Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
воднгованих сіл зеленіють далі доспіваючі поля пшениці, городи ни, тютюну і цукрової трощі. Цей контраст кольорів вражає кожно го новоприбулого'. Недаром тут, а не в Африці виконували слав ний фільм Лавренса з Арабії. Наблизившись до цього краєви ду спостерігаємо, як ця його по лярність поглиблюється і впада ють в очі такі картини: на тлі білих-білих стін селянських хат жінки в чорному вбранні (навіть у найбільшу спеку, бо; тут носять жалобу довгими роками по смерті найближчих), або робітники у волошкових сорочках (улюбле ний тут колір) копають помаран чеву землю, або як дівчата з па- стелевими парасольками проти сонця сходять із сиво-синіх запо рошених гір. І так кожен закрут, кожен куток відкриває щось ці каве, відмінне, несподіване. Для українського подорожньо го тут направду багато несподіва нок, що ворушать його серце: білі, тинковані хати, криті соло мою, з мальвами й соняшниками в городах; золоті пшеничні поля, цятковані червоними взорами ма ку. Чи навіть звичаї людей, що дуже нагадують наші. Наприклад, — на Зелені Свята замаюють ха ти й вулиці зеленню, в навеїчер’я св. Івана палять огні в горах і' мо лодь скаче через них, у Великий Тиждень „калатають" під цер квою. Навіть гостинністю люди дорівнюють українцям. Зустрів ши знайомих зараз же запрошу- ть на скляночку „копіта", а: від мовити не можна, бо це береться як особисту образу. І так за скля ночками зі знайомими проходять безжурні андалюзійські дні і ночі. Інша характеристична прикмета андалюзійців — це їх велика по божність. її важко погодити з їх замилуванням до одного з най- жорстокіших спортів -—- бороть би з биками. Але їх прив’язання до родини, навіть найдальшої, їх легковажне ставлення до матері- яльного добробуту — робить їх якимись людськими, симпатични ми. І врешті їх цілковитий брак обов’язково'сти в ділових справах. Найгґопулярніше тут слово „ма- няна“ — завтра... Це значить, що нічого тут поспішного не існує, а „маняна" звичайно значить — що за тиждень, чи два, а може аж за рік щось зробиться. Через це еспанці з півночі по- горджують своїми південними братами. Кажуть, що вони непо- тріби, за яких працює природа, а вони лиш кори стають із її ба гатства. І в цьому є крихітка правди. Така це Андалюзія — її при кмети, її крайності, її чар. І пі знавши її, можна тільки або* зне навидіти, або закохатись у неї, бо середньої дороги в цій країні не знає ані клімат, ані історія, ані люди. Це країна дивовижних кон трастів і гармонії. Торремоліна, серпень 1964. Роксоляна Лучаковська- Армстронґ Христина Зелінська Авторки цього нарису -— це україн ські мисткині, що приятелюють із со бою з дитячих літ. Пізнались у таборі ДП в Берхтесґадені, потім зустрілись в Українській Мистецькій Студії у Фи ладелфії, куди переселились із своїми батьками. Обидві живуть тепер і пра цюють в Европі, одна в Еспанії, а дру га в Швайцаїрії. Це представниці на шого молодого покоління, що виросло вже поза межами Батьківщини. Своєю духовістю вони пов’язані з нею, але їх цікавить цілий світ і його мистецькі скарби. І коли їм пощастило стріну тись знов у далекій країні, поділились своїми враженнями про неї з читач ками Нашого Життя, в якому появля ються й досі рисунки Христі Зелію- ської. — Ред. НОВІ книж ки Оксана Дучимінська: ВІКТОР ДОМАНИЦЬКИЙ. Вінніпег, 1963- 1964. Накладом УВАН, жертво давців і автора. Серія: Українські вчені. За редакцією М. І. Мандри- ки. Ст. 84. В невеличкому виданні майстер но впорядковано матеріял: окрім доволі обшир ного життєпису тут знаходиться генеалогія роду До- маницьких, головні життєписні д а м Віктора Доманицького, осві та й участь у наукових з’їздах та його бібліографія, поділена за ді лянками. З прочитаного дістаєте враження великого1 таланту, що в умовинах поспішного будування української держави й у науковій праці на еміграції дав великі по слуги українській науці й су спільству. Оця стисла монографія може бути винагородою, якої не має неодим наш учений. В. Чапленко: ДРАМАТИЧНІ ТВОРИ. Ню Йорк, 1964 р. Обгор тка роботи В. Баляса. З передмо вою автора. У цій книжці зібрано сценічні твори автора — драмаїтичні кар тини й етюди, історичні комедії та й веселі одноактівки. Найсиль- нішою з них драма „Чий злочин?", що змальовує колективізацію та її зудари. Але широкий читач віддасть перевагу комедійним тво рам, з яких „Купідонові стріли" найкраще побудовано. Деякі з них, як „Сватання у Львові" а'бо „Пєіня на Дзюбину голову" може увійти в репертуар наших драма тичних гуртків. Л. Б. ЗВІТНІ ЛИСТКИ Звітні листки, що їх розіслано Від ділам у січні ц. р. — починають при бувати. Надіслали вже виповнені лист ки такі Відділи: 1 і 4 з Ню Йорку, 19 з Амстердаму, 59 з Балтимору, 65 із Ню Браневику, 67 із Перт Амбою, 71 із Джерзі Ситі, 77 з Фініксу і 79 з Бо стону. Лиш перші два Відділи надісла ли всі виповнені листки, а решта Від ділів лиш частинно. Прохаємо Відділи 19, 59, 65, 67, 71, 77 і 79 — доповнити свої зівідомлення. Пригадуємо ще раз, що ці звітні листки розіслані на те, щоб Відділи подали в них дані за свій останній звітний рік. Цим маємо на думці 1964 рік, але коли їв якомусь Відділі звітний рік не годиться з календарним, а по чинається восени чи на весні, то про хаємо триматись звітного, а не кален дарного року. СВЯТО ЖІНКИ-ГЕРОЇНІ В ТОРОНТО Заходами Комітету Українок Канади влаштовано 14. лютого 1965 р. Свято Жінки-Героїні. Свято відкрила голова КУК-у п-ні інж. Л. Вертипоірох, а в програмі взяли участь — хор „Чайка", рецитаторка Христя Болюбаш, піаніст ка Т. Тка1 1 енкоі-Пр ушинсь ка, співачка Стефа Федчук, скрипаль Мирослав Рог манюк та дитячий хор Рідної Школи УНО. Доповідь „На Свято Героїнь" виголосила Марія СоїЛонинка. Ііуіблика заповнила залю по береги. 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
