Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Михайло Стельмах їжачок та бурячок Петро Кізко На городі, що при броді Біля гатки в грядку-латку, Сам, без матері, без татка їжачок — мале дитятко, Садить носом — бурячок. Проштовхнув у грядці дірку. В дірку вкинув насінинку. Славно, справно — їжачок Посадив свій бурячок. Зняв кожух із голочок, Заскородив грядку-латку Та й бігом із ведром Почимчикував до броду — Ллє на грядку теплу воду. їжачок, мале дитятко, Сам полив з посівом грядку. Потім став собі на кладку Та й гадає важно гадку: Що йому робить і як, Щоб на славу ріс буряк? Промайнуло кілька днів, Бурячок зазеленів. їжачок взяв сапку в лапку, Посапав уранці грядку, Щоб не муляли грудки Бурячку попід боки. Не лїнився їжачок — Доглядав свій бурячок, Шарував і поливав, Різних добрив з віз привіз, А буряк все ріс і ріс І угору і униз. Пролетіло тихе літо Із полів зібрали жито І моторний їжачок Сам прийшов по бурячок. На городі їжачок Смикав з грядки бурячок І руками, і ногами, Гичку стис у кулаки, Підривався під боки Та не зрушився ніяк З ґрунту капосний буряк. їжачок — мале дитятко, Утомився, зажурився І заплакав біля грядки, їжачкові мама й татко Чують — плаче їх малятко; Та й бігцем, тюпцем із хатки перебігли разом кладку: — Не ридай, їжаченятко, От ми разом так і сяк З грядки витягнем буряк. І всі троє дружно, любо Буряка беруть за чуба. Потягнули вгору, вбік, Смик уліво, вправо — смик, А буряк з землі — ніяк! Здивувались мама, татко: — От який буряк в малятки! Та й на поміч звуть в долину їжакову всю родину. Позбігалися тітки, Наїжачені ляльки, Швагери і дівери, Брати, свати і зовиці, І малята-небожата Всі колючі, всі чуботі. Стали колом тісно в полі, Узялися так і сяк І за гичку й за буряк. Разом крикнули улад, Похилилися назад — На всю силу їжачину Потягнули бурячину. І поволеньки отак З грядки вирвали буряк! Не буряк, а бурячище — На півметра корневище! Здивувавсь їжачий рід: — Є ж у світі корнеплід! Де й коли такий поріс? Не поміститься у віз! І всім родом понад бродом Буряка із грядки-латки Покотили аж до бору На зимівлю у комору! ПЕСИК-ЛЕСИК В мене є маленький песик, Називається він — Лесик. Вірний друг і помічник, Мудрий пес, мов чарівник. В двір чужих він не упустить, Зразу гавкне і укусить, А як хто з своїх іде, Аж у хату проведе. Біля річки, коло броду, Кину м’ячика у воду, — Песик-Лесик враз туди І несе м’яча з води. Загублю де рукавички Чи забуду черевички, — Песик-Лесик в одну мить З ними, радий, прибіжить. Раз в криницю я схилився Й мало-мало не втопився. Песик-Лесик ззаду — смик! — Й од криниці поволік. Отакий у мене песик, Називається він — Лесик. Вірний друг і помічник, Мудрий пес, мов чарівник! Г. Чорнобицька ПАПУГИ Ой, невиховані птахи наші дві папуги: все говорять і не змовкнуть ні одна, ні друга. Вже нам час до столу сісти, а вони говорять, нам сніданок треба їсти, а вони говорять. Тато став журнал читати, а вони говорять. І як гості прийдуть в хату, то вони говорять. Ми б комусь тих нечемних віддали охоче, віддали б хоч і задарма, так ніхто не хоче. 22 НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top