Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
поперед уста, обличчя, потім руч ки. Рушник грубий, деркий, Анта- нукш і болить Л И Ч К О !, горять щіч ки, хочеться втікати або хоч пла кати, але він тільки дивиться ба буні у вічі і скаржиться. — Бабуню, скоріше! Мені хю- ло дню. — Нічого, внучку, потерпи. Коло печі зігрієшся, — заспокоює бабуня і ще міцніше тре йому рушником обличчя. — Бабуню, мені боляче! — скаржиться Антанук. —- Нічого, 'внучку, потерпи. Бі ліший будеш, Боженька краще любитиме. І внучок терпить. Не тому тер пить, щоб його Боженька дужче любив, а тому, що цього хоче бабуня. Витерши ручки, бабуня повісила рушник і пішла до печі. Взяла з кутка мітелку, підмела припічок, приготовила там під са мим чолом печі місця для Антану- каі. Сміття замела в ліч, аі мітелку поставила у куток. Тільки бабуня вичистила місце, Антанук скік на ослін, з ослона на припічок і вже сидить на зроб леному Д Л Я 'Н Ь О Г О місці. Витягнув ніжки і гріється перед полум’ям із печі. Добре, приємно і тепло. Бабуня теж сіла' на ослін, по правила, рогальці і (підтягнула ближче до себе коловорот. Перед тим як почати прясти., бабуня б е ре Антанука: праву ручку й во дить нею від чола на груди, на лі ве, на праве плече і знов на гру ди — вчить його христитись. — В ім’я Отця і Сина* і Духа Святого, амінь —■ повторює Ан- танук. Перехрестившись стуляє долоні пальцями догори і підко сить їх вище носа, так високо1, щоб навіть Боженька побачив. Потім Антанук, разом1 із бабунею говюрить молитву. Нецікаві йому ті молитви, не хотів би Антанук їх казати. Але що зробиш, як бабуня каже і на віть не дозволяє ніодного слова пропустити. Де тільки пам’ятає слова молитви, Антанук намага ється випередити бабуню. Він хо че їй показати, що вже багато вивчив, багато знає, а також по спішити, щоб скоріше скінчити. —- Не поспішай, внучку, Бо женька розгнівається. Треба по волі, кожне слово ясно вимовля ти, щоб Боженька все чув, картаїє бабуня свого внучка;, скінчивши молитись. — Побачить Боженька1, щ о ти говориш молитву І рОЗГЛЯг даєшся на всі боки, розгнівається і не допустить, щоб ти виріс ве ликий. Залишишся таким малим, як тепер. Антанук дуже хоче вирости ве ликий, як татусь і боїться, щоб дійсно Боженька; не розгнівався. Тільки йому дивно, як може Бо женька, з неба' бачити, що він оглядається, коли на подвір’ї так темно, що і в вікна страшно гля нути. Антанук зиркнув на вікна і заспокоївся. — Не боюсь, не побачить, -—- відрізав він бабуні. — Ой, що ти тепер кажеш? — наче перелякалася бабуня. — Бо женька все бачить, внучку, і все чує. Так казати не слід. -—- Витягне тобі язик через верх голови, налякала: його Єле- на, 20-літня дівчина, наймичка. Антанук трохи налякався. Щ о буде, як Боженька направду роз гнівається і захоче йому витягну ти язик через голову? Антанук помацав верх голови:, потилицю, але не найшов там ніякої дірочки, через яку Боженька міг би йому витягнути язика. —- Боженьку треба любити, -Його треба боятись,— вчить йо го' бабуня. Щ о Боженьки треба боятись, Антану к розумів. Він, уже давно- давно Боженьки боїться. Пам’я тає літо, коли Боженька1, розгні вавшись, цілу ніч блискав, і так страшно, гукав на людей, що аж вікна- дрижали. Антанук тоді ду же боявся, плакав і ховався під накривало та все тулився до ба буні. Пригадавши це все, Антанук переляквея і пообіцяв під час мо литви не розглядатись. — На тобі, маленький внучку, підкріпись, щоб скоріше мені ви ріс великий-великий! І бабуня пхає йому в руки добрий шматок пирога' і в рябому горнятку со лодкого молока. Все це вже давно бабуня приготовила, коли Анта нук ще спав. Антанука просити не треба. Обнявши горнятко', він п’є моло ко і закусює білим смачним хлі бом. Дістається молочка не тіль ки йому але й його сорочині, що від пролитого' молока1 на. животі зовсім мокра. З ’ївши й випивши Антанук солодко облизався. Він ще хотів би, але знає, що більше не дістане: бо стільки цієї ночі зайчик йому спік. Антанук ще ніколи не бачив зайчика, але знає, що* він малень ким діткам дуже прихильний. Щ о ранку він ладить для Антанука цілий шматок смачного білого хліба. Як тільки хтось звідкись повертається, кожен приносить Антаиукові від зайчика подару нок. Антанук дуже хотів би поба чити того доброго зайчика, але не знає, де він живе. — Бабуню, а де тепер живе зайчик? -—- У лісі, внучку, у лісі. —- Як він не замерзне? ■—■ ди вується Антанук. Він знає, що тепер там мороз. —- Йому Боженька подарував теплий - теплий кожушок. Він, внучку, найбільшого морозу не боїться, — пояснює бабуня. Знов Боженька, скрізь Божень ка. Який мудрий Боженька! На віть зайчика і то не забув. Видно той Боженька направду добрий, що він і зайчика пошкодував, то го зайчика, що малим дітям такий смачний хліб пече. Смачний, дуже смачний зайчика хліб! Антанук позбирав у пелені крихти і поклав у рот. При тому втер рукавом мокру на животі со рочину, зібгав мокре місце і за сунув під суху частину сорочки. Витягнув ноги через увесь припі чок і гріється. А бабуня стільки пряде, стільки пряде... а коловорот скрипить і скрипить... —- Бабуню, чому дим виходить через комин, а не через хату? — цікавиться Антанук. —- Тому, внучку, що в комині є діра. Вона й ковтає дим, — по яснює бабуня, не перестаючи прясти. Хоч у комині є маленька дірка, якої навіть не видно, а тут у хаті, як ворота, але поясненням бабуні Антанук не зовсім вдово лений. Повернувши голівку вверх, мало не влізши у комин, Антанук намагається побачити, яка це дір ка, що дим ковтає. Йому вже зда ється, що там високо', на даху, проти комина, сидить хтось, як кіт і все ковтає і ковтає дим. 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
