Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Про жіночу містику Книжка Беті Ф рай ден „Ж і ноча містика“ розбурхала американське жіноцтво. В .ній розгорнена „'про блема без імени", ота життєва по рожнеча, що від неї терпить МО'- лоде жіноцтво. Про те говорять лікарі і психологи, а найбільше статистика жіночих осягів. Беті Фрайден твердить, що американ ське жіноцтво не поступило впе ред у цьому поколінні. В іім’я „жі ночої МІСТИКИ*1 ВО'НО1 повернулось до домашнього* вогнища і боліє невикористанням своїх сил. Яка цьому причина? На її думку за винив тут чоловічий світ, що над то легковажно поставився до здо бутків еманципації. Це проявило себе в багатьох аспектах. Перш усього в філософії Фройда, що вплинула на американських ви- ховників. Фройд, що виростав у старосвітській жидівській сім’ї, .не набрав іповаги й зрозуміння для ролі жінки у громаді. Це обме ження жінки родинниіміи обов’яз ками його учні перещіпили на американський ґрунт. Другою причиною цього шляху є функціоналізм американських теоретиків суспільного життя. Ці лий ряд 'антропологів і соціологів уґрунтували теорію про спеціяль- не пристосування статей у мо дерному суспільстві. Згідно з тим головним призначенням жінки є родина. Тому молоду дівчину на правляють на функції в родині, вважаючи її освіту не такою важ ливою, а її звання лиш перехід ним етаіпОм. Третю причину авторка відкри ває в бизнесовому світі. ЦІ. круги дуже стисло студіюють психоло гію покупця і то передусім жінки- покупця. Бизнесовий світ воліє жінку-господиню, віддану ви ключно своїм родинним обов’яз кам, ніж жінку-професіоналістку, що має й інші зацікавлення поза домом. Отже бизнесовий світ при чинився своєю реклямою й своїми виробами до скріплення її стано вища. Ці течії мають ще й дальші на слідки. Скоре дозрівання молоді, пере наголошення статевого мо менту, поспіх у заключенні по дружжя й високий процент роз водів — це все на її думку ви водиться з перших трьох причин. Спрямування дівчини на родину — без виховання Ві ній людини --- - робить її незрілою й для родин них функцій. Але Беті Фрайден приписує по воротові американської жінки до домашнього вогнища ще й бага то інших недоліків суспільства'. Байдужність і пасивність дітей, що придавлені її дбайливістю й увагою. Нестійкість вояків., що1 їх так скоро зломили невигоди; по лону в Кореї. Зріст гомосексуа лізму в американському світі. На віть факт, що СССР випередив Америку в орбіітних летах і роз- слідах —- це може мати свою при чину в тому, ЩО' американська жінка не розвиває своєї індиві ду альности. Не з усіми твердженнями Беті Фрайден можна беззастережно1 погодитись. Надто бо гостро ата кує вона американський науковий світ, приписуючи йому спору при чину вини за „проблему без іме ни". Але ця проблема таки існує. Не можна заперечити того, що сотні молодих жінок заломлюють ся від тягару родинного життя. Про це свідчать лікарі й подруж ні іпорадні, про це говорить пре са й розводові процеси. Отже якась струна незадоволення бри нить у душі американської жінки, Книжка Беті Фрайден подає й розв’язку цієї „проблеми 'без імени". З усіх її порад найбільш переконливою є — вага і сила освіти. Повна, освітня програма для молодої дівчини, достосована до її здібностей і спромог — це найкраща підготова до життя. Ко ли ця освіта стане в неї потре бою, з якою будуть рахуватися батьки і суспільство', то це най краще допоможе їй перебороти цю „проблему без імени". Звісно, таке переконання не легко вщепити молодій людині. Пише Оленка Гікава-Сацюк („На ше Життя“, ч. 2, 1965), що бага то* молодих дівчат ній продовжує освіти, закінчивши середню шко лу. „Навіщо1 тобі іти до універ ситету? Ти ж дівчина!" Такі сло ва вона чує вдома і школі. Пра вда, в наших родинах ця справа стоїть дещо краще, бо пошану до1 освіти ми* привезли з собою. Воєнні переходи навчили нас розуміти, що‘ освіта — це скарб, що „не згорить у вогні, ані не потоне у воді". А все ж і в нас покутує ще стародавній підхід до жіночої освіти, дарма що кличі жіночого руху лунають уже 80 літ. Книжка Беїті Фрайден знайшла великий відгук: сам факт, що во на була довгий час „бест-селле- ром“, свідчить про наявність цієї проблеми. „Ледіс Говм Джурнал" присвятив цій справі окреме чи сло (ч. 6, 1964). Беті Фрайден написала там у статті „Четвертий вимір", що справи йдуть до кра щого, бо американська жінка шу кає виходу зі свого становища. Вона навела кілька, сильветок жі нок, що успішно вміли сполучити професію із завданнями матері й господині. Між ними є навіть Естера Петерсон, підсекретар пра ці в теперішньому кабінеті. Та все ж Беті Фрайден не уз гляднила' одного. Це правда, що до втечі американки зі світу ося гів причинилась теорія Фройда, функціоналізм і бизнесовий свііт. Але велику ролю грає тут про тест молоді проти ідеалу поперед нього' покоління. Оте покоління американського жіноцтва, що в 1920 р. здобуло право голосуван ня та й те, що почало користува тись здобутками еманциіпації, з великим трудом пробивалось крізь хащі упереджень. Воно перше за знало труднощів із чотирма ви мірами жіночого життя. І в про тесті проти цього навантаження матерів — дочки забажали, обме житись тільки трьома. Чи ви вже вибрали делегаток на XIV Конвенцію СУА? НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1965 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
