Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Шукаймо розв’язки Із привітів на Конвенцію Хвальна Управо! З нагоди 40-річчя діяльности Союзу Українок Америки прохаю прийняти найкращі побажання і вислови спільної подяки Всевиш ньому і Матері Божій за велику активність і благородну поміч у всіх ділянках нашого церковного і народнього життя впродовж май же півсторіччя. Нехай ця хвилина буде спонукою і заохотою до дальших поривів і дій на май бутнє. Благословення Господнє на Вас! * КАРДИНАЛ ЙОСИФ Верховний Архиєпископ Рим, 4. листопада 1965. ** * Високоповажана Пані Голово! Беручи до уваги цілі і завдання для яких створено Союз Українок Америки, тобто культурно-освітні й харитативні, плекання україн ської традиції і культурних на дбань українського народу, під держку визвольним ідеям і інфор мування американського світу про його визвольні змагання та куль турні надбання, матеріяльну допо могу українцям і участь в амери канському й світовому жіночому русі, та які СУА намагається пе ревести в життя, то треба призна ти, що Ваша Організація за час свого 40-річного існування про вела велику й корисну працю на полі збереження української лю дини в діяспорі. Тому приємно мені привітати Союз Українок Америки з його Ювілеєм та побажати організато рам, президії й усім учасникам Конвенції щедрих Божих ласк та найкращих успіхів у праці, а вод нораз запевнення про св. молитви та Архиєрейське Благословення. Відданий у Христі Господі * АМВРОЗІЙ Митрополит Філядельфія, 10. листопада 1965. ЧИ ВИ ПРИЄДНАЛИ В ЦЬОМУ РОЦІ ХОЧ ОДНУ ПЕРЕДПЛАТНИЦЮ? Обмін думок на тему нашої молоді вже закінчився. Започат кувала його Олена Климишин ■своєю статтею „Підстави збере ження української духовости“ у січневому числі і в різному на світленні пройшов він аж до го лосу М. Бабич-Трофименко в ли стопадовому. Час уже зробити підсумки з нього. Олена Климишин поставила тезу, що для збереження української духовости потрібне знання мови. Це твердження вона належно об ґрунтувала і з ним погодились усі дальші дискутанти. Але дискусія не продовжува лась по тій лінії. Майже рівно часно Іванна Кучер видвигнула ряд проблем, що тривожать су часну молодь. Вони виринають із становища на межі двох світів. Коли не допоможемо їх розв’яза ти, то молодь, а принайменше ве лика її частина вибере в тому свій шлях. Але й у цьому напрямі дискусія широко не розгорнулась. Іванні Куічер відповіла Ірина Пеленська, вияснюючи ці проблеми зі стано вища української громади. В її думках відбився погляд батьків і виховників. Це є віра в те, що йдемо правильним шляхом і „силь ніші духово й характером одини ці" з-посеред молоді самі знай дуть у тих труднощах свій шлях. Далеко живіше „зачіпило“ всіх питання, що його поставила Чи тачка з Дітройту. Розглядаючи відношення молоді до українсько го середовища, вона спитала, чи воно має притягаючу силу. І тут наспіли цікаві відповіді Ляриси Онишкевич і Христі Волицької. В широко обґрунтованих тезах дискутанти не тільки досадно йо го 'схарактеризували, але й пода ли відразу можливість змін. І то можливості зовсім реіальні, що вже навіть подекуди здійснюються. Ще один голос у дискусії за- торкнув справу молоді, що відхо дить від української громади. Ольга Мороз висунула у своїй статті думку, що її не сміємо втрачати. На це відгукнулась Марта Бабич-Трофименко, роз глядаючи один відтинок цього явища, а саме — мішані подруж жя. Вона подала цілком реальний плян збереження того елементу. На цьому вичерпалась наша дискусія. Вона торкнулась різних аспектів спраіви збереження мо лоді й хоч цього не розв’язала, проте кинула світло на головні труднощі нашої громади у цьому напрямку. А вони чималі. Все зусилля на ших учителів і виховників спря моване на те, щоб ту молодь сформувати, а 'Старшого грома дянства на те, щоб її включити в наше життя. А воно все одно не зовсім вдається. Треба шукати причини того явища та шляху, як тому зарадити. Діємо й говоримо з площини Союзу Українок Америки. Тієї молоді не маємо в наших рядах, бо ж вона гуртується в молодечих організаціях. Але в Відділах СУА є матері доростаючої молоді, гур ти тут народженого й тут вихо ваного жіноцтва. Всі ці групи (а між ними є й такі, що не володі ють українською мовою) порозу мілись із 'Собою в праці для од нієї мети. Вони вносять дар свого розуму й серця у програму Сою зу Українок Америки. Помимо різного віку й походження зна ходять там спільну мову і то в атмосфері вирозуміння і злагоди. Чи не можна б застосувати то го ж самого у відношенні до мо лоді? Кожна одиниця має в душі прив’язання до України й нашим завданням буде його плекати й скріплювати. Над методами праці можна дискутувати. Але коли1 в наших громадських заходах буде просвічувати дбання про молодь та зрозуміння її вимог, тоді ви граємо цей бій і збережемо її в нашій спільноті. Л. Бурачинська 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
