Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXIII. ЛИПЕНЬ, 1966 В ал ен ти н а Ю р чен к о Присвячую Софійці Т. С е р ц е Ф іяліковий, зам ріян и й крокус НІЖНІ п ро рості 'Піружить і в них ■Стюардесу свою к ар о о к у Б ач и ть м ати в тр и во гах нічних. Гуркіт в небі заш м о р гу є петлі, Т ихий сон із очей зганя, І д у м к и — б езп о р а д н і нетлі Б ’ю ться в ш и б и ясного дня. А коли срібний птах затурко ч е В н еозорі, захм арні світи, — У м о л и тв і п ал кій заш еп о ч е: . З б ереж и , поверни, за х и с ти “. .. Та ось чути дрібуш ечки -кро ки , М илий усм іх весняно цвіте, Н а п о р о зі — струнка, к ар о о к а: „Т урбувалась, м ам усю ? П у с те !“ Н е зіб гат и ту р б о т, не зд у ш и ти , Серце м атері —• с в я то щ ів храм. Хто ж б и владно п р о р ік — скам ’яніти М атеринським м ’ятеж ним сер ц ям ? М о в ч а н к а Н ависла тиш а б р и л ою важ кою , Н іде ні -поруху, ні ш арудіння І сутінь ви ткал а сиіваве павутиння Б езж альн о го, нім ого супокою . Ч ом у ж м овчи ш ? В о ч ах тв о їх трем ти ть Б езо д н я сум нівів, д о к о р ів і вагання, В м ан ли ве і хитке б езд ум н е пори вання І ш ал хим ерний д ум к у п оп е лить. Н евж е сл ова всі1 сказан о й то м у С л ьозу ховаєш у стрільч асти х віях? Чи, м ож е, д у м аєш — не м а ти вж е т о б і я? С каж и мені, ч ом у ж м овчиш , ч ом у? Ню Йорк, 1966 Довкруги градуацій молоді Вже проминули Ґрадуаційні Зустрічі й прогомоніла радість з одержаного диплому. Тисячі дівчат покінчило американські каледжі й університети. Все роз’їхалось на короткий відпочинок із готовими плянами на даль ше. Життя чекає! Журнал „Нюзвік“ провів перегляд кількох кале- джів та подав кілька розмов із замітними ґрадуант- ками. В наставленні молодого американського жіноц тва зауважується певна зміна. „Тоді коли десять літ тому у Вассар Каледжі лиш зрідка можна було знайти інше прямування, як до подружжя", сказано в статті, „то в 1966 р. молоде жіноцтво шукає чогось іншого”. У статті з’ясовані також причини цієї переміни. Боротьба за прожиток стала більш інтенсивною, отже власне звання для дівчини необхідне. Політичне поло ження Америки ускладнилось у світі й держава ста рається мобілізувати всі свої сили. Родинне життя не дає розгорнутися всім здібностям жінки і вони почу ваються невикористаними. Життя жінки триває довше як чоловіка, отже вона може краще використати при дбану освіту. Це є в кожному разі зворот до кращого. Правда, в тій же статті стверджують, що ринок праці для жінки ще не є корисний, бо велика більшість їх зна ходиться в нижчій заробіткові категорії. Але рівно часно є багато даних, що промовляють за студіями жіноцтва. „Перерва для материнства44, як називають у житті жінки 10 чи 15 літ, присвячених вихованню дітей, не заважить так на її пізнішій праці, коли в неї є диплом. Та й частинну роботу тоді легше зможе дістати. У цьому числі починаємо містити висліди ґраду- ації українських дівчат. Як звичайно — переважна більшість їх закінчує каледж і включається в працю, відкладаючи маґістерію на пізніше. Ще не маємо ви- слідів ґрадуації з усіх наших округ. Але, коли судити по торічному висліді, то сотня ґрадуанток нам запев нена. Переважна більшість дівчат підготовляється до вчительського звання, студіюючи педагогічні предмети й мови. Студії наших дівчат не є вислідом якоїсь зміни чи нового наставлення. Наша жіноча молодь завжди тяго- тіла до них, а родинний дім їх у тому піддержував. Перемінна судьба навчила нас, що придбане знання найкраще підготовляє людину до життєвої боротьби. 1 тому нам не треба закликати чи переконувати наше молоде жіноцтво, а тільки спрямовувати до найкра щого використання своїх сил. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1966 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
