Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXIII. ЧЕРВЕНЬ, 1966 Ч. 6 Іван Ф р ан к о Не забудь, не забудь Юних днів, днів івесни,, — Путь життя, темну путь Проясняють вони. Злотих снів, тихих втіх, Щирих сліз і любви, Чистих поіривів ©сіх Не встилайсь, не губи! Бо минуть — далі труд В самоті і глуші, Мозолі наростуть На руках і душі. Лише хто любить, терпить, В кім кров ЖИВО КИПИТЬ, В кім надія ще лік, Кого бій ще манить, Людське горе смутить, А добро веселить, — Той 'ЦІЛИЙ чоловік. Тож сли всю жиггтя путь Чоловіком цілим Не прийдесь тобі будь, — Будь хоч хвилечку ним. А в 'поганії дні, Болотянії дні, Як надія (пройде І погасне чуття, Як з великих доіріг Любви, бою за всіх На вузькі та круті Ти зійдеш манівці, Зсушить серце жура, Сколють ноги терни, — О, тоді май життя Вдячно ти 'Спом’яни! О, тоді ясні сни Оживлять твою путь . . . Юних днів, днів весни Не забудь, не забз'дь! 1882 Разом з Іваном Франком... Цей рік — Франківський рік. Усі українці, де тільки вони є на світі, — чи то на рідних землях, чи на чужині, вшановують пам’ять великого1 сина укра їнського народу. Це 110 роковини з дня його наро дження (він народився 27. серпня 1856) та 50 ро ковини з дня його смерти (помер 28. червня 1916). І. Франко — великий талант, і він лишив нам неви черпну спадщину — поезії, поеми, повісті, наукові праці та статті. Ніхто більше з українських письмен ників не написав так багато. І в цих Франкових пи саннях можна знаходити критерії для оцінки нашої діяльности, а1 також відповіді на багато' актуальних питань нашого національного буття. Бо коли він пи сав: „лиш боротись — значить жить", то ми тут на чужині можемо запитати самих себе: чи ми не спали, живши у вільному світі? Чи боролись ми за збере ження нашого національного! єства? Чи віримо ми в невмиручість нашого1 народу так, як він вірив, коли писав: „Вірю в силу духа і в день воскресний твого нове танін я “. Про ролю жінки в родинному і суспільному ЖИТТІ довідуємося З ЙОГО' творчости і листів. Він не тільки визнавав за жінками рівні з чоловіками права, а й вимагав від них такого свідомого ставлення до своїх родинних і громадських обов’язків, як від чо ловіків. Для дітей і молоді він залишив твори, що не втратять ніколи своєї актуальности. Чи дали ми їх в руки своїм дітям? Тож не обмежуймо наших свят кувань тільки академіями, засіданнями: чи концер тами. Використаймо' цей рік для того, щоб переві рити Франковими мірилами наші дотеперішні до- сяги та заплянувати нашу дальшу діяльність у дусі його творчих ідей. Але, щоб керуватися Франко вими ідеями, треба їх знати, вивчати. Нехай твори цього великого' письменника бу дуть в кожній українській родині. А зорганізоване жіноцтво через Гуртки Книголюбів може спільними силами обговорювати і вивчати й о т спадщину. Словом, живімо й працюймо' разом з Іваном Фран ком, як нашим учителем і супутником у нашій на ціонально-культурній діяльності. І це буде най краще відзначення цього Франківського року. НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1966 1
Page load link
Go to Top