Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Галина Лащенко Вже далеко пізніше, коли я стала дорослою і ближче її пізнала, я вже не помічала того, бо ба чила в ній інше. За тим „холодком11 було в ній ба гато жіночого. У м’якому грудному голосі, в рухах, ЩО В них не було нічого різкого, в повній невеликій руці — лиш це все було замкнене в дуже стриману форму. Хто знав, її в Києві в молоді роки, каже, що вона мала прекрасне волосся, у ті часи гордість кожної жінки. Про її вроду і чудове волосся зга дував у Празі, тоді вже дуже старий, проф. Отто Ейхельман, який знав Мірних ще до І. світової війни. Волосся в неї було темне, але не те жор стоке чорне, позбавлене блеску, що його можна часто бачити в південних жінок, а м’яке темне во лосся з бронзовим відблиском. У неї була чиста, злегка матова шкіра, в молодості делікатно рожева, як згадує Катерина Антонович, невеликі карі очі і правильні м’які риси обличчя. Ходила без поспіху, але живо — було в усій її постаті щось панське. Вже третій рік тривала І. світова війна. „Вій сько було змучене довгою війною і бажало якнай- скоршого її закінчення. До фронту доходили страш ні новини про розрухи в Петрограді і в цілій Росії“, пише в „Спогадах1' прот. Петро Білон. Дня 27. лю того (ст. ст.) 1917 р. вибухла революція, вояки пе тербурзьких гарнізонів приєднались до революціо нерів. Дня 2. березня цар зрікся престолу і в Пе тербурзі утворився Тимчасовий Уряд з кн. Львовим, а потім Керенським на чолі. Вже 7. березня за по чином Т-та ТУП (Т-во Українських Поступовців) у Києві засновано Українську Центральну Раду. „В лавах російської армії запанувала повна деморалізація. Салдати самовільно покидали фронт. Фронт фактично було оголено. Війна скінчилась. Українські частини почали пробиватися в Україну“, пише ген. О. Удовиченко' в книзі „Україна у війні за державність11. У Києві організовувались Військові З’їзди. Головою Комітету на чолі українських збройних сил став Гол. Отаман Симон Петлюра. Уні версалами Україна проголосила на цілий світ волю до створення своєї держави. В добі української державносте Зінаїда Васи лівна ще глибше увійшла в працю, зв’язану з укра їнським відродженням. Її чоловік, Іван Іванович, що був членом Української Центральної Ради, став при уряді, коли відійшов О. Лотоцький, генеральним пи сарем до часу, коли через есерівську більшість цей кабінет димісіонував. Потім Іван Іванович Мірний зайняв посаду директора канцелярії Міністерства Закордонних Справ. Дружина його стала членом Української Центральної Ради разом із десяти ін шими жінками. Це були — 3. Мірна, С. Русова, Л. Старицька-Черняхівська, В. О’Коннор-Віліиська, М. Грушезська, О. Грушевська, О. Пащенко і ще чо тири інші. В Центральній Раді 3. Мірна працювала спершу, як представниця українських громадських організацій м. Києва, а потім як обрана Всеукраїн ським Національним Конгресом депутатка. Була вона теж діловодом у фінансовому відділі Централь ної Ради. Українська Центральна Рада відразу проголо сила рівноправність жінок і жінки відразу активно виступили, як співтворці державного життя і прий мали участь у засіданнях Центральної Ради, які від бувались у будинку Педагогічного Музею при Вели кій Володимирській вул. І коли Центральна Рада ви ділила з себе викопний комітет — Малу Раду, що в червні 1917 р. утворила т. зв. Генеральний Секре- таріят, дві з членок Центральної Ради, а саме 3. Мірна і Л. Старицька-Черняхівська увійшли до складу Малої Ради, викопного комітету цього укра їнського парламенту. Важко було українським жін кам працювати „при тих умовах непідготованости, при малому досвіді11 — пише 3. Мірна багато років пізніше. А Симон Петлюра, згадуючи ті часи, писав,: „Ми були захоплені революційним патосом, а треба було створити по селах і містах самоуправи, творити виконну владу, т. зв. екзекутивну". Українські жінки, що активно включилися до праці, були ближчі до діла, до суті, до правди. Але їх було небагато. По цілій країні творяться Жіночі Громади, що організуються в Український Жіночий Союз. Сюди входять Л. Старицька-Черняхівська, Зінаїда Мірна, Софія Русова, Валерія О’Коннор-Вілінська та інші. Український Жіночий Союз почав розвивати свою працю й видавати журнал Жіночий Вісник. Дня 14. вересня 1917 у Києві скликається Жіночий З’їзд. Це пожвавило працю жінок в інших містах України. Все в, стані організації, в русі, в кипінні. . . Зінаїда Мірна разом із Л. Старицькою-Черняхівською пере вели першу збірку фондів на Центральну Раду, влаштуванням Дня Національного Фонду. 3. Мірна була скарбником того фонду. На першій державній нараді Симон Петлюра, характеризуючи обставини, сказав: „Майбутні історики з безмежним пієтизмом аналізуватимуть колись те святе безум’я, з яким наші герої і політичні діячі приступили до закла дання перших фундаментів нашої державности". А Зінаїда Мірна через двадцять років так згадує той час: „Коли тепер у спогадах пригадується мені та колосальна робота, зроблена нами, українськими жінками, в Центральній Раді, то з певністю можна твердити, що так працювати, як ми працювали, можна тільки раз у житті“. Цю гарячкову працю, яка будила відголос в усіх кінцях України, яка так широко розгорталась, весь час переривали воєнні дії, що з особливою НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1966 39
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
