Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ри в Карпатах, і мандрівки по По ліссі, і пригоди на лещатах. Про все ми хотіли знати й мені здава лось, що я знаю його з дитинства і що це мій рідний брат. Якось зовсім самозрозуміло зблід чар Ґабрієля і ми вже не шукали йо го товариства. Вже видно було, що всі хворі, які цікавилися нами, перестали вважати Наталю й його за „пару". А тут нова несподіванка! Одно го дня досягнула нас телеграма, що моя мати по.важно захворіла. Ясно, що мені треба було негай но виїжджати, але як лишати На талю? У мене чомусь було дові р’я до Богдана, але ж Габрієль ще існував. Як лишати цю тиху яг ничку між двома ,,вовками"? Та я не могла зволікати. Навіть не можу пригадати, як я сама .повер талась, бо це були дні одчаю, три воги, смутку. Я боялась за життя мами й поспішала, отже зовсім не можу пригадати подробиць про- Щ2ІВНЯ. І хто повірив, би, що ми більше не побачимось? А так сталося. Прошуміли війни, загинули міль йони людських істот і в тому ко ловороті ми розгубились. Кожне пішло своєю дорогою і знайшло свою долю. Кожному з нас ж у равлі навіщували її в той день нашої зустрічі у монгольському степу. На'йскоріш я почула про Бог дана. Літ через десять ми попали до Америки, тільки ,,з різних кін ців". Він, знайшовши мою адресу, поспішив мені написати дуже гар ного' листа. У мене аж руки тру сились, коли я розривала, коверту, бо так кортіло мені дізнатись про Наталю. Але там про неї не було ніякої згадки. Він розказував про себе й про те, що одружився. А я так хотіла довідатися щось про Наталю! Жаль мій був такий ве ликий, що я йому не відповіла (і „листування" наше на тому урва лося. Але бажання — розшукати Наталю жило в мені дальше. Щось говорило мені, що вона жива і здо рова.. Але чи знайшла собі „па ру", вірного друга., як марила, і як їй усі пророкували? І знов тут допомогли журавлі. Того дня, коли я зовсім несподі вано, в імлі великого міста почу ла їх клич, прийшов від Наталі лист. Вона опинилася. їв Австралії. Якими дорогами пливло її життя, чому вона забрила аж туди — це все не було ясне та й неважне у цю хвилину. А найбільш ©разила мене те, ЩО' вона —- самітня! Пра цювала в тютюневій фабриці, а в неділю („тільки й мого- життя" ^ співала в церкві і вчила невеликий гурт дітей. Все думала про „всіх кас", а тепер благала подати ві сточку. Якось була, вона на „аме риканській картині" "W here the B oys A re” і жах охопив її, див лячись на Великодні вакації цієї молоді, на їх „ідеал", на. їх взає мини. ,,І ми були молодими, писала вона, — і ми: мріяли про кохання, і ми хотіли знайти собі пару, але яке наше „пошукуван ня" було одмінне! Хто з нас за буде колинебудь красу тієї мон гольської весни і тих журавлів, що вакурликали нам зустріч? Як би ти колись відшукала: Богдана, привітай його від мене, передай йому мою подяку за ті чудові, на віки незабутні дні в санаторії..." Моя Наталю! Недаром співала ти найкраще з усіх „Нащо меьі чорні брови"... Ось і виспівала собі! Краще звернись до „буйних вітрів, щоб твій сум і жаль по несли чорнявому, зрадливому за синєє море...“ Та не з твоїм чи стим серцем бажати комусь зла. Тому краще, коли не знатимеш нічого про Богдана і вважатимеш його найкращим, вірним другом. А самітне серце зогріватиме вірш Л. Куліша: Ти не знаєш, незабутній друже, як над степом, в голубій імлі моє серце непокоять дуже переливним співом журавлі. Понад лісом, зритим крутояром, йшла весна, мов дівчина в вінку, серце юне обсипала жаром і родила жадобу п’янку — до життя, до творчости, науки, до Вітчизни соняшну любов... Де б не була, де б проходила, по своїй, чи по чужій землі, все солодкий викликають подив і бентежать серце журавлі. Чи Ви були на останн і х шир ших сходинах Відділу? Присвя тіть один вечір у місяці на ту зустріч! Оксана Керч: НАРЕЧЕНИЙ. То ронто, 1965. Накладом В-ва „Го мін України". Обкладинка, роботи мистця В. Ласовського. Стор. 280. Повість із нашого недавно ми нулого — побудована, у формі „щоденників" дієвих осіб. В осе редку їх стоїть „наречений" — людина, що нехтує всіми цінно- щами особистого життя. Він жер твує їх у боротьбі за Батьківщи ну і в цій атмосфері бурхливих подій проходить уся дія книжки. Одні в ній гартуються, а другі заломлюються. Але гарячий від дих доби обдає кожного, що книжку прочитає. Василь Гайдарівський: А СВІТ ТА КИЙ ГАРНИЙ... Оповідання. В-во Ю. Середяка. Буенос Айрес, 1962. Обкладинка і рисунки Б. Крюко ва. Стор. 244. Постаті й події з українського підссзєтського побуту автор пред ставив у трьох оповіданнях. Зма льоване тут шахтарське середови ще, Київ і мале містечко. Складне плетиво подій, що їх автор зруч но подав у своїй розповіді, добре характеризує підсовєтську дійс ність. Та найбільш цінною в ній — це нотка погідности, з якою він підходить до життєвих явищ. І в найбільш жорстоких умовинах він уміє знайти проблиск людяно сте. Іван Гончаренко: Порадник батькам, як виховувагги дітей. 1962. Ст. 44. У цьому невеликому підручни ку автор, відомий педагог, дав короткий перегляд найважніших виховних моментів. Життя дитини поділене на різні періоди, на їх тлі показані особливості дитячої вдачі і змальовані типи дітей. За кінчується книжечка виховними вказівками, що придадуться всім батькам. Л. Б. Н О В І В И Д А Н Н Я ЖІНКИ В РЕГІОНАЛЬНОМУ РУСІ Комітет Ярославщини й Засяння повідомляє нас, що в його праці приймають участь — пп. Олена Кан- да, Стефанія Стебницька, Марія Гна- тюк, Ольга Аронець, Марія Дачишин, д-р Ольга Наклович, Ірина Саламаха, Марія Ціховляс і Наталія Яцків. 8 НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top