Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXII ЛИПЕНЬ, 1965 Ч. 7 Л ариса М урович Л ю б о в п р а в д и в а Не змусиш, як вмерло коріння, Лю бови до ближніх рости І в серці — безкровні рослини цвісти — Подумай: чи зродять ще діл насіння? Ще в ’яжеш до тички стебло, І ждеш нетерпляче дива, Та хтось мов ш епоче: пройш ло, Лю бов бо була н еп равди ва. . Пригадую Нені слова, Щ о врились у пам’яті межі, І хоч ця давно нежива, Струнчіють їх літери-вежі. — П равдива лю бов лиш така, В якої — дубові ноги, І вихру ж орстока рука її не змете з дороги. В час бурі іце дужче вона Н апружує сили у рості, їй в серці людини цілунком весна Наснажує гнівом майбутнього б рості! За ідеш свободи Брутальна сила, діюча ззовні і знутра і — сила ідеї, невидної та всюди сущої — можуть зростати іпоряд. Це два полюси — найдальше положені, а заразом близькі зовнішніми прикметами, як сила, завзяття, ріст. Ворог у наступі! Бережись, аїльний світе! — осте рігає здоровий Д живучий ще первень Америки. Сила деструкції діє: відкрилась офензива проти остої і |забо- рзла західньої цивілізації — і то не тільки у наступі вишколених загоні® по зуби озброєного В’єтконґу, а у всесвітній субверсії на всіх континентах земної кулі, у невпинних пацифістичних демонстраціях усіх рівнів і рас. Америка, покинена у найважчий момент своїми со юзниками, ставить спротив сама одна. Серед моря во рожої пропаганди у цій добі „миру і проґресу“ здава лося б анахронізмсм і пустослов’ям видвигнення чистої і неозброєної сталлю та нуклеарною силою ідеї у виді поновно проголошеного Тижня Поневолених Націй. Та правдива суть ситуації захована глибше. Брутальній силі деструкції не вдалось зірвати динамітом голови Статуї Свободи і це не вшіадксвість. У безмежній мате ріальній силі криється первень безсилля. Адже безсилля є вже в усьому тому, що неґує (творчий стимул, ідеал свободи й розвитку. Ось десятиліттями в Україні озбро єна сила поборює ідею і не спроможна знищити її. І вона зростає у спротиві і живучих паростках нового життя. Так у цю годину великої проби, коли людині по ставлено до вибору свободу і (рабство духа — факт клича Тижня Поневолених Націй сповнений найвищої питомої ваги, бо там далеко на землях Східньої Европи живуть нездолані носії цієї свободи. У великім змагу обидві сили прямують до апогею, а коли дійдуть (до межі — в огненнім зударі, в блиску схрещених мечів переможе одна з них. Нехай прогнозу відповіді дасть нам вияв любови американської матері одинака-вояка у В’єтнамі; в листі до президента держави вона написала: „Скажіть мені, Президенте, що для оборони свободи дійсно потрібний там, на фронті, мій син єдиний і я прийму це, я не жу- ритисьму“. У відповідь Президент їй написав: „Так, ідея свободи і дійсного миру для нас така дорога, що мусимо поставити на охорону її й Вашого єдиного сина“. Спогадаймо й нашу українську матір, що благосло вила впродовж літ і літ останнього сина у бій за сво боду. Може це вкаже нам на те, чия перемога гряде. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1965 1
Page load link
Go to Top