Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
М а л я т а й л і т н і в а к а ц і ї На нашій виховній стюрі'Н'ЦІ (Н. Ж., квітень 1966) п. Я. Грабоївен- ська-Телепко подала' низку корис- ні И'Х поіраід, як зайняти1 малята: в місті у літній час. Хочемо' обгово.- рити один а цих проектів доклад ніше, а саме зустріч дітей. Найкращою формою для таких зустрічей Є пів-ООЄЛЯ, ЩО' її пер шу вдатну спробу на: чужині зро била мин. року Виховна; К оміісія СФУЖО їв Торонті, під проводом пані Лесі Ш анти і цього року по вторяє її знову. Такі оселі по винні ми творити 'в усіх наших осередках, а поки, їх не маємо, порадити собі іншою, меншою і простішою формою пів-оселі, зор ганізованою зустріччю дітей кіль кох родині. Місцем такої зустрічі, один, або більше разів у тижні, може бути міський парк, або» приватний город, чи під час інегоди1, звичай на кімната;. Дітей підбирати при близного; віку, в групі: 4— 6, а я к що є їх більше і різного' віку, тоді творити дві групи, молодших і старших. Таїку групу бере під Ш ановна Пані Редакторко! Я вповні погоджуюся з тверджен ням п. Я. Грабовенської-Телепко про потребу дисципліни для дітей, цебто що дитину треба виховувати в пев них рамках, але я є великим воро гом надто гострої і безоглядної дис ципліни. Думаю, що постійне звер тання уваги дітям робить їхнє існу вання нестерпним, що тресура робить дітей нервовими й перевразливлени- ми, що постійний нагляд убиває са мостійність і ініціятиіву. Я бачила, як діти, що їх батьки держали в атмо сфері безоглядного послуху й за що- небудь карали, коли були самі, ста вали дуже незносні, дикі, вперті, рва лися до бійки й сварки, так як це робили з ними батьки. Теж я можу подати приклад, як не треба дитину силувати до зайнять, які хоч і ко рисні самі по собі, дитині не відпо- опіку одна з матерів, або' призна чена виховни'ця. Програму зустрі чі матері с'О'бі обговорюють за здалегідь і подбають за потрібне приладдя, іграшки,, книжечки,, па пір, спортові і городничі знаряд дя. Перекуску кожна дитина бере з дому, евентуально можна, замо вити ЩОСЬ ДО' ПИТТЯ. Проводить зустріч після намі ченої програми, одна з матерів;, а'бо виховниця. Якщо є більше груп дітей, то зайняття треба по ділити, на групові1 і спільні. На спільних можуть бути такі точки, як напр., спільний спів, вправи, гри, прохід, купіль, перекуска, то що,. Тоді до, нагляду мусить бути дві, або більше осіб. Якщо ж ді тей є лиш кілька, тоді матері мо жуть чергуватися, а; інші мати відпочинок від дітей. Такі зустрічі, чи сходини, хоіч і вимагають труду батьків, то приносять велику користь, бо ді ти не лиш учаться щось нового й гарного, але й збагачують знан ня рідної мови, перебувають в українському оточенні. І. П-а відають і можуть її психічно зло мити. Чотиролітній хлопчик мав грати ролю в п’єсці на закінчення садочка. Він дуже сумлінно приготовлявся і радів, як мама йому шила стрій. Але одного дня він не хотів на пробі го ворити, і вчителька покликала маму, щоб вплинула на дитину. Хлопчик уперто твердив, що він не буде гра ти. На самоті відповів на запит мами: „Я не буду грати, бо як я побачу ті всі люди на купі (він мав на думці багато публики), то я буду плакати4*. .. Мати прийняла це оправдання та просила дати ролю і стрій другій ди тині, що радо йшла на сцену. Подіб не трапилося з іншою дитиною, 5-літньою дівчинкою. Але коли спра ва дійшла до мами, вона насварила дитину, а на пробу змусила її піти, хоча дитина рвалася і плакала. По двох роках цей хлопчик пішов добровільно на сцену і дуже любить виступати, а дівчинка зненавиділа виступи, боїться їх і дістає трему, навіть якщо виступає в гурті. Таких прикладів на пересадну дисципліну є багато і я навіть самого слова „дис- ципліна“ не люблю. В українській мові це слово пов’язане є з військо вим режимом і сліпим послухом. Ді тей виховуємо, а не дисциплінуємо. Калина В. Н О В І В И Д А Н Н Я І в а; н. н а Савицька: Д ен ник Ромця, оповідання для дітей. Обкладинка П. Андруеева, ілю строване фотографіями. Філядель- фія-Ню Йорк 1963, 35 ст. Д ев’ятьлітній Ромко описує свої пригоди та переживання, такі ти пові для дітей у тому віці. Читай мо про мрію хлопчика мати пса, та якого саме він вибрав, як до глядав вороня із зл оманою ніж кою, як знайшов черепаху в го роді. Весняного дня Ромчика кор тить у мандри поза, школу, щоб приглянутися змінам у природі. Опис'ує відвідини цирку та1 свої ■пригоди — як загубився в лісі й одного1 разу малощо не втопився в океані, бо хотів доказати хлоп цям, що він ,не боягуз. Книжка призначена! для дітей у шкільному віці, хоч молодшим о- повідання будуть зрозумілі і ці каві, якщо мають старших братів чи сестер. Надається ДО' самостій ного читання 8-12 літнім —- опо відання короткі, друк великий і виразний, переживання, прита манні ДІТЯМ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО' віку. Найбільша вартість книжки в тому, щ о в ній описані події із щоденного життя, яке в теперіш ній час проходить у крузі чужо мовних товаришів. Часто діти не вміють описати по-українськи своїх переживань, а з цієї книж ки навчаться нових висловів, мо же й дістануть охоту дещо запи сати. (Варта читати поодинокі опові дання нашим дітям тоді, коли -ро бимо те, що в них описане. По рівняймо переживання, наші та Ромця після відвідин цирку, але про- подорож над океан прочи таймо краще... заїки поїдемо над океан. Р ута Галібей Р о з м о в а з м а м о ю 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top