Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
С - Ф - У - Ж - © Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ЧИСЛО П’ЯТЕ Досліди над станом ж і ноцтва СІМНАДЦЯТИЙ РІК ВИДАННЯ НОВИЙ ЖИТТЄПИС Коли в 1957 р. дійшла з-поза залізної заслони вістка про смерть Константини Малицької (а це сталося 10 літ тому), то в численних спогадах її друзів про бивалось бажання — увічнити її постать окремим виданням. До того змагала Упра'ва СФУЖО. Довгі роки збиралося матеріял і фонди на видання книжки, що мала б дати вичерпну сильветку цієї громадської діячки, письмен ниці й педагога. Щойно недавно вдалося здій снити цей задум. По довгих за ходах книжка ,,Виховниця поко лінь" побачила світ. З допомо гою життєпису, характеристики її літературної і педагогічної праці та декількох спогадів виросте пе ред читачем її сильветка. Та най більш причиняться до того її власні спогади, призбирані з різ них відтинків її життя. Цим збірником збагачуємо лі тературу про український жіно чий рух. Не маючи досі вичер пної історії його, заповнюємо цю прогалину життєписами видат них його осіб. Після появи біо графії Наталії Кобринської п. н. „Смолоскип у темряві" та біо графії Анни Йонкер п. н. „Па тріотизм Анни Йонкер" пера Іри ни Книш — це ще одна життє писна спроба, що вміщує дані про один його відтинок. Яка шко да, що виконуємо це щойно на вигнанні, коли бракує нам бага то джерел! Та тим більш воно потрібне й оправдане. Тут закріплене все, що вдалося у наших умовинах роздобути й опрацювати. Із сто рінок цієї книжки промовить до нас дух великої жінки, що своїм умом проорала різні ділянки на шого життя, але найбільш актив но позначилась на одному етапі жіночого руху. У грудні 1961 р. през. Кеннеді йменував Комісію Статусу Жінки, що мала за завдання простудію вати становище жінки в сучасній Америці. Комісія працювала два роки. Пеірша її голова Елінор Рузвелт відійшла у 1962 р. у віч ність, діло' це закінчила Естера Петерсен, підсекретар і директор Жіночого Бюра в міністерстві праці. Звідомлення Комісії роз глядає правне й громадське ста новище жінкиї, освіту й вишкіл, ситуацію родини, зарібкової пра ці і вигляди на майбутнє. Рада Суспільних і Економічних Студій у Стокгольмі заохотила шведських і норвезьких учених до студій тієї ж ділянки. Цей роз гляд дав у висліді книжку „Жит тя і праця жінки", де в основних студіях насвітлено цю справу. Окрему ув'агу присвячено взаєми нам обох статей та їх ролі у гро маді. У грудні 1964 р. німецький пар- лямент уповажнив уряд провести основні студії над становищем жінки у сучасній Німеччині. Роз гляд повинен обняти її участь у громадському житті, стан її здо ров’я, за безпеку мешканням, під- готову до звання й родинного життя, зарібкову працю іі все, що пов’язане з нею та становище жінки у суспільстві. Досліди пе редбачені на к і лька літ. Ці приклади вказують на те, становище жінки під цю пору до волі складне, містить у собі ба гато соціологічних проблем і тому поодинокі держави приділюють тому незвичайну увагу. Амери канська Комісія вказує у своєму вступному слові на швидкий при ріст населення й потребу -— під носити його викопний потенціял, отже й дбати про якнайкраще ви користання жіночих сил. Сканди навська Комісія застановляється над перебудовою родини й її вар тостей для суспільства. Із цієї площини треба виходити в зако нодавстві і внутрішній політиці країни. Німецька Комісія щойно недавно почала працювати. Але з голосів центральних жіночих організацій Німеччини, що висло вились до цієї справи, бачимо, що ставлять до неї різні домагання. Це торкається зокрема подвійного навантаження жінки — згіробіт- кового й домашньою працею. ЦІ розгляди є явищем наскрізь позитивним. Вони вказують на те, що жінка є творчим чинником, якого труднощами заклопотана ціла громада. Внаслідок її недо ліків може бути захитана- рівно вага цілого громадянства, отже тому треба їх розглянути й зара дити їм. Правда, висліди праці Комісій всіх не задоволяють. Американ ський соціолог Маргарет Мід скритикувала звідомлення, вважа ючи, що Комісія підійшла ДО' жін ки в першу чергу, ЯК ДО' робітньої сили, а не людини з її тільки їй питомими внутрішніми конфлікта ми. (Гл. І. П. „Працююча жінка" —- „Українка у Світі" ч. 2, 1963.) Знов скандинавська Рада застері гається, що воїна, не дає повного погляду на становище жінки у суспільстві або розв’язки її про блем. Отже ці почини ще довго будуть однобічні або неповні. Але це вже є завданням жіночих орга нізацій або вдумливих соціологів — рухати справу дальше. Дока зом цьоіго виступи німецьких цен тральних організацій, що вже те пер ставлять свої домагання до „жіночої анкети", як зветься там студійний проект. Для нас це- намагання розгля нути становище жінки є ще одним НАШЕ ЖИТТЯ — ТРА'ВЕНЬ. 1965 II
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
