Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Д-р Григорій Щербанюк Спання та безсонність Спання є конечним чинником для удержання нас при житті та здо ров’ї. Досліди ніад звірятами до казують, що без сну вони гинуть «а ггротязі кількох днів. навіть при найкращих хіарчах та опіці. Як довго потребує слати пересічна людина? Тут можн-а брати під уіва-гу багато факторів, але най- В 'а ж н іш и м , мабуть, є так. Новона роджена- дитина спить звичайно 20-22 годин на добу, хоч будить ся часто без огляду -на пору дня. Поступово. спосіб ї ї -спання унор мовується, ^ час 'скорочується так, що, на 6-му місяці життя ди тина спить тільки два -рази- в часі дня, а загальний час -виносить 12-16 годин на добу. З кінцем 5-го року життя багато* дітей уже не спить 'В часі дня, потребує тіль ки 12 год. нічного* сну. В загаль- ному можна сказати, що діти є щасливими, бо їв них немає без- СОКНОСТИ. ЩОіПра'ВДа діти не люб лять іти спати, але, як покладемо їх до ліжка- -нав-іть насилу, то за 20 хвилин: вони вже -сплять. З приростом літ скорочується час потрібного спання. Коли 6-літ- 'ня дитина потребує 11-13 год. спаиня, то 13-літня 8-10 ro-д., а молодь 'від 13-21 р. — тільки 7-9 годин. ГТора року теж має втілив на довготу спання ,{ звичайно діти сплять довше -взимку, МІЖ улітку. Дитинство є періодом -активного росту та великого з ужиття енер гії, а цим самим- вимагає достат нього харчу та спання. Щ одо дорослих то згідно з ме дичною літературою їм івистачає 8 го-д. ‘спання на* .добу, хоча, як •виказує статистика, жінки сплять довше. Тут теж можуть бути ве ликі ‘віагаиня та дехто може чути ся енергійним та- тшвнкм життєвої сили навіть по короткому спанні. Кажуть, що Т ома Едісон спав тільки 4 год. на добу. Щ одо старших людей, то за гально панувала- -думка-, що- їм ви стачало 5-7 го-д. Однак новіші студії виказують, що старші ві ком, які сплять -повних 8 год., або більше, звичайно чуються краще та менше нарікають на не домагання здоров’я. З другої сто рони, ВСІ ТІ, ЩО' сплять коротше, терплять на перемученіня, заво роти голови, пригноблення та не спокій. Тому, щ о час - сп ан ня займає принайменше одну третину на шого: життя, вже від давна люд ство цікавилось тим, як норму вати йото, та як запобігати без- сснності. В старини ому світі п о г читув&но божків сну, а в казках говориться про- „(Царя“, що від давав. своє царство за 'одну добре переспану ніч. Щ о спричиняє безсонність, або, як кажемо, не дає людині- спати? Тут можна вичислити безліч чин ників, як біль, погані життєві умо виш*, невідповідні години праці з частими- змінами з денних на нічні шихти і т. п. Ми є свідомі пови тих причин і ч-асто можемо їх направити, але далеко важливішим чинником безсонности є душевний неспокій, якого ми є часто не свідомі. Коли фізичне леремучення сприяє нашому спанню, тоді пси хічна натуга спричинена часто турботами, боязнями, чи почут тям вини стає одною з найваж-ні- ших причин безсонно-сти. За при чиною для турботи не треба, дов го шукати; чи це буде незапла чений борг, чи незадоволена о с о биста амбіція, чи почуття вини за свої власні поступки. Для одної людини це може бути маловаж ним, для другої стає справою життя і смерти. Кажемо, що така людина всім переймається і у ви- сліді того не може спати. Після кількох недоспаних ночей така людина спиняється в розпуці і за мість шукати за причиною ї ї без сонно сти вона скеровує всю свою енергію на пряму боротьбу з без- сонністю. Вона або вдається до на-сонних ліків, що хвилево, може допомагають, але з часом витво- юють у неї наліт, або шукає за іншими середниками. Вона від ранку до вечора тільки й дум-ає про те, як буде спати, -а- -страх пе ред надходячою безсонною ніччю ще більше робить таку людину •нервовою та нездібною до здоро вого дум-аніня. Тому краще зробить гой, хто потрактуе спання- нарівні з їжою, чи питтям, як нормальну життєву функцію, та замість -думати над тим, чи й як в,:н буде сіпати, зосе редить всю -свою енергію над чимсь продуктивним. У цей спосіб ■він зможе розв’язати свої клопо ти, як змучиться, то -сон сам до нього прийде. ( „ Н о т Зо-ря“) ПОРАДНИК НАР. МИСТЕЦТВА Щ е р а з п р о церковну вишивку Ми прочитали Вашу заувагу в ч. 2, Н. Ж., 1966 p., про те, як повинна виглядати церковна вишивка. Чи мо гли б Ви порадити нам таку? Наша церква в легкому кольориті, загальне тло блідо-зелене, багато золота. Пре столи — природній дуб. З якої око лиці України тут підходив би взір? І якою технікою виконаний? Читачки з Канади Для такої церкви найкраще підхо див би вирізуваний взір, білий на сірому льняному полотні. Також м ож на б виконати вишивку рушниковим стібом. Але тими швами небагато ж і нок уміє вишивати. Тому найкраще, коли покористуєтесь якимсь делікат ним буковинським узором . Міг би бути також сокальський, якщо б Ви виконали його не чорною, а рж авою краскою. Таких узорів тепер у продажі не має. Спробуєм о його для Вас розд о бути. Хочемо створити при нашій референтурі нар. мистецтва відділ обміну взорів. З а певною оплатою можна 6 дати той чи інший взір пе рерисувати. Ред.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
