Ф. МекДжінлі каже, що осві та потрібна однаково і чоловікам і жінкам, незалежно від того, чи ці останні використовують її за фахом чи ні. Справа в тому, що освіта має вартість не тільки в розумінні заробітку. Бо знання — це самоцвіт, і його ми можемо носити всюди та переховувати „навіть у кишені свого фартуш ка". Цей самоцвіт не може втра чати своєї вартосте доти, доки м,и свідомі цього. — Моя освіта, каже авторка, —- це частина мого посагу, як для моєї бабусі були срібні ложечки, і я її м'ожу пере дати своїм спадкоємцям, якщо вони, звичайно, цього захочуть. Освічена жінка краще зрозу міє прочитану статтю, оцінить мову політика, глибше зрозуміє проблеми праці свого чоловіка і зможе краще допомюгти своїм ді тям здобути й собі знання. Залишається все таки пробле ма фахової праці одруженої жін ки. Є думки деяких авторів, що пишуть на цю тему, щоб ще дів чатам не видавати дипломів, доки вони ке відроблять означеної скількости років, як хлопці вій ськову службу. Дехто злагіднює цю проблему і уважає, що жін кам треба дати можливість по вернутися до своєї професії після виховання дітей. Ф. МекДжінлі констатує, що праця одружених НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1966 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
