Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ДАЙТЕ КИЦІ САЛА Ольга Литвин Про мудру жабку Діти мили милом руки, вуха, губи, чистили старанно щіточками зуби, рушниками втерлись добре, як годиться. — А тепер помиймо котенят і кицю! Муркотлива киця хвостика лизала, не пішла до ванни, а таке сказала: „Таж мені не треба щіточок і мила, я малих котяток язиком помила, я малих котяток зубками чесала. Дайте за роботу сиру або сала“. Л. Гадай ХАТНІЙ ЗВІРИНЕЦЬ Чи гуртом, чи поодинці — Завітайте у наш дім, Побуваєте в звіринці, Хоч малім, але моїм: По кімнаті скаче мушка — Білокрила добродушка; Під вікном — блакитний птах, У зелених чобітках; Є ще й мишка-гризикнижка, Дуже чемна, хоч і звір: Не гризе ніколи книжки, Бо найбільше любить ... сир. Сяде снідати родина, А вона до сиру — скік!.. Отакий-то мій звіринець!.. Був ще й кіт, але ... утік. Леонід Полтава ЗБІРКА ВІРШИКІВ І ОПОВІДАНЬ Золота Бджілка упорядкувала Марія Юркевич — Ціна 50 центів — Замовляти в Централі СУА Одного вечора я вийшла з д о му, щ об вкинути листа в скринь- ку. Скри'кька була досить далеко на іншій вулиці. Того дня був сильний дощ і я вибрала годину взечорі, коли дощ у майже не б у ло. Але коли я наближ алась до скриньки, то почав лити такий дощ, що я ледве встромила мокрі листи в отвір і вскочила до теле ф онної будки на розі вулиці, р я тую чись від дощ у. Три стіни те леф онної будки були наполовину скляні. Коло будки був стовп із сильною електричною лямпою для освітлення вулиці, і я могла крізь вікно спостерігати з будки, як п а даю ть великі краплі дощ у, як сті кає в о д і по краях асф альтованої дороги, як пробігаю ть авта в один і другий бік, як виблискує крап лями дощ у смужка зелен о ї трави між хідниками і дорогою . Враз я помітила, що щ ось ма леньке рухалося через хідник і зупинилося на зеленій смужці трави. Це була невелика, сіра ж аб ка. Вона зупинилася так близько до дороги, де пробігали авта і так пильно дивилася на дорогу, щ о у мене виникла думка, чи не хоче вона перейти дорогу і дістатися до садка, що знаходився потой- бік дороги. Мені часто доводило ся бачити на австралійських до рогах роздуш ених канґурів, ґуа- нів, гадюк. їх приваблю є світло авт і вони, як зачаровані, вибіга ю ть на дорогу, попадаю ть під авта і гинуть. 'Я собі уявляла, що маленьку сіру ж абку чекає така ж сама доля під колесами авт, якщ о вона вийде на дорогу. Ж абка сиділа і вичікувала, а мо же відпочивала. Н астав момент, коли ніякого авта на вулиці не було. Ж абка ш виденько поскака ла на дорогу. Я з напруж енням оглядала дорогу в один і другий бік. З обох боків наближ алися авта. На одну мить авта заслони ли від мене ж абку і мені шкода було побачити її мертвою. Але яке ж було моє здивування, коли пройшли авта і вулиця була зн о ву пуста! Я побачила, що жабка сидить на білій лінії серед дороги, що по ній авто ніколи не має пра ва їхати, і де зупиняю ться також люди, переходячи дорогу. Ж абка посиділа ще кілька хвилин на бі лій лінії на середині, вулиці. В у лиця була така ш ирока, а кроки ж абки були такі м аленьку і мені знову здавалося, що вона відпо чивала. Знову пройшло кілька авт, а сіра ж абка все нерухом о сиділа на 'білій лінії. Коли вулиця знову спорожніла і не було ніякого авта, ж абка ш виденько поскакала через другу половину вулиці і, неуш кодж ена, добралася до сад ка. Я довго дивувалася маленькій мудрій ж абці і я чомусь певна, що вона не вперш е так перехо дила дорогу, де рухаю ться такі страшні великі авта. ВИПАВ СНІГ Настовбурчив пір’ячко Г оробець. Пострибав подвір’ячком Навпростець. Підстрибне й дивується: — На очах Біла стала вулиця, Білий дах! Інна Кульська ДОНЯ ХОЧЕ СПАТИ У моєї доні Оченята сонні, Рученьки мов з вати, — Доня хоче спати. Ніч прийшла тихенька, гпи, моя гарненька. Плат он Воронько Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
