Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
часто попасти в концертову за- лю, тільки таким чином розвива ють свій музичний смак. Слід під креслити беззастережливу гото вість піяністк» для виступів на у- країнських імпрезах й сердечне відношення до українського слу хача. Твори' українських компо зиторів завжди входять у оклад її репертуару й таким чином во на виконує пропаґандивну ро боту, обзнаїйомлюючи із ним чу жинного слухача. Найбільш у- люблені з них, це композиції Ре- вуцького й Косенка, але той най глибший внутрішній контакт в неї все таки з Лисенком, якого вона особливо цінить і шанує, як основника української національ ної музики. В неї теж дуже при хильне наставлення до інших сло- вянських композиторів, що їх во на. з великим зрозумінням інтер претує. Особливо позитивною ри сою наставлення пані Коваль слід вважати факт, що вона радо роз шукує мало знаних і нових ком позиторів і промощує їм шлях на музичні естради. Всі ці, безпе речно шляхетні риси, разом із вродженою привітливістю й вмін ням ладнати з людьми зєднують їй широку популярність. В своїх турне, вона дає сольо ві концерти, а також виступає як солістка з симфонічними орке страми, на тлі яких вона навіть здається повніше, динамічніше ви повідає себе. Таким чином їй не раз доводилося грати під прово дом диригентів зі світовими іме нами. В репертуарі Галини Ко валь находимо як клясичні, так і сучасні твори, але її улюбле на — це музика доби романтиз му. В неї теж особливе зрозумін ня для камерної музики. Це ма буть і було поштовхом для ство рення за її ініціятивою музично го тріо, яке так і виступає під її ім’ям (Коваль-тріо). її партнери, скрипка і віолончеля, це кон- цертмайстри Мюнхенської філь- монії й самі по собі відомі со лісти. Тріо це концертувало по всіх більших містах Німеччини, а тепер вибирається на ряд го стинних виступів в скандинавські країни. Вияви Галини Коваль, себто здібність включитися за неспри ятливих умов у музичний світ чу жої країни й помимо сильної конкуренції не тільки в ньому вдержатися, але навіть поступа ти, нав’язати зв’язки з новими музичними середовищами, й ство рити свій власний, високоякіс ний музичний ансамбль, все це разом вказує на талановитість і волеве наставлення цієї людини. 'Музична професія належить до тих, що заправляють людину до наполегливості й самодисципліни, але в тому випадку ми безпереч но маємо причини подивляти ви їмково велике завзяття, та о- собливий організаційний хист. Але найголовніше, це все таки те, що музика для пані Коваль не тільки професія, це основна лю бов і суть її життя. Мандрівка со-няшного проміння пригадує те, як непомітно про минає час. Воно спершу освічу вало портрети композиторів й будило іскри в їхніх обличчях і очах, так, ніби наша розмова при вертала й їх до життя. Потім воно просунулося по полицях шаф, ма буть шукаючи чогось серед кни жок, нот і обширної бібліотеки платівок і награних піяністкою магнетофонних плит. А вкінці, во но заслухано розстелилося по ли скучій поверхні паркету, мабуть йому, які і мені, все ще хотіло ся прислухатися цікавій розмові. Бо все те, сьогодні тут перего ворене, було не ТІЛЬКИ: особисте, але загально цікаве й гарне, то му прощаємося з господарями вже не як чужі. Відходжу обда рована м’якою усмішкою пані Галини й китицею троянд від її дружини й доброго товариша життя. Мюнхен, серпень, 1965. Оксана Дучимінська ПІЗНАЙ КОРІНЬ СВОГО ПОХОДЖЕННЯ (Докінчення зі ст. 4-ої) 4. Завжди і в усіх ділянках на шого розвитку та нашої активно- сти мусимо йти — як кажуть — з духом часу. Сьогодні навіть со бор такої консервативної устано ви, як Католицька Церква, відбу вається під гаслом „достосуван- ня“. Ми, наша група, не може сьогодні їхати тим самим старим поїздом, що ним виїхала з Рідно го Краю, бо й цей наш Рідний Край — не зважаючи на всі уда ри долі та всі переслідування — також не стоїть на місці. 6. Усе це допоможе нам вийти з нашого ґетта — в якому ми вже, правда, пробили неодин отвір —- та стати українською частиною американської цілости в повному розумінні і значенні цього понят тя. Тоді житимемо повним життям і тоді наша допомога нашому на родові буде куди замітніша. Я не думаю, що я сказала тут щонебудь нового, щонебудь та кого, що не було б у свідомості та прагненні нас усіх, хоч про це ми — як казав колись Марк Твейн про погоду — всі говоримо, але не багато в цьому напрямку роби мо. Проте, це вже не належить до моєї теми. На закінчення хочеться ще ска зати, що наше положення і наша поведінка часом нагадує відоме оповідання про долю подорожніх на тому кораблі на безкрайому океані, що йому вітри і бурі по ламали вітрила. Плив цей кора бель, зданий тільки на різні струї, що перетинають океан, а подорожні найбільше терпіли від браку солодкої, життєдайної во ди. Коли ж надплив інший кора бель, їхнє перше благання було: дайте води! Яке ж було їхнє зди вування і жаль, як у відповідь по чули: зануріть ваші ведра. Вони ж бо не були свідомі, що вже від днів струя занесла їх на солодку воду, яку далеко в океан вики дає Міссіссіпі. Подібне, здається, і з нами. Бо, чи ж не подібні ми до тих подо рожніх на кораблі із поломаними вітрилами? І чи не мучить нас по стійно спрага нашої душі, хоч і не завжди здаємо собі з того справу? Ми нарікаємо на нашу долю, а єдине, що нам потрібно, це „занурити наші ведра", зану рити їх глибоко в життєдайну на шу культуру, яку можемо досяг нути рукою, щоб тільки здавати собі з цього справу. А черпаючи з цих багатющих джерел нашої культури, ми можемо в обстави нах американської волі й амери канського добробуту творити но ві, неироминаючі вартості, збага чуючи ними всесвітню скарбницю та здобуваючи ними увагу і для себе самих і для нашого народу. 1 0 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
