Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXIII. ЧЕРВЕНЬ, 1966 Ч. 6 Іван Ф р ан к о Не забудь, не забудь Юних днів, днів івесни,, — Путь життя, темну путь Проясняють вони. Злотих снів, тихих втіх, Щирих сліз і любви, Чистих поіривів ©сіх Не встилайсь, не губи! Бо минуть — далі труд В самоті і глуші, Мозолі наростуть На руках і душі. Лише хто любить, терпить, В кім кров ЖИВО КИПИТЬ, В кім надія ще лік, Кого бій ще манить, Людське горе смутить, А добро веселить, — Той 'ЦІЛИЙ чоловік. Тож сли всю жиггтя путь Чоловіком цілим Не прийдесь тобі будь, — Будь хоч хвилечку ним. А в 'поганії дні, Болотянії дні, Як надія (пройде І погасне чуття, Як з великих доіріг Любви, бою за всіх На вузькі та круті Ти зійдеш манівці, Зсушить серце жура, Сколють ноги терни, — О, тоді май життя Вдячно ти 'Спом’яни! О, тоді ясні сни Оживлять твою путь . . . Юних днів, днів весни Не забудь, не забз'дь! 1882 Разом з Іваном Франком... Цей рік — Франківський рік. Усі українці, де тільки вони є на світі, — чи то на рідних землях, чи на чужині, вшановують пам’ять великого1 сина укра їнського народу. Це 110 роковини з дня його наро дження (він народився 27. серпня 1856) та 50 ро ковини з дня його смерти (помер 28. червня 1916). І. Франко — великий талант, і він лишив нам неви черпну спадщину — поезії, поеми, повісті, наукові праці та статті. Ніхто більше з українських письмен ників не написав так багато. І в цих Франкових пи саннях можна знаходити критерії для оцінки нашої діяльности, а1 також відповіді на багато' актуальних питань нашого національного буття. Бо коли він пи сав: „лиш боротись — значить жить", то ми тут на чужині можемо запитати самих себе: чи ми не спали, живши у вільному світі? Чи боролись ми за збере ження нашого національного! єства? Чи віримо ми в невмиручість нашого1 народу так, як він вірив, коли писав: „Вірю в силу духа і в день воскресний твого нове танін я “. Про ролю жінки в родинному і суспільному ЖИТТІ довідуємося З ЙОГО' творчости і листів. Він не тільки визнавав за жінками рівні з чоловіками права, а й вимагав від них такого свідомого ставлення до своїх родинних і громадських обов’язків, як від чо ловіків. Для дітей і молоді він залишив твори, що не втратять ніколи своєї актуальности. Чи дали ми їх в руки своїм дітям? Тож не обмежуймо наших свят кувань тільки академіями, засіданнями: чи концер тами. Використаймо' цей рік для того, щоб переві рити Франковими мірилами наші дотеперішні до- сяги та заплянувати нашу дальшу діяльність у дусі його творчих ідей. Але, щоб керуватися Франко вими ідеями, треба їх знати, вивчати. Нехай твори цього великого' письменника бу дуть в кожній українській родині. А зорганізоване жіноцтво через Гуртки Книголюбів може спільними силами обговорювати і вивчати й о т спадщину. Словом, живімо й працюймо' разом з Іваном Фран ком, як нашим учителем і супутником у нашій на ціонально-культурній діяльності. І це буде най краще відзначення цього Франківського року. НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1966 1
Page load link
Go to Top