Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXIII. ТРАВЕНЬ, 1966 Ч. 5 Василь Симоненко Лебеді материнства Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку 'казка сивими очима Материнська добра ласка в неї за .плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не лущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, ТИХІ зорі, С'ИНО'ВІ !П ід вії. Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні, Лопотіли «рилами і рожевим іпір’ям, Лоскотали марево золотим сузір’ям. Виростеш ти, сиіну, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмільні смеркання мавки чорнобіриві Ждатимуть твоєї ніжности й любови. Будуть тебе кликать у сади з*елені Хлопців чорночубих диво-.наречені. Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не мож'на рідну матір виб.ирати. За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тол-олі, Стануть над тобою, листям затріпочуть. Тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Із збірки „Берег чекань" Мати Василя Симоненка У збірці творів Василя Симоненка, молодого українського поета, що так передчасно помер, є м.іж ін. теж лист поета до Президії Спілки Письменників України. На кілька годин перед смертю, 12. грудня 1963 р. Василь Симоненко, згасаючи в лічниці, в мі сті Черкасах, просив друзів-письменників заопіку ватися його, матірю. ,,Мати моя — пише поет — працювала в кол госпі 27 років, але не зважаючи -на те, змушена вдо вольнитися ролею „утриманки“ Перший день моєї смерти може стати першим днем її жебрацького жи вотіння. Від усього серця прошу Вас не допустити до того і, коли це можливе, виділити їй із коштів Літ-Фонду бодай мінімальну суму, котра гарантува ла б її від голодної смерти" (Василь Симоненко-, ,,Берег чекань", Вид-в-о ,,Пролог,“ 1966, стор. 195). Цей лист потряс не лиш друзями поета, але й кожною людиною, що має Бога в серці. А україн ському суспільству він пригадав ще раз трагедію закутого народу. Багато говорять тепер про покращання умовин, в тему й положення старших людей в країнах Со- вєтського Союзу. Близько пів століття не мали там люди на старість опіки, ані забезпечення. Вкінці проголошені є нові постанови про пенсії й емери тури для старших. Показується, що ці постанови відносяться до упри'вілейованих верств, партійної еліти та частини працюючої, т. зв. трудової інтелі генції по містах. Колгоспна маса, що в Україні на числяє около б мільйонів людей, перебуває далі в стані журби й страху перед старістю, віком без силля. Лист Симоненка — трагічний документ часу, поневолення і визиску України. Не знаємо, чи мати Симоненка одержала по його смерті яке матеріяльне забезпечення. Нато мість знаємо, що її трагедія не покінчилася з утра тою 29-літнього, талановитого сина. По його смерті почалося переслідування нещасної жінки партійною владою. Бунтівничі -вірші Симоненка, що мандру вали по Україні в рукописах, дісталися на Захід і їх передруковувала українська і чужинецька, преса.. Російська поліція використала матір для того, щоб ,,знайти й показати «винних"; змусила підписувати (або й сама підписує) видумані листи Марії Щер бань, матері Симоненка, та її заяви в пресі, з обви нуваченнями передових українських лідерів і на цій основі арештує і засуджує невигідних собі людей. На очах світу московське КҐБ використовує святі материнські почування для своїх жорстоких прак тик, переслідування української культурної верстви.
Page load link
Go to Top