Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Про значення рідної мови Минулого' місяця заходом Інтер національного' Інституту в Дітрой ті відбувся Міжнародній Мовний Фестіваль, в якому брала участь середньошкільна молодь Дітрой ту, що вивчає еспанську, німець ку, польську, російську, україн ську та французьку моїву. У цьо му Фестівалі брала участь укра їнська молодь різних шкіл із від повідною мотаною програмою. Од не з перших місць дістала Україн ська Вища Школа. (Гайскул) Не порочного' Зачаття і повторила свою програму на спеціальній кін цевій програмі того ж Фестіївалю, де виступило ще кілька груп. При явні там були чільні американці, а між ними мейор Дітройту. Ми бачили, щоі -не тільки барв(ний український одяг, танок, граціоз ні рухи матих дівчаток на сцені полонили чужинців, але й нашою милозвучною мовою захоплюва лись та висловили особливе, при знання нашій групі. Приємно було глянути, як ці наші дівчата в часі перерви гордо, проходжувались між чужими групами, .не соромля чись говорити між собою україн ською мовою. Сьогодні є вимога, щоб амери канські громадяни крім англій ської мови, знали ще й іншії мови. З усіх боків чуємо заклик вивча ти чужі МОВИ, ГОЛОВНО! слов’янські. Про це говорять найбільш авто ритетні чинники, читаємо' про це у щоденній та фаховій іпресі. Ви разником тієї течії був згаданий Ф ес тал ь. У духовому наставленні Амери ки наступив зворот. Американські політики кажуть, що бути добрим громадянином цієї країни — це значить пізнати її, дбати про її добро, а зовсім не потрібно^ забу вати -свого-, відрікатися його. Нав паки, коли ми хочемо1 бути повно цінними громадянами цієї краї ни, то ми повинні зберігати наші культурні надбання і збільшувати ними культурну скарбницю на шої країни поселення. Тією твердинею, де молода лю дина підготовляється до життя в новій країні, має бути рідна хата. Церква, школа: й молодечі органі зації мають їй у тім допомогти. І справді ■—• більшість батьків дбає яро збереження рідної мови і розвиває національну свідомість у дітей. Але скільки є дітей ново прибулих батьків, що не вміють, а частіше не хочуть говорити рід ною мовою! Вина тут батьків, що поступаються дітям частинно на те, щоб набрати вправи в чужій мові, а частіше й тому, що' самі підпадають під вплив дитини з почуттям меншевартости своєї рідної мови. Вони забувають, що раз введена в хату англійська мо ва —- ніколи з неї не вийде. Бать ки, що стали говорити з дітьми чужою мовою, ніколи вже не; здо будуться на стільки рішучости, щоб одного' дня повернутись до рідної мови у розмові з ними. Че рез те українська мова стає для дитини мертвою й непотрібною. Вона не може висловити нею усіх своїх думок, бо бракує їй відпо відного запасу слів. Цей запас во на могла б збагатити!, читаючи українську книжку, але читання приходить їй ще тяжче і знеохо чує ще більше до рідної мови. Щоб дитина шанувала рідну мову та вживала її всюди між своїми, до того треба великого авторите ту батьків, а потім великої й на полегливої виховної праці. Можливості плекання й вивчен ня рідної мови є різ породні й про те буде мова в іншій статті. Тут я хотіла тільки, підкреслити зна чення рідної хати у збереженні її. У руках батьків лежить ця підстава. Без їх активної участи й доброї волі не збережемо знан ня української мови в молодого покоління. А пам’ятаймо, що рід на мова — це один із наріжних каменів нашої національної спіль ноти на чужині. Леонтія Боднарук Усп і хи ж і нок Доказом великого замилування до образотворчого мистецтва є життєвий шлях Ольги Слюсарчук у Ді тройті. Бона походить із Буковини, де народилась у патріотичній сім’ї Чир- ських. Проявивши змалку музичний талант, училась музики. Закінчивши Музичну Консерваторію в Чернівцях, вона продовжувала студії у віденській Музичній Академії. Після одруження не розвивала дальше музичного талан ту. Але коли по довшій мандрівці знайшлась у Дітройті, де по кількох роках помер її чоловік, вона відчула тягу до образотворчого мистецтва. Щ об забути свою втрату, вона по чала студіювати в Академії Мистецтв, працюючи рівночасно для заробітку, як медсестра. Навесні 1964 р. вона з а кінчила мистецькі студії. Вже в 1963 р. взяла участь у виставці Дітройтського Мистецького Т-ва. В 1964 р. виставля ла на щорічній весняній виставці стей- ту Мишиґен. А від 1.—ЗО. березня 1965 р. відбулась її самостійна вистав ка в Публичній Бібліотеці Гемлгремку. її прихильно відмітила українська й американська преса. На Світовій Протикомуністичній Конференції, що відбулась у листо паді 1964 p., в Тайпею, виступила в делегації від Антибольшевицького Бльоку Народів п-і Слава Стецько. Вона склала письмову заяву в справі визвольної боротьби поневолених на цій, що викликала живий відгук серед учасників Конференції. Резолюцію АБН, яка засудж ує російський імпе- ріялізм і комунізм та стверджує право всіх народів на самостійне існування, Конференція ухвалила. Спротив, що його ставила група НТС, вдалося пе ребороти також завдяки вмілому ви ступові в дискусії п-ні: Стецько. Після закінчення Конференції на Формозі „Фрі Ейжа Ассосієйшен“ за просила п-ні Славу Стецько до Токіо, де 3 грудня 1964 р. вона виголосила доповідь англ. мовою для японської публики та виступила в Токійському університеті. Свої враження з цеї по дорожі п-ні Стецько описала в „Ш ляху Перемоги41 п. н. „40 днів довкруги світу“. Д в а рази д ає, хто скоро дає! ПРИСИЛАЙТЕ ПЕРЕДПЛАТУ! г НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top