Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Кілька мавп жили на узгір’ю. Одного вечора місяць був круг лий і блискучий. Мавпи спустили ся з узгір’я додолу і почали гра тися. Вони скакали, нишпорили в траві і кущах, бігали праворуч і ліворуч, гралися і їм було дуже весело. Одна маленька мавпа побачила колодязь за великим деревом. Во на перегнулася через край камін них цебриїн і заглянула вглиб. —- Ой лишенько! В колодязі був круглий, блискучий місяць! Маленька мавпа перелякалася, по бігла геть і почала кричати: „Р я туйте! Рятуйте! Місяць упав у колодязь! “ Коли велика мавпа почула це, вона швиденько прибігла, і за глянула в колодязь. То була правда — в колодязі був круг лий, блискучий місяць. Велика мавпа, також перелякалася і по чала кричати: „Рятуйте! Рятуй те! Місяць упав у колодязь!“ Коли старша; мавпа почула це, вона прибігла до великої мавпи і заглянула в колодязь. Дійсно, мі сяць був там, на дні колодязя. Тоді старша мавпа покликала всіх інших мавп і сказала їм: „Трапи лося щось жахливе! Місяць упав у колодязь! Ми мусимо його звід тіль вирятувати!“ Одна, маленька мавпа сказала: „Вилазьмо на це велике дерево! Почіпляймося одне за одного, у- творимо' ланцюг у колодязь і ви рятуємо' місяць!“ Маленька мав па була мала, але мудра. Всі по годилися, що це добра ідея і мав пи почали лізти на дерево. Велика мавпа закрутила свій довгий хвіст на товсту гілляку, вперлася ногами в дерево' і по- сьмої години, наш мудрий котик уже сидить на порозі вітальні: сподівається', що хтось піде до телевізора. Він тоді стрибне тому з нас, хто дивиться на фільм, на коліна й теж дивитиметься на фільм, поки не засне. Ми дуже любимо .нашого ми лого, розумного' й ласкавого ко тика. Любить і він нас і часто лиже комусь з нас рукіу, як це роблять песики. — Все дуже добре! Я вже на ближаюся до1 нього! Маленька мавпа протягнула ру ки до води і обома руками схо пила місяць. Але все, що вона зачерпнула, було лише повні при горщі води. А коли вона шукала руками, за місяцем, вода уклала ся кружками і місяць розбився на дрібні шматочки, що пливали по поверхні. — Ой, лишенько! Ой біда! Я розбила місяць на дрібні шма точки ! “ Коли велика мавпа почула це, вона розгнівалася: — Як? То ти не змогла зроби ти такої простої речі? Ти розби ла місяць! Щ о маємо тепер роби ти? Як його врятувати? Інші мавпи почали лаяти і до пікати маленькій мавпочці також. За цей час вода трохи заспо коїлася і круглий, блискучий мі сяць з’явився- знову. — Все добре! Все гаразд! Мі сяць цілий і круглий знову! Маленька мавпа спустилася зно ву ближче до1 води, але все, що вона зачерпнула, були лиш повні жмені води. Вона черпала і черпа ла, але не могла зловити місяця» Вона втратила терпець і почала скаржитися: — О, як я втомилася! Місяць розбивається на шматочки, як тільки я до нього доторкнуся! Я ніколи не зможу витягти його з води! (Докінчення на обгортці) СОНЦЕ ТЕЖ КУПАЄТЬСЯ М аленька М арічка Прибігла до річки. Дійсність, а чи сон це? Гульк! — У річці сонце! В матінки питається: Сонце теж купається? — Ой дитя маленьке, Таж тому чистеньким Сонечко пиш ається, Щ о воно купається! Зраділа М арічка, П обігла до річки. Хоч річка й міленька, То й вона ж маленька! Б уде все купатися, Сонцеві всміхатися, Щ об бути чистенькою, Мов сонце, біленькою ... Петро Кізко НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1966 23 Старша мавпа прикріпилася хвостом і ногами до великої мавпи... Я к м а в п и д о б у в а л и м і с я ц і (Китайська казка) висла. Старша мавпа прикріпила ся хвостом і ногами до великої мавпи, а велика мавпа обхопила її міцно руками. Таким чином во ни чіплялися одна за одну і утво рили довгий живий ланцюг, що сягав аж у колодязь. Останньою в ланцюгові була маленька мав па. Всі чули, як вона, радісно кри чала з колодязя:
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
