Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
розвіялися, а час поволі нівелює різницю між проблемами давньої іміграції і но'вюї. Дозволю собі навести олова ав торів, що в різному часі писали на цю гему. У сіз'оїй книжці про історію української імі г рації в Америці, виданій 1937 p., Василь Гал кіч пише: „Взявши до уваги скоре темпо, в якім українці американізуються, лег ко предвидіти, що українська преса в Америці буде так довго існувати, доки житиме перше покоління імі- грантів. Друге окоління не може за лишитися українцями, бо вони вже американці". Василь Софронів-Левицький у доповіді виголошеній на І. З’їзді Українських Журналістів Амери ки і Канади, в жовтні 1965 p., го ворить між іншим таке: „Передплачують і читають україн ські часописи здебільшого іміґранти, уродженці і вихованці України, тоб то т. зв. стара іміграція в першім по колінні і післявоєнна політична імі грація таком у першім поколінні. Як американські, так і канадійські укра їнці в другому й третьому поколінні тільки в малому відсотку читають, а ще в меншому передплачують на шу пресу, не тільки тому, що недо статньо знають українську мову, але тому, що справи обговорювані в на шій україномовній пресі, головно на ші політичні проблеми, на жаль, ма ло їх цікавлять". Віра Л иісєнікю в історії канадій- оької іміграції п. н. „Люди в ко жухах" виданій в 1947 р. пояс нює чому молодь не горнеться до організацій, що їх заложили бать ки. Провід у .них держать у сівоїх руїкох часто люди, що здобули аоюритет не тому, що мали виїм кові кваліфікації, а тому, що бу ли це нечисленні інтелігенти се ред мало о'біразюваїного загалу, коли підросла молодша генера ція, вони не хотіли зіректися сво їх позицій та передати провід мо лодим. У 'статті з вересня 1965 р. п. н. „Де н а ш а молодь", Миро.н Куро- паїсь пише, що українці знаходять багато причин, щоб не допускати молоці дю проводу, кажучи, що вони замолоді, не знають ситуа ції, є наївні, а тоді коли старші вкінці готові цей провід передати, молодь в міжчасі втратила охоту. Таких порівнянь мюжна знайти більше. Може вони припадкові і не суттєві і самі собою є лише небезпечним узагальненням. З другої сторони вони можуть мати своє значення і вказувати на те, що добрі і злі прикмети даної сіпілішсти мають тенденцію по вторятися. Є два важні аспекти асиміляцій ної проблеми.. Перший — це на ставлений самих емігрантів., що скріплює або- послаблює їх віїд- порність, другий — це іміграній- на політика даної держави супро ти національних меншиїн. Джулітос Драмслер, що досліджував про- блему мішаних подруж у Ню Йор ку, у своїй праці, виданій у 1921 році, вважає, що національна гру па має зімсгу задержати свою о- креімішнісіть, яікщо: 1. Живе суцільною масою. 2. Має сильний політичний про від, що піддержує національну свідомість групи. 3. Має організації, що заспо коюють духоїзі, економічні, ви ховні і культурні потреби іміігра- ційної групи і члени групи кори стується ними. 4. Передає культурну спадщи ну молодому поколінню іпри до помозі /сильної, систематичної ви ховної системи. 5. У відношенні до американ ського довкілля керму єітьіся на уково опрацьованими напрямними. Відсутність цих факторів, на. його думку, приспішує асиміля цію. 'Навіть побіжна аналіза вказує, яке важне теоретичне і практич не розроблення програми, що має на меті задержати, окремішність етнічної групи та помогти їй про тиставитися відосередочній силі, що безнастанно, часом нееамітно тіяіпне її в противному напрямі. (Докінчення буде) НОВІ книжки „ВИХОВНИЦЯ ПОКОЛІНЬ", — Збірник у пошану Константани Малицької. Торонто 1965 р. На кладом СФУЖО. Із вступним сло вом Ірини Павликовської. Стор. 126. Ціна 2 дол. Вісімнадцять літ по смерти цієї громадської діячки появився збір ник присзячений її пам”яті. Він складається з її життєпису, ха рактеристики її літературної і пе дагогічної творчости, власних її спогадів та спогадів сучасників про неї. Цей матеріял доповнений кількома відозвами й закликами пера К. Малицької і списом по жертв на книжку. Треба радіти тим, що вдалось видати цю монографію. Україн ське жіноцтво мало поінформова не про життєвий шлях цієї ви датної української жінки, а зі браний матеріял дає погляд на те. Тим більше, що вміщені також проби її власного пера. Д-р І. М. Новосівський: УКРА ЇНСЬКА ДЕРЖАВНА ВЛАДА НА БУКОВИНІ в 1918 р. Відбитка з „Правничого Вісника", кн. 2. Ню Йорк, 1964. Стор. 56. Листопадовий чин на Буковині досі був насвітлений тільки окре мими статтями -в пресі. Автор зі брав багатий матеріял із україн ських, німецьких і румунських джерел, зв’язко упорядкував і прсглядно насвітлив. На кінці, на друкований статут Української Національної Ради і проклямація „До українського народу Буко вини". Поміж підписами видатних громадян цієї частини України видніють два жіночі — Михайли ни Л езицької і Ксені До брян ської, що 'були членами Україн ської Національної Ради. Л. Б. ЖІНКИ В РЕГІОНАЛЬНОМУ РУСІ У регіональних з’їздах, що тепер так поширились, великий вклад пра ці дає жіноцтво. Головою Комітету Чортківської о круп є п-ні Ольга Со невицька, а активною членкою місце вого комітету у Вінніпегу є п-ні Сте фанія Бубнюк. Комітет підготовляє свій збірник. Головою Ред. Колегії Стрийського Комітету є п-ні Ірина Пеленська, що приготовляє збірник. У Станиславівському Комітеті спів працюють пані: Д. Бойчук, О. Олін- кевич, Л. Крушельницька й інші. У Теребовельському Комітеті по кійна проф. Ганна Ракоча-Телепко була членом Ред. Колегії, коли пе редчасна смерть забрала її. Пп. Н. Мохнацька, Ст. Заплітна, Л. Столяр- Лугова, В. Маргинюк-Мельник напи сали цінні статті до збірника. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top