Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
совєти «а до®го закріпились, почали змагати ідо ‘визнання уряду СССР і нав’язувати з совєтами торговельні договори. А на „внутрішні справи11 в СССР примружували очі. В цей час французький прем’єр ЕрріО' поїхав до СССР, щоб на місці ви яснити, як є з голодом в Україні? Йому показали „взірцеві колгоспи1'1 і, повернувшись додому, він запевняв, що ‘ніякого голоду в Україні н е м а є. А багато, з тих, що. бачили жахливу підсовєтську дійсність, цинічно казали: „Там народ звик голоду вати. У нас би такого бути не могло". Правдиві го лоси обурення і розпачу рідко доходили до. мате ріалізмом зачерствілого) сумління. Але і в таких трудних обставинах з боку УЖ Союзу робилося все, що. можна, було зробити. Український Жіночий Союз посилав одяг, ■взуття і літературу :н;а Карпатську Україну. Да.ваїв матеріали про Україну своїм делегаткам на- міжна родні жіночі конгреси. Приймав участь в. Україн ському Жіночому Конгресі у Ста нис лавові 1934 p., куди з Праги поїхали, як делегатки Зінаїда Мірна, Лідія Садовська, Софія Русова, Стефанія Нагірна. З Мірна виступила, там із рефератом' „Історія жіно чого. руху на. Придніпрянській Україні". У 1937 р. УЖСоюз став членом Світового' Со юзу Українок у Львові і 3. Мірну обрано до Ради Світового Союзу секретаркою. При УЖСоюзі зорганізовано' майстерню виши вок і її вироби посилали на різні виставки. Тим до.- сягали подвійної мети. Поперше допомагали своїм немаєтним членкам дещо заробити в тяжкі роки безробіття, подруге робили українську пропаганду. Мета Українського' Жіночого Союзу була —* сб’єднаіти українських' жінок, відірваних від рід ного ґрунту, навчити їх працювати в організації, допомагати жінкам, дітям і молоді, нав’язувати зно сини з міжнародні ми жіночими організаціями1, а пе редусім із організаціями тієї країни, де перебували. Тому УЖСоюз добивається представництва в Чесь кій Жіночій Національній Раді — найбільшій жіно чій організації в Чехословацькій Республіці, на чолі з 'Сенаторкою Пламінковою. За підтримкою Пламінкової 3. Мірна дістала дозвіл відвідувати різні фахові курси в родинних школах м. Праги для 45 українських студенток. їдальню УЖСоюзу теж мож на було заснувати завдяки протекції впливової пані Пламінкової. УЖСоюз добився представництва і в Чеській Секції Ліґи Миру і Свободи, де можливо осягнуто- найбільше, бо’ Ліґа ухвалила протести проти процесу СВУ і „пацифікації “ Галичини. УЖ Союз нав’язав зв’язки з Чеським Т-вом „Пань і Ді- век", де приймали участь зі своїми експонатами. Але важко було- налагодити співпрацю з т-вом „Єд ність Слов’янських Жінок" через надто сильні там русофільські впливи. Найбільше шкодила українкам дружина українського ренегата з Галичини Дмитра Вергуна, що була родом росіянка. Все ж росіянкам не вдалось цілком перекреслити культурних впливів, бо у Вечорі Слов’янських Танців у Празі брала українська танкова група., виступи якої щороку мали вийнятковий успіх. Одного року юґоелов’ян- ський посол, дивлячись із льожі на виконання мо лоддю українських танків, сказав: „Та невже це народні танки? Це є балет! За ініціятивою Зінаїди Мірної, Марії Мартос і Ганни Приходько зорганізованої їдальню, яка швидко стала осередком українського культурного життя в Празі. Гроші на їдальню УЖСоюз позичив н а сплату в, Міжнародньому Червоному Хресті у Швайцарії і цей довг дуже скоро сплатив так, що то організація відмітила це з подякою. Крім не дорогих смачних і свіжих обідів і вечер, немаєтним українським, а також деяким білоруським, студен там постійно видавалась деяка кількість дарових обідів. 3а, деяких студентів УЖСоюз платив також вписав е до високих шкіл. Д о їдальні УЖСоюзу, яка' була в, центрі міста', сходилось щодня багато' людей. Там призначались ділові побачення, люди звертались туди за- пора дами. Там можна) було, почути всі останні новини. Навіть хто приїздив з чужих країв, заходив до їдальні для загальних інформацій. Відвідували їдальню приїзжі з краю, з Канади, з ЗДА. Серед цих приїжих були, — гол. редактор „Овободи" д-р Лука Мишуга, підприємець Лисюк і інші. Членки УЖ Союзу працювали спершу в їдальні безплатно, серед них і Зінаїда Василівна), яка, була книговодом і скарбником їдальїні. Це вимагало що денних записів. Ця жертвенна, праця і вміле ведення справи перемогли всі труднощі. При їдальні, яку називали жартом від літер УЖС (Укр. Жін. Союз) УЖ АС (московське слово „жах") були зорганізовані комісії — допомогова, бібліотечна, культурна, господарська. Тут була бі бліотека', де часто відбувались відчити, проби те атрального' гуртка, скромні зустрічі при чаю, ве чірки з невеликою програмою, літературні читання. IV. В pp. 1933— 1938 виникла ідея Всеукраїнського 'Конгресу. Найбільше цією справою займався Віктор Приходько. О. Олесь, якого в’язали з В. Приходь- ком приятельські взаємини, написав комедію „Вилі тали орли", де назвав В. Приходька „батьком .кон гресу" і де жартівливо' були описані й деякі діячки Укр. Жін. Союзу. 3. Мірній, що тримала високо лрестіж товариства,, назва УЖАС, хай і жартівлива, не подобалась. А вже як це попало в літературу („Вилітали орли") на Олеся пані розгнівались, одні жартом, а: деякі поважно таїк, що Олісь побоювався заходити до Їдальні. Коли це тривало досить довго, пані з їдальні переказали Олесеві: „Хай приходить. Нічого йому не зроблять". УЖСоюз допомагав дитячому притулкові, влаш товував національні свята'. Я'к багато значив такий культурний центр у чужому місті' на еміграції! Оксана Лятуринська у статті „Червоний колір" згадує, як УЖСоюз замовив їй для їдальні портрет Марка Вовчка. О. Лятуринська. намалювала два. Один на зразок популярних народницьких образиш, ■а другий із рідкісної знимки з часу перебування Марка Вовчка у Парижі, де вона нагадувала сфінгу. — Прошу вибирати. (Продовження буде) зг НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
