Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ри в Карпатах, і мандрівки по По ліссі, і пригоди на лещатах. Про все ми хотіли знати й мені здава лось, що я знаю його з дитинства і що це мій рідний брат. Якось зовсім самозрозуміло зблід чар Ґабрієля і ми вже не шукали йо го товариства. Вже видно було, що всі хворі, які цікавилися нами, перестали вважати Наталю й його за „пару". А тут нова несподіванка! Одно го дня досягнула нас телеграма, що моя мати по.важно захворіла. Ясно, що мені треба було негай но виїжджати, але як лишати На талю? У мене чомусь було дові р’я до Богдана, але ж Габрієль ще існував. Як лишати цю тиху яг ничку між двома ,,вовками"? Та я не могла зволікати. Навіть не можу пригадати, як я сама .повер талась, бо це були дні одчаю, три воги, смутку. Я боялась за життя мами й поспішала, отже зовсім не можу пригадати подробиць про- Щ2ІВНЯ. І хто повірив, би, що ми більше не побачимось? А так сталося. Прошуміли війни, загинули міль йони людських істот і в тому ко ловороті ми розгубились. Кожне пішло своєю дорогою і знайшло свою долю. Кожному з нас ж у равлі навіщували її в той день нашої зустрічі у монгольському степу. На'йскоріш я почула про Бог дана. Літ через десять ми попали до Америки, тільки ,,з різних кін ців". Він, знайшовши мою адресу, поспішив мені написати дуже гар ного' листа. У мене аж руки тру сились, коли я розривала, коверту, бо так кортіло мені дізнатись про Наталю. Але там про неї не було ніякої згадки. Він розказував про себе й про те, що одружився. А я так хотіла довідатися щось про Наталю! Жаль мій був такий ве ликий, що я йому не відповіла (і „листування" наше на тому урва лося. Але бажання — розшукати Наталю жило в мені дальше. Щось говорило мені, що вона жива і здо рова.. Але чи знайшла собі „па ру", вірного друга., як марила, і як їй усі пророкували? І знов тут допомогли журавлі. Того дня, коли я зовсім несподі вано, в імлі великого міста почу ла їх клич, прийшов від Наталі лист. Вона опинилася. їв Австралії. Якими дорогами пливло її життя, чому вона забрила аж туди — це все не було ясне та й неважне у цю хвилину. А найбільш ©разила мене те, ЩО' вона —- самітня! Пра цювала в тютюневій фабриці, а в неділю („тільки й мого- життя" ^ співала в церкві і вчила невеликий гурт дітей. Все думала про „всіх кас", а тепер благала подати ві сточку. Якось була, вона на „аме риканській картині" "W here the B oys A re” і жах охопив її, див лячись на Великодні вакації цієї молоді, на їх „ідеал", на. їх взає мини. ,,І ми були молодими, писала вона, — і ми: мріяли про кохання, і ми хотіли знайти собі пару, але яке наше „пошукуван ня" було одмінне! Хто з нас за буде колинебудь красу тієї мон гольської весни і тих журавлів, що вакурликали нам зустріч? Як би ти колись відшукала: Богдана, привітай його від мене, передай йому мою подяку за ті чудові, на віки незабутні дні в санаторії..." Моя Наталю! Недаром співала ти найкраще з усіх „Нащо меьі чорні брови"... Ось і виспівала собі! Краще звернись до „буйних вітрів, щоб твій сум і жаль по несли чорнявому, зрадливому за синєє море...“ Та не з твоїм чи стим серцем бажати комусь зла. Тому краще, коли не знатимеш нічого про Богдана і вважатимеш його найкращим, вірним другом. А самітне серце зогріватиме вірш Л. Куліша: Ти не знаєш, незабутній друже, як над степом, в голубій імлі моє серце непокоять дуже переливним співом журавлі. Понад лісом, зритим крутояром, йшла весна, мов дівчина в вінку, серце юне обсипала жаром і родила жадобу п’янку — до життя, до творчости, науки, до Вітчизни соняшну любов... Де б не була, де б проходила, по своїй, чи по чужій землі, все солодкий викликають подив і бентежать серце журавлі. Чи Ви були на останн і х шир ших сходинах Відділу? Присвя тіть один вечір у місяці на ту зустріч! Оксана Керч: НАРЕЧЕНИЙ. То ронто, 1965. Накладом В-ва „Го мін України". Обкладинка, роботи мистця В. Ласовського. Стор. 280. Повість із нашого недавно ми нулого — побудована, у формі „щоденників" дієвих осіб. В осе редку їх стоїть „наречений" — людина, що нехтує всіми цінно- щами особистого життя. Він жер твує їх у боротьбі за Батьківщи ну і в цій атмосфері бурхливих подій проходить уся дія книжки. Одні в ній гартуються, а другі заломлюються. Але гарячий від дих доби обдає кожного, що книжку прочитає. Василь Гайдарівський: А СВІТ ТА КИЙ ГАРНИЙ... Оповідання. В-во Ю. Середяка. Буенос Айрес, 1962. Обкладинка і рисунки Б. Крюко ва. Стор. 244. Постаті й події з українського підссзєтського побуту автор пред ставив у трьох оповіданнях. Зма льоване тут шахтарське середови ще, Київ і мале містечко. Складне плетиво подій, що їх автор зруч но подав у своїй розповіді, добре характеризує підсовєтську дійс ність. Та найбільш цінною в ній — це нотка погідности, з якою він підходить до життєвих явищ. І в найбільш жорстоких умовинах він уміє знайти проблиск людяно сте. Іван Гончаренко: Порадник батькам, як виховувагги дітей. 1962. Ст. 44. У цьому невеликому підручни ку автор, відомий педагог, дав короткий перегляд найважніших виховних моментів. Життя дитини поділене на різні періоди, на їх тлі показані особливості дитячої вдачі і змальовані типи дітей. За кінчується книжечка виховними вказівками, що придадуться всім батькам. Л. Б. Н О В І В И Д А Н Н Я ЖІНКИ В РЕГІОНАЛЬНОМУ РУСІ Комітет Ярославщини й Засяння повідомляє нас, що в його праці приймають участь — пп. Олена Кан- да, Стефанія Стебницька, Марія Гна- тюк, Ольга Аронець, Марія Дачишин, д-р Ольга Наклович, Ірина Саламаха, Марія Ціховляс і Наталія Яцків. 8 НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top