Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Українське весіля Із наших обрядів, мабуть, най цікавіше •— українське весілля. Цей обряд, що відзеркалює дав ній світогляд наших предків, втілився в чудовий мистецькій формі драми та й переповнений різними з на к а ми- с им о в о л а м и. От же весь церемоніял весілля за слуговує на те, щоб його пізнати й вивчити. Багато з того можна перейняти і в наш сучасний по бут. Формування нашого весілля вчені визначають на час дуже давній. Поодинокі його обряди вказують на час палеоліту (са джання на кожух вовною догори — тотемізм), неоліту (жертва коровая й участь родини в тому), бронзову добу (умикання і ку півля 'МОЛОДОЇ). Коли творився дружинний характер роду, тоді увійшла в весілля його, номенкля- тура — княць, княгиня, бояри, дружини, світлики. Пізніші часи вже лиш слабо^ позначились на весільних звичаях. Складовими елементами весіл ля — три великі обрядові цере монії. Це є сватання, з'аручини і саме весілля. Всі вони є повторен ням умикання молодої, боротьби двох родів, замирення і завершен ня шлюбного церемоніялу. Три- степенність цього обряду, мабуть, є вислідом збагачення й усклад нення взаємин між людьми. Та й свідчить про велику вагу, що її прив’язували до обрядів наші предки. Сватання — це є початкові за ходи молодого хлопця, що ста рається дістати згоду дівчини та її батьків на одруження. Ці захо ди провадить звичайно його дядь ко з другим старшим чоловіком у формі відвідин із згори припи саним церемоніялом. На знак зго ди дівчина перев’язує сватів руш никами, а молодий дістає від неї вишивану хустку. Заручини —- це дещо розгор нена сцена сватання з участю сватів та всіх членів родини мо лодого й молодої. Запрошені та кож дружби і дружки, що наспі вують весільних пісень. Окрім це- ремоніялу сватання, щ е його по вторюють дещо поширено, введені вже деякі фра г менти весілля, як садження молодих „на посад“ та обмін подарунків. Саме весілля складається з о- кремих картин, що відтворюють уже широко те, що зображено в попередніх. Одягання молодої й молодого, вирядження їх до цер кви, поворот кожного до своєї хати, потім наподобнення військо вого походу та нападу молодого на хату молодої з метою викра дення її, опір родини молодої, замирення родів, викупне, що платиться братові молодої та ці лій родині, садовлення молодих на „посад“, розподіл короваю і введення молодої до хати моло дого. В цих трьох обрядах відбилось багато елементів стародавнього вірування, залишки давнього у- строю, та чудові зразки україн ської пісенної творчости. Про культ сонця свідчить плетення вінків, печення короваю, запалю вання вогню. Про сліди матріяр- хату говорить передова роля ма тері в весільному церемонія лі та й роля старости, що ним звичай но буває брат матері. А весільні пісні —- це виступ різних сторін у великій обрядовій драмі. Хор дів- чат-дружок, хор хлопців-дружбів та хор свашок і світилок — це три різні групи, що підтримують обрядову дію. Треба ще згадати традиційні дієві особи, що ними є старший дружко (боярин), старша дружка, свашки і світил ки. В обряді весілля є ще багато дрібних сцен, що мають лиш до поміжне значення. Деякі з них включають глибоку символіку і самі собою творять окрему обря дову картину. Наприклад зави вання вінків, що ЙОГО' проводять напередодні весілля ,у хаті моло дої. Вінок із барвінку „завива- ю ть“ дівчата для молодої й мо лодого з певними піснями й від повідним церемоніялом. Накінець входить до хати молодий із своєю ріднею і старша дружка; приши ває йому до шапки малий віночок, що його бере з рук молодої. Подібне значення має приготу вання „гильця11, священного де рева. При цьому теж діє дівочий хор, що в піснях описує дію. А прибирання гильця докопує рід ня молодої, починаючи: з вершка і сходячи до низу за степенем по своячення. Гильце прибирають китичками калини, барвінку, хме лю, чорнобривців, рути, позоло ченими оріхами, стрічками. Оце прибирання пісня називає „зви ванням гильця“, виразно натяка ючи на родинне гніздо для моло дої пари. А вже печення коров<ая прохо дить в супроводі складного цере- моніялу, що вказує на його вели ке ритуальне значення. Це зали шок колишньої жертви, що її приносив рід з нагоди такого ро динного свята. Тому й печуть ко ровай з участю' кількох жінок то го ж роду та й у піснях, що спі ваються під час того є певне за кликання. Пізніше коровай ви ступає в самому обряді весілля, як жертва, у спожитті якої бе руть участь усі представники ро дів. Посаг або посад — є це місце, що на ньому саджають молоду чи молодого, або й молоду пару ра зом. Це почесне місце може зна ходитися на покутті або й на (Продовження на ст. 8) НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1966 З Весільні символи з Гуцульщини: „Прапор11 молодого і „гильце“, вико нані заходами Окружної Ради СУА в Дітройті Wedding symbols from the Hutsul region in Uraine: Bridegroom’s ban ner and wedding tree.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
