Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
те, що треба було виконати. Хтось же ж мусів...“ Так, хтось мусів мати силу пра цювати для народу, переносити знущання окупанта, пережити •найболючіші втрати — і не зало митися. Хтось їм у сі.» 'вірити, що „нашому роду -— нема переводу", що ми мусимо видержати найваж чі удари долі. ...Можливо, що ця жінка таки мешкає на вашій вулиці! Коли стрінете її слідуючим разом, по думайте про тихе, безіменне ге ройство --- геройство' сірого- 'бу дня. І це буде не трагічна Дома ха, не безжурна Моллі Брови, а звичайна українська жінка, сила якої є силою нашого народу. ІТАЛІЙСЬКІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ (Продовження зі ст. 5) сфера на. площі Св, Петра, де 'Кожної неділі >о 12-ій годині з< •вікна свого ватиканського меш кання благословить присутніх Па па. При цьому він виголошує ім провізоване слово- через гучно мовці. Коли сьогодні говориться про беатифікацію попередніх панів., Пія XII та Івана XXIII, то Папа Павло VI є їх гідним іна слід ник ом. На багатьох він1 робить враження святої людини. За короткий час він викликав любов, пошану й признання до себе й Церкви в ці лому СВІТІ. Д о ЦЬОГО' причинилася так його виступи на Соборі чи в Об’єднаних Націях, як і такі малі жести, яік відвідини паломників - циган у їхньому таборі під Ри мом. До Риму приїжджають у різних справах — дістати благословен ня Па.пи, оглянути м узеї і пам’ят ники історичного значення, поси діти за склянкою вина в кафе на Вія Венето і час від часу розпіз нати між прохожими відомого ми- стця чи актора, забавитися в рим ських нічних льокалях. Найчасті ше все це разом, приваблює до Риму, бо нинішня людина вміє пов’язати паломництво з вакація ми, культуру з розвагою. Щоправда', сьогодні подорожу вання не є таке 'Конечно необхід не для інтелектуального збага чення людини, як це було в ми нулому. Завдяки фільмові, телеві зії, фотографії кожен має досить докладну уяву, як виглядають та кі неповторні місця, як Колізей, Фонтанна, ді Треві, Піяцца д’Ес- панья. „Вишневий сад“ Чехова можна, так само- побачити в то му ж сезоні в Римі, Парижі, Ню Йорку чи Москві. Ці самі теа.- тральні групи, балетні чи оперні ансамблі, піаністи, співаки, спор- товці, учені, поети виступають майже у всіх головних столицях. Сучасність поволі, але послідов но, затирає унікальність місця і речей. Швидка комунікація (всьо го дев’ять годин літаком з ІІІика- ґо до Риму!) затирає різниці в щоденному житті людей різних країн. Мода така сама, харч зо всім подібний — піцца така ж по пулярна в Америці, як і в Італії; продукти тих самих фірм -—- ми ло, паста, до зубів, 'консерви; бен- зина тих самих компаній; Пієта Мікельанджельо була на Вистав ці в Ню Йорку; Папа Римський подорожує по світі.. А до Риму все таки приїжджа ють мільйони! ДАР ДЛЯ МУЗЕЮ СУА З нагоди Музейної Виставки СУА, що була відкрита під час XIV. Кон венції в Українсько-Американському Інституті в Ню Йорку, виставлено там надісланий дорогоцінний експо нат. Це була жіноча сорочка з села Хрещатика на Буковині. її власни цею була п-ні Ірина Запаранюк із Ютики, що поділилась цим своїм скарбом із глядачами. Село Хрещатик положене над Дні стром, близько Заліщик. Сорочка на гадує своїм кроєм і вишивками При дністрянське Поділля. Цей зразок со рочки дуже старий, власниця нара ховує йому більш, як 100 років. Для неї це дорога родинна пам’ятка. Коли закривалась Виставка Жіно чої Творчости п-ні Запаранюк пові домила п-ні М. Ржепецьку, референт ну нар. мистецтва, що хоче подару вати цю сорочку Музейній Збірці СУА. З радістю прийняла це до ві дома Екзекутива СУА й на цьому місці складає власниці щиру подяку. Пані Ірина Запаранюк походить із Заліщик, де народилась у родині Красій. Там закінчила середню школу і вийшла заміж. Була членкою місце вого Союзу Українок, виступала в хорах „Просвіти44 та брала участь у „Лугах44. Перебуваючи на еміграції в Німеччині спробувала своїх сил і в театрі. Тут грала в побутових п’єсах і драмах театру „Розвага44 різні ролі („Украдене щастя І. Франка, „Ми- на Мазайло44 Куліша, „Катерина44 Т, Шевченка, „Казка старого млина44 Черкасенка). Прибувши до Ютики на початку 1949 р„ вступила до Відділу СУА від хвилини його заснування. Переважно працювала як виховна референтка, в останньому часі, як пресова. П-ні Запаранюк любується в на родній вишивці і майстерно володіє низинкою, яворівкою, хрестиками й мережкою. На Виставці Жіночої Творчости в Ню Йорку виставила ряд власних вишивок. КУРС ДЛЯ ВЧИТЕЛЬОК ДОШКІЛЛЯ Курс Учительок Дошкілля, що йо го започаткувала Виховна Референ- тура й Окр. Рада СУА за почином Програмової Комісії Укр. Вих. Си стеми — добігає до кінця. Курсантки пильно сходились щотижня на лек ції. Доповідачі — пп. Ярка Телепко й Ігор Винницький — дали їм пере гляд модерних засад виховання, чи то в домашніх умовинах, чи то в Світличці. Курс проходив у формі свобідних гутірок. Курсантки (їх було 10) зби рались довкруги великого стола, в кінці якого сидів лектор. На початку лекції заповідав зміст сьогоднішньої теми, як наприклад „Роля вчительки у Світличці44 (п-ні Я. Телепко) або „Розвиток дитячої особовосте44 (п. І. Винницький). Лектор проходив ко ротко намічену тему, а курсанти пильно записували. Час від часу ста вили питання й діставали вичерпні відповіді. Таким чином впроваджено ряд мо лодих матерів у напрямні сучасного дошкільного виховання. Курс буде закінчений іспитом 10. червня 1966 р. ОПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ На першій сторінці нашого журналу, у статті „Мати Василя Симоненка“, пятий рядок з доли ни закралася прикра друкарська помилка, яку просимо справити. Написано є: „з обвинуваченнями передових українських лідерів“, а має бути: „з обвинуваченнями передових українських літерато- рів“. 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
