Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ВІСІМНАДЦЯТИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО ТРЕТЄ У десяті роковини Дня 12.— 13. листопада 1948 р. у Филаделфії при численній уча сти делегаток Америки, Канади й Європи та при підтримці всіх ін ших жіночих організацій, що че рез труднощі не могли прибути відбувся Світовий Конгрес Укра їнського Жіноцтва. На ньому у- країїнське жіноцтво заманіфесту- вало свою єдність з Рідним Краєм, у підтримці його визвольних зма гань. Головною справою, яку ви рішив цей Конгрес — було ство рення спільної репрезентації у- країнського жіноцтва, а саме — Світової Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), що мала координувати працю українського жіноцтва у світі. Першою головою СФУЖО од ноголосно обрано визначну гро мадянку і публіцистку сенаторку Олену Кисілевську. І сьогодні у 10-ліття смерти пройдімось життє вим шляхом цієї визначної укра їнки, що повних 70 років вірно служила українському народові, працюючи над об’єднанням, усві домленням та ■вишколом україн ської жінки. Життя її проходило звичним шляхом дівчини, дружини й мате рі з пересічної інтелігентської ро дини в Галичині. Та патріотичний дім її батьків Сіменовичів розбу див у молодої дівчини любов, до свого народу та дбайливість за його долю. Ці враження скріпили — навчання у виділовій школі у Станиславові та вплив учительок Емілії Ничай і Теклі Навроцької, що заохочували її до читання. Брат Володимир, що належав до передових студентів того часу, зацікавив її політичними пробле мами. І коли в 1884 р. Наталія Кобринська скликала у Станисла вові основні збори першого жі ночого товариства, то молода дів чина знайшлася між наймолодши ми його членками. Одружившись із Юліяном Кисілевським у 1887 р. вона замешкала в Коломиї і стала тут співосновяицею Русько го Жіночого Кружка. Ставши ма тір’ю О. Кисілевська не могла брати ширшої участи в громад ському житті, тим більше, що пе рейшла ще й серйозну недугу. Але це відокремлення дало їй змогу писати. Тоді почали появля тись у ,,Ділі“ й ЛНіВіснику ЇЇ репортажі і статті, підписані псев- дом Олена Галичанка. Воєнна хуртовина перенесла її з роди ною до Відня, де вона в Комітеті Допомоги Раненим Воякам реда гувала календар-альманах. Найбільша її діяльність при падає в час між двома світови ми війнами. Тоді вона як редак торка часопису „Жіноча Доля”, як парляментаристка - сенаторка, як організаційна референтка Гол. Управи Союзу Українок присвя тила всі свої сили для національ ного усвідомлення, громадського вироблення й економічного підне сення української селянки і мі щанки. У висліді тих змагань во на зорганізувала Жіночі Секції „Сільського Господаря”, що їх очолила. І коли ми сьогодні з перспективи часу оцінюємо ріст нашого села, то велика в цьому заслуга цієї видатної громад ської діячки. У своїх статтях та численних поїздках до найбільш віддалених закутин вона розвору шувала приспані сили україн ської жінки. На її думку роля жінки поневоленого народу — це в головному роля виховниці май бутнього покоління. Від свідо мосте та громадського вироблен ня української матері залежить майбутність нації. Тому вона не обмежувалась до Галичини, а їз дила на Волинь, Полісся, Буко вину, Бесарабію, щоб розвору шити тамошнє жіноцтво. Згодом відвідала Америку й Канаду, де завдяки своєму запалові та вмі лому виступові причинилась до розросту і скріплення існуючих організацій. Большевицька нава ла в 1939 р. приневолила її з ро диною перенестись на Лемківщи- ну, де вона знов розпочала дріб ну, мозольну, організаційну пра цю, відвідавши за два роки 67 лемківських сіл. А повернувшись на рідне Покуття, знайшла тут ентузіястичне прийняття. Для на- HALLJE ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1966 13 Христос Воскрес! Оцим стародавнім українським привітом вітаємо з нагоди радісних днів Воскресення Христового всі об’єднані у СФУЖО жіночі організації враз зі їх членством. Водночас пересилаємо „Христос Воскрес!“ нашим сестрам, як і всьому многострадальному, але непоборному українському народові на рід них землях. Олена Залізняк, голова СФУЖО Олена Лотоцька Марія Квітковська містоголови в ЗДА Стефанія Савчук Марія Дима Марія Солонинка містоголови в Канаді Валентина Воропай містоголова в Европі Ольга Горачук містоголова в іПівд. Америці Лідія Гаєвська-Денес містоголова в Австралії
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
