Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXII ЖОВТЕНЬ, 1965 Габрієля Містраль Речі IX. Я люблю один камінь в Оахака, Чи в Ґватималі, до якого підходжу: Твердий, червоний, як моє обличчя, Якого прогалина дише свіжість. В і їн стоїть голий, коли я кладуся. Не знаю, чому я його шукаю. Може ніколи його я не знала, І може він тільки мій камінь могильний. Три дерева Три зрубані дерева лежа'ть на скраю вогнища. Дроворуб їх забув; розмовляють відрізані від любови, неначе сліпці. Західне сонце кладе Свою живу кров на зранене древо, і несуть собі' леготи запах їх розкритих боків! Одне, покручене, простягає свою велетенську руку з тремтячим листям, друге лежить, і його рани н-еначе очі, повні благань. Дроворуб їх забув. Прийде ніч. Я буду з ними. Прийму в серце їх ніжні живиці, що стануть мені вогнем. І мовчазними і спопелілими застане нас день жалібною горсткою. Переклад з еспанської мови, від значений на 6-му Літературному Кон курсі СФУЖО, виконала Віра Вовк. Наше завдання У щоденній метушні нашого робітного дня не все маємо час слідкувати за подіями в світі. Тільки вряди- годи вдарять вони нас на заголовках газет або з теле візійного екрану. Тоді здригаємось від несподіванки й притишуємо ходу. Яке значення може це мати для світу, для України, для нас? Такою вісткою була атомова бомба в руках чер воного Китаю. Нова загроза, нове нещастя для люд ства! А тут уже чуємо, що до неї змагає цілий ряд держав до Індонезії включно. Чорною хмарою зава жило це над нашою свідомістю. Гарячково шукаємо опертя в чомусь світлому, надійному. І ось воно перед нами — Вселенський Собор! Стільки розворушив на дій, стільки здійснив сподівань! Із його настанови по плив промінь любови й вирозуміння для йнакше дума ючих братів і сестер. І на цьому світовому форумі пролунало наймення України, висунене одним із най кращих її синів. Подібно діється в нашій прибраній батьківщині — Америці. Расові мижеусобиці затривожили нас без оглядним фанатизмом. Війна у Вієтнамі хвилює ши рокі кола американської суспільности. Комуністична дія в Південні Америці, де живуть великі наші посе лення, не може залишити нас байдужими. Але ми пережили недавно тому велике піднесення з нагоди найдовшого полету астронавтів! Це великий тріюмф американської науки й відваги її синів. Ухва лення закону про безплатне лікування старших лю дей — це знов великий осяг у наладнанні суспільної опіки цієї країни. І ніде, а таки в цій країні пролунало слово безсмертного Тараса, коли йому відкривали па м’ятник у столиці. Так, усюди, серед найбільших радостей і загроз, у коловороті світових подій знаходимо місце для себе. Воно дається нелегко, кожен наш крок окуплений ве ликими зусиллями й жертвами. Але ми є, ми триваємо в цьому світовому рухові. І це є найважніше, до чого змагаємо у нашій визвольній дії. Про це ми повинні пам”ятати в 40-ліття нашої організації. Незабаром відзначимо цю річницю на на шій XIV. Конвенції в Ню [Йорку. Наш осяг, наш 40-літ- ній шлях теж заважив у поході цілого народу. Гро мадська готовість і зрілість української жінки була підставою або рушієм неодної дії. Це треба освідо- мити нашій громаді та тому жіноцтву, що ще не вклю чилось у ряди українського жіночого руху. НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1966 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
