Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXIII СІЧЕНЬ, 1966 Константин! Малицькій письменниці, громадській діячці, моїй незабутній Вчительці Холодні вечорі листопадові, Майже безлисті в '.парку- дерева, Горять на вулицях вже ліхтарі газові, Кленовим листям вкрилася трава. Це вечорі такі в моїм далекім Львові, В думках 'блукаю ті о знайомих вулицях, йду на Лісну, бо спомини чудові Ведуть мене туди, де мешкала оіця Завізята і тверда і така ніжна пані, Худенька постать в чоірному убранні. Мені здається: там вона і досі Живе в малій кімнатці на горі, А за вікном у мене чужа осінь І вовком виє вітер на дворі; Та розвіває листя по саду моїйому. Думки ж далеко, коло' того дому, Де двері .відчиняла пані Константиіна. А де ж ділася ця мала дитина, Що подавала ї!й червоні рожі? Минули дні такі ясні, погожі, Минуло літо... Осінь на дворі, В душі палають лиш далекі ліхтарі-. Міра Гармаш Призабуті жертви У потоці щоденного життя не зауважуємо роковин. І нераз знечевя 'бачимо, що вже проми нуло стільки, а стільки літ від події і що вона злегка призабулась. Дарма, що в ній криється глибший зміст і велика цінність. Власне наближуємось до таких роковин. У 1966 році минає 25 літ від вибуху німецько- совєтської війни і пов’язаної з тим масакри. тю рем 1941 р. Відтягаючись поспішно, большевиць- кі окупанти України нищили весь склад в’язнів. Так сталося на західніх землях у червні того року, а дещо пізніше і в містах центральної України. Згинуло тоді багато нашої ідейної мо лоді, зокрема дівчат-курієрок ОіУН. Пропали дру жини арештованих, громадські діячки, особи, що попались при переході границі та й пересічні громадянки, що .мали нещастя розгнівати чимсь місцеву совєтську владу. А найвидатнішою жер твою цього насилля стала письменниця й громад ська діячка — Людмила Старицька-Черняхівська з сестрою Оксаною Стешенко.. їх заарештували вночі при відступі з Києва і дальший слід обох загубився. Гекатомби жертв позначили наш визвольний шлях. Це тільки чергова їх ланка, виписана кри вавими буквами в історії наших змагань. Але ве лич її в тому, що це жертва безіменна. Поза вище згаданою постаттю не знаємо в ній майже ніякого наймення. Тут і там виринає в. спогадах одна чи друга, постать, але в цілому немає пе регляду їх. їх було надто багато, а неспокійний воєнний час не давав змоги на досліди. 'І так при забувся їх порив, недоцінена їх найвища жертва. Настає час згадати її. Помолитись за при забуті душі тих „безіменних11, поклонитись їх па- м”яті на наших сходинах чи академіях. Адже ба гато з-поміж нас втратило тоді когось — своячку, приятельку чи знайому. Відгребаймо з пилу за буття їх постаті, поділімось спогадами про них! Це допоможе нам встановити певну кількість прізвищ та спонук. В лютому й березні, коли складаємо поклін жінці->героїні, проведім також певну дослідну роботу. Допоможім відкрити чер гову ланку жіноцтва у визвольній боротьбі на шого народу! НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1966 1
Page load link
Go to Top