Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Про значення рідної мови Минулого' місяця заходом Інтер національного' Інституту в Дітрой ті відбувся Міжнародній Мовний Фестіваль, в якому брала участь середньошкільна молодь Дітрой ту, що вивчає еспанську, німець ку, польську, російську, україн ську та французьку моїву. У цьо му Фестівалі брала участь укра їнська молодь різних шкіл із від повідною мотаною програмою. Од не з перших місць дістала Україн ська Вища Школа. (Гайскул) Не порочного' Зачаття і повторила свою програму на спеціальній кін цевій програмі того ж Фестіївалю, де виступило ще кілька груп. При явні там були чільні американці, а між ними мейор Дітройту. Ми бачили, щоі -не тільки барв(ний український одяг, танок, граціоз ні рухи матих дівчаток на сцені полонили чужинців, але й нашою милозвучною мовою захоплюва лись та висловили особливе, при знання нашій групі. Приємно було глянути, як ці наші дівчата в часі перерви гордо, проходжувались між чужими групами, .не соромля чись говорити між собою україн ською мовою. Сьогодні є вимога, щоб амери канські громадяни крім англій ської мови, знали ще й іншії мови. З усіх боків чуємо заклик вивча ти чужі МОВИ, ГОЛОВНО! слов’янські. Про це говорять найбільш авто ритетні чинники, читаємо' про це у щоденній та фаховій іпресі. Ви разником тієї течії був згаданий Ф ес тал ь. У духовому наставленні Амери ки наступив зворот. Американські політики кажуть, що бути добрим громадянином цієї країни — це значить пізнати її, дбати про її добро, а зовсім не потрібно^ забу вати -свого-, відрікатися його. Нав паки, коли ми хочемо1 бути повно цінними громадянами цієї краї ни, то ми повинні зберігати наші культурні надбання і збільшувати ними культурну скарбницю на шої країни поселення. Тією твердинею, де молода лю дина підготовляється до життя в новій країні, має бути рідна хата. Церква, школа: й молодечі органі зації мають їй у тім допомогти. І справді ■—• більшість батьків дбає яро збереження рідної мови і розвиває національну свідомість у дітей. Але скільки є дітей ново прибулих батьків, що не вміють, а частіше не хочуть говорити рід ною мовою! Вина тут батьків, що поступаються дітям частинно на те, щоб набрати вправи в чужій мові, а частіше й тому, що' самі підпадають під вплив дитини з почуттям меншевартости своєї рідної мови. Вони забувають, що раз введена в хату англійська мо ва —- ніколи з неї не вийде. Бать ки, що стали говорити з дітьми чужою мовою, ніколи вже не; здо будуться на стільки рішучости, щоб одного' дня повернутись до рідної мови у розмові з ними. Че рез те українська мова стає для дитини мертвою й непотрібною. Вона не може висловити нею усіх своїх думок, бо бракує їй відпо відного запасу слів. Цей запас во на могла б збагатити!, читаючи українську книжку, але читання приходить їй ще тяжче і знеохо чує ще більше до рідної мови. Щоб дитина шанувала рідну мову та вживала її всюди між своїми, до того треба великого авторите ту батьків, а потім великої й на полегливої виховної праці. Можливості плекання й вивчен ня рідної мови є різ породні й про те буде мова в іншій статті. Тут я хотіла тільки, підкреслити зна чення рідної хати у збереженні її. У руках батьків лежить ця підстава. Без їх активної участи й доброї волі не збережемо знан ня української мови в молодого покоління. А пам’ятаймо, що рід на мова — це один із наріжних каменів нашої національної спіль ноти на чужині. Леонтія Боднарук Усп і хи ж і нок Доказом великого замилування до образотворчого мистецтва є життєвий шлях Ольги Слюсарчук у Ді тройті. Бона походить із Буковини, де народилась у патріотичній сім’ї Чир- ських. Проявивши змалку музичний талант, училась музики. Закінчивши Музичну Консерваторію в Чернівцях, вона продовжувала студії у віденській Музичній Академії. Після одруження не розвивала дальше музичного талан ту. Але коли по довшій мандрівці знайшлась у Дітройті, де по кількох роках помер її чоловік, вона відчула тягу до образотворчого мистецтва. Щ об забути свою втрату, вона по чала студіювати в Академії Мистецтв, працюючи рівночасно для заробітку, як медсестра. Навесні 1964 р. вона з а кінчила мистецькі студії. Вже в 1963 р. взяла участь у виставці Дітройтського Мистецького Т-ва. В 1964 р. виставля ла на щорічній весняній виставці стей- ту Мишиґен. А від 1.—ЗО. березня 1965 р. відбулась її самостійна вистав ка в Публичній Бібліотеці Гемлгремку. її прихильно відмітила українська й американська преса. На Світовій Протикомуністичній Конференції, що відбулась у листо паді 1964 p., в Тайпею, виступила в делегації від Антибольшевицького Бльоку Народів п-і Слава Стецько. Вона склала письмову заяву в справі визвольної боротьби поневолених на цій, що викликала живий відгук серед учасників Конференції. Резолюцію АБН, яка засудж ує російський імпе- ріялізм і комунізм та стверджує право всіх народів на самостійне існування, Конференція ухвалила. Спротив, що його ставила група НТС, вдалося пе ребороти також завдяки вмілому ви ступові в дискусії п-ні: Стецько. Після закінчення Конференції на Формозі „Фрі Ейжа Ассосієйшен“ за просила п-ні Славу Стецько до Токіо, де 3 грудня 1964 р. вона виголосила доповідь англ. мовою для японської публики та виступила в Токійському університеті. Свої враження з цеї по дорожі п-ні Стецько описала в „Ш ляху Перемоги41 п. н. „40 днів довкруги світу“. Д в а рази д ає, хто скоро дає! ПРИСИЛАЙТЕ ПЕРЕДПЛАТУ! г НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top