Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Михайло Стельмах їжачок та бурячок Петро Кізко На городі, що при броді Біля гатки в грядку-латку, Сам, без матері, без татка їжачок — мале дитятко, Садить носом — бурячок. Проштовхнув у грядці дірку. В дірку вкинув насінинку. Славно, справно — їжачок Посадив свій бурячок. Зняв кожух із голочок, Заскородив грядку-латку Та й бігом із ведром Почимчикував до броду — Ллє на грядку теплу воду. їжачок, мале дитятко, Сам полив з посівом грядку. Потім став собі на кладку Та й гадає важно гадку: Що йому робить і як, Щоб на славу ріс буряк? Промайнуло кілька днів, Бурячок зазеленів. їжачок взяв сапку в лапку, Посапав уранці грядку, Щоб не муляли грудки Бурячку попід боки. Не лїнився їжачок — Доглядав свій бурячок, Шарував і поливав, Різних добрив з віз привіз, А буряк все ріс і ріс І угору і униз. Пролетіло тихе літо Із полів зібрали жито І моторний їжачок Сам прийшов по бурячок. На городі їжачок Смикав з грядки бурячок І руками, і ногами, Гичку стис у кулаки, Підривався під боки Та не зрушився ніяк З ґрунту капосний буряк. їжачок — мале дитятко, Утомився, зажурився І заплакав біля грядки, їжачкові мама й татко Чують — плаче їх малятко; Та й бігцем, тюпцем із хатки перебігли разом кладку: — Не ридай, їжаченятко, От ми разом так і сяк З грядки витягнем буряк. І всі троє дружно, любо Буряка беруть за чуба. Потягнули вгору, вбік, Смик уліво, вправо — смик, А буряк з землі — ніяк! Здивувались мама, татко: — От який буряк в малятки! Та й на поміч звуть в долину їжакову всю родину. Позбігалися тітки, Наїжачені ляльки, Швагери і дівери, Брати, свати і зовиці, І малята-небожата Всі колючі, всі чуботі. Стали колом тісно в полі, Узялися так і сяк І за гичку й за буряк. Разом крикнули улад, Похилилися назад — На всю силу їжачину Потягнули бурячину. І поволеньки отак З грядки вирвали буряк! Не буряк, а бурячище — На півметра корневище! Здивувавсь їжачий рід: — Є ж у світі корнеплід! Де й коли такий поріс? Не поміститься у віз! І всім родом понад бродом Буряка із грядки-латки Покотили аж до бору На зимівлю у комору! ПЕСИК-ЛЕСИК В мене є маленький песик, Називається він — Лесик. Вірний друг і помічник, Мудрий пес, мов чарівник. В двір чужих він не упустить, Зразу гавкне і укусить, А як хто з своїх іде, Аж у хату проведе. Біля річки, коло броду, Кину м’ячика у воду, — Песик-Лесик враз туди І несе м’яча з води. Загублю де рукавички Чи забуду черевички, — Песик-Лесик в одну мить З ними, радий, прибіжить. Раз в криницю я схилився Й мало-мало не втопився. Песик-Лесик ззаду — смик! — Й од криниці поволік. Отакий у мене песик, Називається він — Лесик. Вірний друг і помічник, Мудрий пес, мов чарівник! Г. Чорнобицька ПАПУГИ Ой, невиховані птахи наші дві папуги: все говорять і не змовкнуть ні одна, ні друга. Вже нам час до столу сісти, а вони говорять, нам сніданок треба їсти, а вони говорять. Тато став журнал читати, а вони говорять. І як гості прийдуть в хату, то вони говорять. Ми б комусь тих нечемних віддали охоче, віддали б хоч і задарма, так ніхто не хоче. 22 НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top