Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
мати своє обоснування в дальшій праці. Нова Управа: п-ні Люба Шандра, голова, п-ні Віра Маркевич, місто голова, п-ні Наталія Масник, рек. се кретарка, п-ні Ліна Басюк, кор. се кретарка, п-ні Анізія Струк, касієрка. Референтками стали — п-ні Зеновія Лавринишин, організаційною, п-ні О- рися Гарасовська, культ.-освітньою, п-ні Люба ИІеремета, виховною, п-ні Дарія Менцінська, нар. мистецтва, п-ні Марія Семків хору, п-ні Софія Сокологорська сусп. опіки, п-ні Анна Васильовська зв’язків, п-ні Євстахія Струтинська пресова. Вільними чле нами Управи стали —- пп. Володими ра Ґут, Оксана Мурська, Марія Пи скір. Контр. Комісія: пп. Марія Хрептов- ська, Олена Чуба, Ірина Ракуш чле ни, а пп. інж. Олена Турула і Ми- галь, заступниці. З’їзд закрила предсідниця, дяку ючи делегаткам за участь і бажаючи Управі ще кращих успіхів у дальшій праці. Орися Гарасовська, голова З’їзду Ліна Басюк, секретарка З’їзду ФИЛАДЕЛФІЯ, ПА. Свят-Андріївський Вечір 10 Відд. СУА Увійшло вже в звичай, що кожно го року наші громада назначує собі радісну зустріч — і в гостях у 10 Відділі СУА святкує „Андрея". Під час цього святкування відновлюється в нас притемнена буднями наша світ ла традиція і народній побут. І в цьому році спопуляризована членками СУА імпреза стягнула чи сленних гостей до гарно вдекорова- ної залі кафетерії парохіяльної шко ли св. О. Миколая. В атмосфері радісного сподівання слідувала дбайливо підготована про грама свята, що її влучно вела ар тистка сцени п-ні Оксана Рудакевич. Вона привітала гостей враз із цілим ансамблем вступним словом „На Ан- дрея“. На початку імпрези виступила гру па молоденьких учениць школи тан ків сестер Озарківних. Дівчатка по писались дуже гарно. Особливо за хоплював глядачів виконаний ними „Рожевий вальс" Штравса, балет, у якому численні фіґури виконали ці дівчатка із справжнім умінням і Гра цією балерин. Бурею оплесків привітала заля по яву гостей із Ню йорку, пп. Іванну Кононів і Валю Калин. їхні незрів- няні народні й жартівливі пісні — художньо виконані, під музичний су провід піяністки проф. Л. Бульби — були справжнім джерелом іскристого непересадного гумору. А в модерних танґах виявили себе привабливими артистками у природніх, невимуше них позах і рухах повних грації. А „Монологи Гриця Зозулі“, що їх знаменито в ід т в о р и в п. Степан Маг- нет, це був рід народніх, узятих пе реважно з життя давнішого вояцтва, сміховинок-придибашок. У них вміло вплетено в інтервалах і дещо гумору на сучасні теми. Гості реагували спонтанно сальвами сміху та бурхли вими оплесками. Монтаж мелодеклямації п. н. „Сон" артистки сцени п-ні Лізи Чепіль, при фортепіяновім супроводі п-і Л. Буль би, і поезії „на гуцульські теми“, був справжньою художньою насолодою і гіиром для любителів поезії і му зики. Ніжно інтерпретуючи і дискрет но наголошуючи деякі фрагменти — вона виявилась незрівняною артист кою у цьому жанрі. А що ж і казати про славні вже гумористичні монологи артиста сце ни п. Ярослава Пінота-Рудакевича, де він виступив у ролі львівського бур- лаки-перебенді — та по кількох лиш словах зумів нав’язати теплий, рід ний контакт із захопленими слуха чами. Артист знову виявив себе не- зрівняним у щораз то нових поми слах, які роблять його таким рідним, популярним, власним нашим гумори стом. Артистка п-ні О. Рудакевич зроби ла слухачам радісну несподіванку віршем власного авторства п. н. „Ва кації" на актуальні теми. її легкість віршування, декляматорські здібно сті, неоцінена погідність теми, ство рили слухачам справжню атмосферу душевного відпочинку по трудах будня. Також її укладу, дуже ефек- товний, виконаний цілим ансамблем „Фінал” випав напрочуд гарно. Щира подяка п-ні О. Рудакевич, яка — побіч своїх особистих обов’яз ків: праці поза домом, дружини, ма тері, господині дому — все ще зна ходить час і ніколи не відмовляється від підготови імпрез. І вище наве дене, вміле, дискретне, художнє ве дення власного укладу програми ще раз заставляє нас подивляти її все- сторонні здібності. А найкраще у ви ступах п-ства Рудакевичів це те, що вони взаємно себе доповнюють. Такі імпрези скріплюють наше то вариське життя, в теплому, родинно му окруженні ми почуваємось нена че членами великої родини. Таких імпрез дай нам, Боже, побільше. Олена Цегельська МІННЕАПОЛІС, МІНН. Наші радощі й турботи В житті організацій, як і в житті одиниць, бузають світла й тіні. Трап ляються різного роду недомагання... хвороби. Щоб зарадити тим, чи ін шим симптомам, людина вживає від повідних ліків. Чи не так само в ор ганізованому житті? Наш Відділ назагал здоровий, хоч інколи відчувається симптом байдуж носте, що відбивається на розвитку чи пульсуванні життя організації. Доля зіслала нам протиреакцію — „уколи-пілюлі", що додають бадьо росте та нової сили. Перший „укол" — це наш сум, на ше співчуття, получене із вдячністю для нашої шановної голови п-ні М. Петришак, яка, хоч проходить важку душевну кризу родинного смутку — розуміє ціну суспільного життя та погодилася й надальше очолювати Відділ, працювати з нами. Кожна з нас відчула, що повинна докласти більше зусиль та щиро відданої пра ці, щоб тим способом допомогти го- чи пульсуванні життя організації. Друга: це конвенційна „пілюля", що привезли її наші делегатки пп. Ольга Луцик та Одарка Король. Від даль (1000 миль від Централі), кош ти подорожі, були причиною, що до сі не було від нас репрезентанток на минулих конвенціях. Тим разом за вдяки жертвенності п-ні Одарки Ко роль, що запропонувала покрити кошти подорожі двох осіб — перший раз в історії Відділу ми вислали де легаток на XIV. Конвенцію СУА. Кілька тижнів по Конвенції, дня 2. січня 1966 p., ми стрічали наших де легаток у святково прибраній залі з буфетом — на ширших сходинах. Прийшли вони, замаєні конвенційни ми відзнаками, щоб поділитися з на ми своїми враженнями. Започатку вала Вечір голова п-ні Мирослава Петришак цікавою змістовною допо віддю, щоб пригадати нам, скільки треба було мозольної праці, заки осягнено рівень XIV. Конвенції. Да 28 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top