Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
совєти «а до®го закріпились, почали змагати ідо ‘визнання уряду СССР і нав’язувати з совєтами торговельні договори. А на „внутрішні справи11 в СССР примружували очі. В цей час французький прем’єр ЕрріО' поїхав до СССР, щоб на місці ви яснити, як є з голодом в Україні? Йому показали „взірцеві колгоспи1'1 і, повернувшись додому, він запевняв, що ‘ніякого голоду в Україні н е м а є. А багато, з тих, що. бачили жахливу підсовєтську дійсність, цинічно казали: „Там народ звик голоду вати. У нас би такого бути не могло". Правдиві го лоси обурення і розпачу рідко доходили до. мате ріалізмом зачерствілого) сумління. Але і в таких трудних обставинах з боку УЖ Союзу робилося все, що. можна, було зробити. Український Жіночий Союз посилав одяг, ■взуття і літературу :н;а Карпатську Україну. Да.ваїв матеріали про Україну своїм делегаткам на- міжна родні жіночі конгреси. Приймав участь в. Україн ському Жіночому Конгресі у Ста нис лавові 1934 p., куди з Праги поїхали, як делегатки Зінаїда Мірна, Лідія Садовська, Софія Русова, Стефанія Нагірна. З Мірна виступила, там із рефератом' „Історія жіно чого. руху на. Придніпрянській Україні". У 1937 р. УЖСоюз став членом Світового' Со юзу Українок у Львові і 3. Мірну обрано до Ради Світового Союзу секретаркою. При УЖСоюзі зорганізовано' майстерню виши вок і її вироби посилали на різні виставки. Тим до.- сягали подвійної мети. Поперше допомагали своїм немаєтним членкам дещо заробити в тяжкі роки безробіття, подруге робили українську пропаганду. Мета Українського' Жіночого Союзу була —* сб’єднаіти українських' жінок, відірваних від рід ного ґрунту, навчити їх працювати в організації, допомагати жінкам, дітям і молоді, нав’язувати зно сини з міжнародні ми жіночими організаціями1, а пе редусім із організаціями тієї країни, де перебували. Тому УЖСоюз добивається представництва в Чесь кій Жіночій Національній Раді — найбільшій жіно чій організації в Чехословацькій Республіці, на чолі з 'Сенаторкою Пламінковою. За підтримкою Пламінкової 3. Мірна дістала дозвіл відвідувати різні фахові курси в родинних школах м. Праги для 45 українських студенток. їдальню УЖСоюзу теж мож на було заснувати завдяки протекції впливової пані Пламінкової. УЖСоюз добився представництва і в Чеській Секції Ліґи Миру і Свободи, де можливо осягнуто- найбільше, бо’ Ліґа ухвалила протести проти процесу СВУ і „пацифікації “ Галичини. УЖ Союз нав’язав зв’язки з Чеським Т-вом „Пань і Ді- век", де приймали участь зі своїми експонатами. Але важко було- налагодити співпрацю з т-вом „Єд ність Слов’янських Жінок" через надто сильні там русофільські впливи. Найбільше шкодила українкам дружина українського ренегата з Галичини Дмитра Вергуна, що була родом росіянка. Все ж росіянкам не вдалось цілком перекреслити культурних впливів, бо у Вечорі Слов’янських Танців у Празі брала українська танкова група., виступи якої щороку мали вийнятковий успіх. Одного року юґоелов’ян- ський посол, дивлячись із льожі на виконання мо лоддю українських танків, сказав: „Та невже це народні танки? Це є балет! За ініціятивою Зінаїди Мірної, Марії Мартос і Ганни Приходько зорганізованої їдальню, яка швидко стала осередком українського культурного життя в Празі. Гроші на їдальню УЖСоюз позичив н а сплату в, Міжнародньому Червоному Хресті у Швайцарії і цей довг дуже скоро сплатив так, що то організація відмітила це з подякою. Крім не дорогих смачних і свіжих обідів і вечер, немаєтним українським, а також деяким білоруським, студен там постійно видавалась деяка кількість дарових обідів. 3а, деяких студентів УЖСоюз платив також вписав е до високих шкіл. Д о їдальні УЖСоюзу, яка' була в, центрі міста', сходилось щодня багато' людей. Там призначались ділові побачення, люди звертались туди за- пора дами. Там можна) було, почути всі останні новини. Навіть хто приїздив з чужих країв, заходив до їдальні для загальних інформацій. Відвідували їдальню приїзжі з краю, з Канади, з ЗДА. Серед цих приїжих були, — гол. редактор „Овободи" д-р Лука Мишуга, підприємець Лисюк і інші. Членки УЖ Союзу працювали спершу в їдальні безплатно, серед них і Зінаїда Василівна), яка, була книговодом і скарбником їдальїні. Це вимагало що денних записів. Ця жертвенна, праця і вміле ведення справи перемогли всі труднощі. При їдальні, яку називали жартом від літер УЖС (Укр. Жін. Союз) УЖ АС (московське слово „жах") були зорганізовані комісії — допомогова, бібліотечна, культурна, господарська. Тут була бі бліотека', де часто відбувались відчити, проби те атрального' гуртка, скромні зустрічі при чаю, ве чірки з невеликою програмою, літературні читання. IV. В pp. 1933— 1938 виникла ідея Всеукраїнського 'Конгресу. Найбільше цією справою займався Віктор Приходько. О. Олесь, якого в’язали з В. Приходь- ком приятельські взаємини, написав комедію „Вилі тали орли", де назвав В. Приходька „батьком .кон гресу" і де жартівливо' були описані й деякі діячки Укр. Жін. Союзу. 3. Мірній, що тримала високо лрестіж товариства,, назва УЖАС, хай і жартівлива, не подобалась. А вже як це попало в літературу („Вилітали орли") на Олеся пані розгнівались, одні жартом, а: деякі поважно таїк, що Олісь побоювався заходити до Їдальні. Коли це тривало досить довго, пані з їдальні переказали Олесеві: „Хай приходить. Нічого йому не зроблять". УЖСоюз допомагав дитячому притулкові, влаш товував національні свята'. Я'к багато значив такий культурний центр у чужому місті' на еміграції! Оксана Лятуринська у статті „Червоний колір" згадує, як УЖСоюз замовив їй для їдальні портрет Марка Вовчка. О. Лятуринська. намалювала два. Один на зразок популярних народницьких образиш, ■а другий із рідкісної знимки з часу перебування Марка Вовчка у Парижі, де вона нагадувала сфінгу. — Прошу вибирати. (Продовження буде) зг НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
