Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ БРУКЛИН, Н. Й. Ділимося сумною вісткою з членством СУА, що дня 12. чер вня 1965 по короткій, а важкій недузі відійшла у вічність бл. п. Тетяна Сусол. Народилася 6. трав ня 1927 р. у с. Мала Вишня, пов. Яворів, а до Америки приїхала в 1949 р. Того самого року вписа лася до нашого Відділу, де була дуже працьовитою членкою. На імпрезах брала на себе обов’язок праці, дуже часто в буфеті. Впро довж трьох рскіз виконувала пра цю секретарки. Полишила у важкому смутку чоловіка і троє дітей — Марусю 14 років, Осипа 10 р. і Петруся 4 р. Похоронна відправа відбулася 15. червня 1965 у церкві Св. Д у ха в Бруклині. Членки віддали їй останню прислугу, прибувши в великому числі на панахиду й по хорон та стоячи в жалобних лен- тах при домовині. Покійну проща ли також діти двох кляс амери канської католицької школи із своїми Сестрами-вчительками, де ходить двоє діток Покійної. Ця картина ще більше усвідомила присутнім велику втрату, що її діти зазнали. Службу Божу від правив о. декан Андрушків. З жа лем членки СУА провели Покій ну в останню дорогу. Заходами родини відбулися поминки, на які запрошено приятелів і членок Відділу. Збірка 37.40 дол. пішла на цілі української парохіяльної школи Св. Духа. Спи спокійно, дорога Сестро, нехай земля Вашінгтона буде То ді легкою! Марія Стефанишин, прес. реф. дала виховання, дала частину себе. Іванка була живим виразником своєї доби. Її життя і щоденна наполеглива, часто непосильна праця, це типовий показник зро- ФИЛАДЕЛФІЯ, ПА. На українському цвинтарі, по між сотнями гробів, прибавився в серпні 1965 гріб ще одної матері- жінки-громадянки, покійної Іван ни Войтович-Бобинської. Знеможена затяжною недугою відійшла від свого чоловіка, не довго після благословення під ві нець Зірки, своєї єдиної дочки. Єдиній, що їй дала життя, але одній з-поміж численних, що їм Бл. п. Іванна Бобинська L a te I w a n n a B o b y n sk a , m e m b e r of U N W L A B ra n c h 10 in P h ila d e lp h ia , P a . сту української самосвідомосте. Вона прийшла на світ у Львові, напередодні І. світової війни. В гей історичний момент, що його передбачав Т. Шевченко, коли „Україну окраденую збудили*', вона якраз пізнавала світ очима дитини шкільного -віку. Майже дитиною, по втраті матері, вона мусіла займатися веденням до машнього господарства, а через те дуже скоро зустрілася із твер дими законами життя. В її світо гляді зовсім виразно і ясно утри- залилось зрозуміння, що затрата національности в містах — це бу ла основна причина програної би тви за самостійність народу. На вчена життям знала, що вдержання національної свідомости, це тяж ка, щоденна безпереривна праця. Тому з повною самопосвятою працювала в читальні, в кружку Рідної Школи. Однак найбільше серця, найбільше здоров’я вона вкладала в працю в садочках, в працю Т-ва „Українська Захорон- ка“. Вчила і виховувала десятки і сотні будучих львовян-україн- ців. Для шкільних дітей були ве дені літні півоселі, де вона уміла виполювати деструктивні впливи польської вулиці. З рядів тих школярів і тих дітей вийшли піз ніші українські патріоти. Вистане згадати хоч би одного Шміґель- ського, пізнішого неперевершено- го в тактиці боротьби проти нім ців і проти більшовиків, коман дира УПА. Про перешкоди і труд нощі із якими приходилося Покій ній ті садки і півоселі організува ти і провадити, не приходиться згадувати. Однак вона це прий мала в переконанні, що виконує езій громадський обов’язок. В роки 2. світової війни, витру- нута із рідного міста внаслідок участи її чоловіка в боях під Бродами, вона перейшла всі емі грантські злидні, опікуючися ди тиною і батьком. При тому уділя ла свою працю в таборових са дочках і школах. Також була ак тивною в організаціях місця сво го нового поселення. Нехай цих кілька незначних слів від земляків про її безпере- ривне виконування обов’язків, бу дуть скромною подякою за не звичайно важливу і велику що денну працю її життя. Нехай па- м”ять про неї буде прикладом бу дучим матерям-громадянкам. Мо лім Господа, щоб її стократно ви нагородив за всі її добрі діла. Катря Хом’як ДЕНВЕР, КОЛО. Ділимося сумною вісткою з членством СУА, що дня 2. жов тня 1965 згинула у трагічному випадку наша членка Анна Олек- сієнко. Цікавилась життям нашого Відділу і радо жертвувала на йо го цілі. Була членкою від початку його засноваїння і в pp. 1963/64 його містоголовою. Залишила по собі жаль у серцях тих, хто її ближче знав і з нею співпрацю вав. Вічна їй памя’ять. Стефанія Левченко, голова Відділам — 10, 21 і 75 та рідні Покійних щире співчуття вислов лює Екзекутива СУА 12 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
