Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXII ЖОВТЕНЬ, 1965 Габрієля Містраль Речі IX. Я люблю один камінь в Оахака, Чи в Ґватималі, до якого підходжу: Твердий, червоний, як моє обличчя, Якого прогалина дише свіжість. В і їн стоїть голий, коли я кладуся. Не знаю, чому я його шукаю. Може ніколи його я не знала, І може він тільки мій камінь могильний. Три дерева Три зрубані дерева лежа'ть на скраю вогнища. Дроворуб їх забув; розмовляють відрізані від любови, неначе сліпці. Західне сонце кладе Свою живу кров на зранене древо, і несуть собі' леготи запах їх розкритих боків! Одне, покручене, простягає свою велетенську руку з тремтячим листям, друге лежить, і його рани н-еначе очі, повні благань. Дроворуб їх забув. Прийде ніч. Я буду з ними. Прийму в серце їх ніжні живиці, що стануть мені вогнем. І мовчазними і спопелілими застане нас день жалібною горсткою. Переклад з еспанської мови, від значений на 6-му Літературному Кон курсі СФУЖО, виконала Віра Вовк. Наше завдання У щоденній метушні нашого робітного дня не все маємо час слідкувати за подіями в світі. Тільки вряди- годи вдарять вони нас на заголовках газет або з теле візійного екрану. Тоді здригаємось від несподіванки й притишуємо ходу. Яке значення може це мати для світу, для України, для нас? Такою вісткою була атомова бомба в руках чер воного Китаю. Нова загроза, нове нещастя для люд ства! А тут уже чуємо, що до неї змагає цілий ряд держав до Індонезії включно. Чорною хмарою зава жило це над нашою свідомістю. Гарячково шукаємо опертя в чомусь світлому, надійному. І ось воно перед нами — Вселенський Собор! Стільки розворушив на дій, стільки здійснив сподівань! Із його настанови по плив промінь любови й вирозуміння для йнакше дума ючих братів і сестер. І на цьому світовому форумі пролунало наймення України, висунене одним із най кращих її синів. Подібно діється в нашій прибраній батьківщині — Америці. Расові мижеусобиці затривожили нас без оглядним фанатизмом. Війна у Вієтнамі хвилює ши рокі кола американської суспільности. Комуністична дія в Південні Америці, де живуть великі наші посе лення, не може залишити нас байдужими. Але ми пережили недавно тому велике піднесення з нагоди найдовшого полету астронавтів! Це великий тріюмф американської науки й відваги її синів. Ухва лення закону про безплатне лікування старших лю дей — це знов великий осяг у наладнанні суспільної опіки цієї країни. І ніде, а таки в цій країні пролунало слово безсмертного Тараса, коли йому відкривали па м’ятник у столиці. Так, усюди, серед найбільших радостей і загроз, у коловороті світових подій знаходимо місце для себе. Воно дається нелегко, кожен наш крок окуплений ве ликими зусиллями й жертвами. Але ми є, ми триваємо в цьому світовому рухові. І це є найважніше, до чого змагаємо у нашій визвольній дії. Про це ми повинні пам”ятати в 40-ліття нашої організації. Незабаром відзначимо цю річницю на на шій XIV. Конвенції в Ню [Йорку. Наш осяг, наш 40-літ- ній шлях теж заважив у поході цілого народу. Гро мадська готовість і зрілість української жінки була підставою або рушієм неодної дії. Це треба освідо- мити нашій громаді та тому жіноцтву, що ще не вклю чилось у ряди українського жіночого руху. НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1966 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
