Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
воднгованих сіл зеленіють далі доспіваючі поля пшениці, городи ни, тютюну і цукрової трощі. Цей контраст кольорів вражає кожно го новоприбулого'. Недаром тут, а не в Африці виконували слав ний фільм Лавренса з Арабії. Наблизившись до цього краєви ду спостерігаємо, як ця його по лярність поглиблюється і впада ють в очі такі картини: на тлі білих-білих стін селянських хат жінки в чорному вбранні (навіть у найбільшу спеку, бо; тут носять жалобу довгими роками по смерті найближчих), або робітники у волошкових сорочках (улюбле ний тут колір) копають помаран чеву землю, або як дівчата з па- стелевими парасольками проти сонця сходять із сиво-синіх запо рошених гір. І так кожен закрут, кожен куток відкриває щось ці каве, відмінне, несподіване. Для українського подорожньо го тут направду багато несподіва нок, що ворушать його серце: білі, тинковані хати, криті соло мою, з мальвами й соняшниками в городах; золоті пшеничні поля, цятковані червоними взорами ма ку. Чи навіть звичаї людей, що дуже нагадують наші. Наприклад, — на Зелені Свята замаюють ха ти й вулиці зеленню, в навеїчер’я св. Івана палять огні в горах і' мо лодь скаче через них, у Великий Тиждень „калатають" під цер квою. Навіть гостинністю люди дорівнюють українцям. Зустрів ши знайомих зараз же запрошу- ть на скляночку „копіта", а: від мовити не можна, бо це береться як особисту образу. І так за скля ночками зі знайомими проходять безжурні андалюзійські дні і ночі. Інша характеристична прикмета андалюзійців — це їх велика по божність. її важко погодити з їх замилуванням до одного з най- жорстокіших спортів -—- бороть би з биками. Але їх прив’язання до родини, навіть найдальшої, їх легковажне ставлення до матері- яльного добробуту — робить їх якимись людськими, симпатични ми. І врешті їх цілковитий брак обов’язково'сти в ділових справах. Найгґопулярніше тут слово „ма- няна“ — завтра... Це значить, що нічого тут поспішного не існує, а „маняна" звичайно значить — що за тиждень, чи два, а може аж за рік щось зробиться. Через це еспанці з півночі по- горджують своїми південними братами. Кажуть, що вони непо- тріби, за яких працює природа, а вони лиш кори стають із її ба гатства. І в цьому є крихітка правди. Така це Андалюзія — її при кмети, її крайності, її чар. І пі знавши її, можна тільки або* зне навидіти, або закохатись у неї, бо середньої дороги в цій країні не знає ані клімат, ані історія, ані люди. Це країна дивовижних кон трастів і гармонії. Торремоліна, серпень 1964. Роксоляна Лучаковська- Армстронґ Христина Зелінська Авторки цього нарису -— це україн ські мисткині, що приятелюють із со бою з дитячих літ. Пізнались у таборі ДП в Берхтесґадені, потім зустрілись в Українській Мистецькій Студії у Фи ладелфії, куди переселились із своїми батьками. Обидві живуть тепер і пра цюють в Европі, одна в Еспанії, а дру га в Швайцаїрії. Це представниці на шого молодого покоління, що виросло вже поза межами Батьківщини. Своєю духовістю вони пов’язані з нею, але їх цікавить цілий світ і його мистецькі скарби. І коли їм пощастило стріну тись знов у далекій країні, поділились своїми враженнями про неї з читач ками Нашого Життя, в якому появля ються й досі рисунки Христі Зелію- ської. — Ред. НОВІ книж ки Оксана Дучимінська: ВІКТОР ДОМАНИЦЬКИЙ. Вінніпег, 1963- 1964. Накладом УВАН, жертво давців і автора. Серія: Українські вчені. За редакцією М. І. Мандри- ки. Ст. 84. В невеличкому виданні майстер но впорядковано матеріял: окрім доволі обшир ного життєпису тут знаходиться генеалогія роду До- маницьких, головні життєписні д а м Віктора Доманицького, осві та й участь у наукових з’їздах та його бібліографія, поділена за ді лянками. З прочитаного дістаєте враження великого1 таланту, що в умовинах поспішного будування української держави й у науковій праці на еміграції дав великі по слуги українській науці й су спільству. Оця стисла монографія може бути винагородою, якої не має неодим наш учений. В. Чапленко: ДРАМАТИЧНІ ТВОРИ. Ню Йорк, 1964 р. Обгор тка роботи В. Баляса. З передмо вою автора. У цій книжці зібрано сценічні твори автора — драмаїтичні кар тини й етюди, історичні комедії та й веселі одноактівки. Найсиль- нішою з них драма „Чий злочин?", що змальовує колективізацію та її зудари. Але широкий читач віддасть перевагу комедійним тво рам, з яких „Купідонові стріли" найкраще побудовано. Деякі з них, як „Сватання у Львові" а'бо „Пєіня на Дзюбину голову" може увійти в репертуар наших драма тичних гуртків. Л. Б. ЗВІТНІ ЛИСТКИ Звітні листки, що їх розіслано Від ділам у січні ц. р. — починають при бувати. Надіслали вже виповнені лист ки такі Відділи: 1 і 4 з Ню Йорку, 19 з Амстердаму, 59 з Балтимору, 65 із Ню Браневику, 67 із Перт Амбою, 71 із Джерзі Ситі, 77 з Фініксу і 79 з Бо стону. Лиш перші два Відділи надісла ли всі виповнені листки, а решта Від ділів лиш частинно. Прохаємо Відділи 19, 59, 65, 67, 71, 77 і 79 — доповнити свої зівідомлення. Пригадуємо ще раз, що ці звітні листки розіслані на те, щоб Відділи подали в них дані за свій останній звітний рік. Цим маємо на думці 1964 рік, але коли їв якомусь Відділі звітний рік не годиться з календарним, а по чинається восени чи на весні, то про хаємо триматись звітного, а не кален дарного року. СВЯТО ЖІНКИ-ГЕРОЇНІ В ТОРОНТО Заходами Комітету Українок Канади влаштовано 14. лютого 1965 р. Свято Жінки-Героїні. Свято відкрила голова КУК-у п-ні інж. Л. Вертипоірох, а в програмі взяли участь — хор „Чайка", рецитаторка Христя Болюбаш, піаніст ка Т. Тка1 1 енкоі-Пр ушинсь ка, співачка Стефа Федчук, скрипаль Мирослав Рог манюк та дитячий хор Рідної Школи УНО. Доповідь „На Свято Героїнь" виголосила Марія СоїЛонинка. Ііуіблика заповнила залю по береги. 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
