Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXII ЛИПЕНЬ, 1965 Ч. 7 Л ариса М урович Л ю б о в п р а в д и в а Не змусиш, як вмерло коріння, Лю бови до ближніх рости І в серці — безкровні рослини цвісти — Подумай: чи зродять ще діл насіння? Ще в ’яжеш до тички стебло, І ждеш нетерпляче дива, Та хтось мов ш епоче: пройш ло, Лю бов бо була н еп равди ва. . Пригадую Нені слова, Щ о врились у пам’яті межі, І хоч ця давно нежива, Струнчіють їх літери-вежі. — П равдива лю бов лиш така, В якої — дубові ноги, І вихру ж орстока рука її не змете з дороги. В час бурі іце дужче вона Н апружує сили у рості, їй в серці людини цілунком весна Наснажує гнівом майбутнього б рості! За ідеш свободи Брутальна сила, діюча ззовні і знутра і — сила ідеї, невидної та всюди сущої — можуть зростати іпоряд. Це два полюси — найдальше положені, а заразом близькі зовнішніми прикметами, як сила, завзяття, ріст. Ворог у наступі! Бережись, аїльний світе! — осте рігає здоровий Д живучий ще первень Америки. Сила деструкції діє: відкрилась офензива проти остої і |забо- рзла західньої цивілізації — і то не тільки у наступі вишколених загоні® по зуби озброєного В’єтконґу, а у всесвітній субверсії на всіх континентах земної кулі, у невпинних пацифістичних демонстраціях усіх рівнів і рас. Америка, покинена у найважчий момент своїми со юзниками, ставить спротив сама одна. Серед моря во рожої пропаганди у цій добі „миру і проґресу“ здава лося б анахронізмсм і пустослов’ям видвигнення чистої і неозброєної сталлю та нуклеарною силою ідеї у виді поновно проголошеного Тижня Поневолених Націй. Та правдива суть ситуації захована глибше. Брутальній силі деструкції не вдалось зірвати динамітом голови Статуї Свободи і це не вшіадксвість. У безмежній мате ріальній силі криється первень безсилля. Адже безсилля є вже в усьому тому, що неґує (творчий стимул, ідеал свободи й розвитку. Ось десятиліттями в Україні озбро єна сила поборює ідею і не спроможна знищити її. І вона зростає у спротиві і живучих паростках нового життя. Так у цю годину великої проби, коли людині по ставлено до вибору свободу і (рабство духа — факт клича Тижня Поневолених Націй сповнений найвищої питомої ваги, бо там далеко на землях Східньої Европи живуть нездолані носії цієї свободи. У великім змагу обидві сили прямують до апогею, а коли дійдуть (до межі — в огненнім зударі, в блиску схрещених мечів переможе одна з них. Нехай прогнозу відповіді дасть нам вияв любови американської матері одинака-вояка у В’єтнамі; в листі до президента держави вона написала: „Скажіть мені, Президенте, що для оборони свободи дійсно потрібний там, на фронті, мій син єдиний і я прийму це, я не жу- ритисьму“. У відповідь Президент їй написав: „Так, ідея свободи і дійсного миру для нас така дорога, що мусимо поставити на охорону її й Вашого єдиного сина“. Спогадаймо й нашу українську матір, що благосло вила впродовж літ і літ останнього сина у бій за сво боду. Може це вкаже нам на те, чия перемога гряде. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1965 1
Page load link
Go to Top