Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
цію СУА, але духом були там. Впро довж 15 літ, що наш Відділ існує, ми вислали 2,200 дол. на громадські цілі. Окрім вплат до Централі СУА, жер твуємо на УККА, на фонд „Мати й Дитина", на Українських Інвалідів, на будову пам’ятника Т. Шевченка у Вінніпегу й Вашінґтоні, на пам’ятник Лесі Українки, на колегію і катедру у Вінніпегу та на пресовий фонд На шого Життя. А тепер вислали ми 50 дол. на спалення морґеджу Дому СУА. Тішить нас, шо на Конвенції можна було привітати 90-ий Відділ СУА. Дай, Боже, щоб до 45-літнього юві лею організації об’єднались у СУЛ не 90 Відділів, а 90,000 нашого жі ноцтва! Анна Наконечна голова. ДІТРОЙТ, миш . Дітройт вшановує Софію Парфанович Український Дітройт може пишати ся тим, що в ньому живе, працює і творить видатна громадянка, лікарка і відома письменниця д-р Софія Пар фанович. Уже сорок років вона пра цює і трудиться для добра україн ської нації, чи то на Рідних Землях, чи в часі свого перебування за океа ном. Трудно повірити, щоб одна осо ба, для якої доля не завжди була ла- скавою в родинному і в громадському житті, дала так багато для народу — як лікарка, суспільна діячка і як пись менниця. І тому добре сталося, що Громада Дітройту не забула про неї і неначе віддаючи свій довг — відзначила це 40-ліття такою гарною імпрезою, яких дійсно мало було в нашому місті. Цього завдання, що не було легким, піднявся знаний із своєї активносте в Дітройті, 56 Відділ Союзу Українок Америки ім. Л. Старицької-Черняхів- ської, що його головою є діяльна п-ні Леїся Воробкевич. їй до помочі стали Управа й членки Відділу, а співучасть у влаштуванні вечора взяли: Україн ське Лікарське Т-во, Т-во Укр. Вете ринарних Лікарів та Т-во „Самопо міч". Вечір відбувся в неділю, 3 жовтня 1965 в залі Укр.-Амер. Осередку. При гарно заставлених столах засіло біля 200 осіб святочно настроєної публики. •При окремому президіяльному столі по-середині сиділа Ювілятка, а побіч неї радна м. Дітройту п-ні Маруся Бек, голова Окр. Ради СУА п-ні Ана стазія Вокер, священики обох Церков, о. М. Дубицький і о. митроф. Ол. Би- коївець, голоіва Т-ва Укр. Лікарів д-р П. Джуль із дружиною, голова Т-ва Укр. Вет. Лікарів д-р І. Ян-чишин і го лова Т-ва „Самопоміч" інж. Р. Вороб кевич. Короткою і щирою промовою від крила вечір п-ні Леся Воробкевич. Вона вітала Ювілятку та приявних зі браних гостей, а дальше ведення про грами вечора передала імпрез, рефе рентні п-ні О. Ковальській. Окремі місця при столах зайняли — родина (місцева й деякі приїхали з далекого Д-р Софія Парфанович Writer Sofia Parfanovych Ню Floрку й Бофало), преса і пред ставники багатьох товариств. І!ро літературну діяльність Ювілят ки із красномовністю та знанням спра ви реферувала п-ні Люба Маринюк. Письменниця не закопала своїх талан тів, про що свідчить багатство її твор чости. її твори повні любови до рід ного народу, окрім того в кожному розділі знаходимо замилування і лю бов до природи, до тварин і рослин. Переживання хворої людини — це нова тематика в нашій літературі. Цінним є опис Бойківщини, навіть бойківським говором (там була влас на хата) й описи явищ природи. Це все читаємо в творах: „Ціна Життя", „Загоріла Полонина", „В Києві в 1940 році", „На схрещених дорогах", та в шедеврах нашої літератури „Вірний Приятель", „Такий він був". Життя лісника мабуть уперше так перекон ливо представлене в книжці „У лісни- чівці". В творах „Люблю Діброву" і „Чарівна Діброва" читаємо прегарно поданий опис природи і життя деяких осіб на цій оселі. Стиль легкий, тема тика цікава, мова гарна, про що по дають наші літературознавці. Появи лося ще багато нарисів, новель,- стат- тей і репортажів у пресі. Уривки „Ой, що ж нам їсти", чи тала авторка, з оповідання „Карусь" арт. К. Кривуцька, з недрукованої по вісти „Серед буїрі" — п-ні Дарія Бой чук. Вітали ще — д-р П. Джуль, п-ні А. Вокер, д-р І. Янчишин, радна М. Бек, о. О. Биковець, інж. Р. Воробкевич. Останній передав прегарно виконану грамоту, д-р Джуль писальну машин ку (від своїх товаришів), п-ні М. Бек золотий ключик від міста. П-ні Стефанія Дуб опрацювала гро мадську діяльність Ювілятки. Вона сягнула часу з-перед 40 років, коли закінчивши студії д-р С. Парфанович попри свою фахову працю, зуміла знайти час і для української жінки. Вона стала членкою Союзу Українок, організувала санітарні курси, вела по- радню, виїздила на села з рефератами, про гігієну жінки й ін. На еміграції продовжувала цю працю, опікувалася самітніми жінками й дівчатами (особ ливо із східніх областей). Живучи те пер на землі Вашінґтона, з надщербле ним здоров’ям, не заложила рук; ор ганізувала Лікарське Т-во, якого ста ла першою головою, працювала в Т-ві „Самопоміч". Про лікарську працю розказав д-р В. Прокопович. Він знає її ще з Рід ного Краю. Шлях жінки-лікарки, а ще 40 років тому, не був легкий. Та вона зуміла все це перебороти, доказати, що вона не гірша від мужчин. У Льво ві, де український елемент був сла бий, вона серед невпинної праці ви йшла на вершини. >; Д-р Прокопович згадав, що грома да часто привикла дивитися на лікаря як на інкасента грошей, але ніхто не хоче бачити, скільки сліз обітре лікар, скільки усмирить болів, заспокоїть у життєвих болях і клопотах, верне ма тері здорову дитину, чи здорових батьків дітям. Скільки труду і праці, що нераз призводять до цілковитого фізичного вичерпання і духової втоми — це все треба теж бачити у лікаря. При окремому столі були виставлені твори — книжки і вирізки з преси, та життєвий шлях Ювілятки поданий в образках і писаннях. Цим зайнялася з посвятою п-ні Д. Бойчук. До окре мої Пропам’ятної Книги вписувалися з привітами й побажаннями всі при НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1966 35
Page load link
Go to Top