Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
У НАШІЙ ХАТІ Мід — це здоров’я Мід здавна -/відомий, як цін/ний складник харчування, що -одно часно м.ає певні лікувальні при кмети. Мід відносять до цукристих ре- ЧСІВ'КІН:, і це ЦІЛКОМ ПраВИЛЬНО, бо сюди входить більш як 70-— 80% цукру, щ о складається пер'отажно з глю кози і фрукт сей. Д о складу меду, правда, в не великій кількості, входять вітаміни В2, В 6, Н-'біоти», К, С, .мінераль ні солі, органічні кислоти, аромаг ТИЧ'НІ реЧОВИНіИ, бІОГЄІНН'І стимуля тори, ферменти ітд. Слід сказати, щ о зміст вітаміну В2 в меді у 16- 17 разів перевищ ує його зміст у СіЕ'ІЖИХ МОрСЛЯХ, ВИНСГраДНОМу со ку, свіжих яблуках; він у іп’ять разів вищий, ніж у свіжій моркві і плодах шипшини.. Пантогеїнова. кислота:, що є в меді, має прикмету регулю вати обмін речовин у шкірі ЛІЮДИІНІИ., брати участь у вуглеводному об міні, відновлювати кольор поси вілого волосся. Фолієва кислота сприяє підтриманню нормального рівня гемоглобіну в крові, успіш но застосовується в боротьбі із злоякісним недокрів’ям. Вітаміни в меді містяться в сполуці з інш и ми дуж е важливими для організ му речовинами. Тому, н езваж а ючи на, здавалося б, незначну їх кількість у ньому, мід уваж аю ть вітаміноносієм. Під оглядом ферментів бдж оли ний мід посідає одне з перш их місць серед продуктів харчуван ня. Саме з наявністю їх дослід ники зв’язую ть винятково корисні властивості меду. Слід знати-, що інколи бджолярі нагріваю ть за>- цукрений МІД, іП'Є'Р’ЄВОДЯТЬ його в рідкий, розплавлений стш , бо иа рідкий мід населення виявляє більший попит. Ц им руйную ться всі ферменти, оскільки; вони не витримують температури понад 60 ст. і мід перетворю ється в про сту суміш поживних речовин. Таї- кий мід можна зустріти гв продаж у зим ото і на провесні. Взагалі ж бджолиний мід буває в рідкому стані тільки в період збору його, але не більш як півтори місяця, після чого починає кристалізува тись. З мінеральних солей до складу меду входять солі альцію, натрію , калію, магнію, заліза, хлору, ф ос фору, сірки, йоду. В деяких сор тах м еду є раїдій. З цілого ряду органічних кислот, що їх містить мед, слід назвати яблучну, цитри нову, молочну, щ авш еву. До складу меду входять також біл ки. О собливо слід зупинитися на значенні меду з точки його луж- ности. Вважають, що м’ясо, товщі, ри ба, яйця, крупи, мають потенцій ну кислотність, а це зовсім не байдуж е для розвитку цілого р я ду таких захворю вань, як пода гра, артеріосклероза, сечо-кам ’яна хвороба. В той ж е час ягоди, с а довина, городина, молоко мають потенційну лужність і ш ироко п о ручаю ться в харчуванні са/ме при названих захворю ваннях. До цієї групи продуктів з потенційною лужністю залічую ть і бджолиний мід. Й ого вваж аю ть дуж е кори сним при захворю ваннях серця, ш лунково-киш кового тракту, пе чінки, поруш енні нормального о- бігу речовин, виразковій хворобі, подагрі й деяких інших захворю ваннях. Зберігати мід поручається при температурі 5— 10 С у сухому приміщенні. Н айкращ ий посуд для нього в нормальних умовах скля ний; .придатний також поливаний глиняний посуд. Мід може зберігатися досить довгий Чіас, проте його сліід три мати закритим, бо мід вбирає во логу 3 ПОВіійр-Я І 3£і рахунок цього збільш ується. О собливо корисний мід для р о стучого дитячого організму. ДІТИ, що вживають меду, кращ е р оз виваю ться, швидше прибуваю ть на вазі, лсігше переносять різні інфекційні захворю вання (дезите- тбрія:, кір), мають більше гемо глобіну у крові. Мід забезпечує надходження в організм достат ньої кількоети мінеральних солей. Дітям слід давати міід двічі ден но по чайній ложці (ЗО гр., до рослій людині рколо 100 гр .). О- с об лив о поручається їсти мід н.а ніч; кращ е це робити з молоком чи кефіром. КОСИТНІ (ІРИ СИ ) До необхідних і дуж е вдячних зим о тривалих рослин належать косиїтні (іриси). Вже ранньою весною показую ться наче мечі, їх листки із землі. Н евибагливі на грунт, коли посадж ені, розвива ються і цвітуть роками. Треба тільки час від часу усунути з-п о між них бур’ян. їх бульви, звані „ріцонам и", випускаю ть на боки корінці вглиб. М орозів зовсім не бояться. Однак мусять мати со- няш не і су»Єї місце. На підмок лому грунті треба грядку для к о сити і в підсипати; яких 8 Іінчів, щ об були вище поверхні землі. Коли грунт тяжкий і непропускальний, тоді додаємо йому піску, а квас ний вапнуємо.. На нормальній го- родовій землі коситні ростуть на віть без угноєння, однак добре є ПІДСИЛИТИ' їх пізно восени ком постом, що його слід розсипати поміж рослинами. Грунт для косигнів підготовля ємо влітку. Н айкращ е грядки, ш и рокі на ЗО і-кчів, на які висадж у ємо їх у два ряди що 12 інчів сідин від одного. П осадж ені гу стіш, гправді в першому році ви глядаю ть кращ е, але вж е по двох- трьох роках треба їх прорідити. (Продовження на ст. 22)
Page load link
Go to Top