Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
у своєму житті, полонила всю її увагу. Здавалося чимось неймовірним бачити справжні пальми у всій їхній величній красі, квітучі олеандри, справжні помаранчові дерева з золотими овочами під темно- зеленим, наче навоскованим листям, могутні как туси різних форм — всі рослини, колись із таким трудом плекані вдома для прикраси кімнат, тут були частиною реального краєвиду. Наливш ися сонцем, вони розросталися до кількакратно більших розмі рів, ніж у поміркованому кліматі. Затративш и почуття часу, Ганна мандрувала вулицями цього мальовничого містечка, абсолютно байдуж а до всього, щ о проминуло і до того, що прийде завтра. Сухе прозоре повітря загострю вало спостережливість, і зір з насолодою біг до зу б ч а стої лінії гір на овиді. І тільки напис на станційному будинку із назвою міоцевости приводив Ганнину увагу до конкретних випадків її життя. — Чи не однаково, яка місцевість і яка назва? . І яке значення може мати факт, чи дана крапка «а земному ґльобусі більших, чи менших розмірів? Ві дірвавш ися від власного грунту, людина, наче п ер е котиполе, котиться світовими безмежжями, не зн а ходячи ніде точки опору У таких софізмах Ганна хотіла знайти виправ дання для свого вчинку, коли перед кількома лня-ми вона .несподівано для себе самої купила залізни^ий квиток до незнаної місцевости на протилежному березі континенту. Це не була примха хвилевої за баганки. В еличезне місто, в якому вона перебувала дотепер, не принесло їй нічого, крім горя. Чи було доцільно залиш атися там довш е? — Під цим безхмарним небом і в цій екзотич ній обстановці розіпнемо свої ш атра, міркувала Ганна, розглядаю чи еспансько-мавританський стиль будинків, щ о прекрасно гармонізували з субтропіч ною рослинністю. Також у назвах вулиць була своє рідна екзотична поезія: „Ель М орадо", „П ляца дель С ірена“, „Л я Ґр ан ад а“, „Санта М арія“ І тільки набридлі реклями „Пийте кока-кол а“, ,,Ґ ез фор л е с “ нагадували, що тут та сама країна всевладної комерції й одноманітного стандарту. А коли сонце завернуло з півдня, і з заходу прилинув ш овковий вітер, нагадую чи про близьке сусідство моря, Ганна знов завернула в знайому алею і подзвонила до дверей невеликого однопо верхового будинку, що більше подобав на дім від починку для замож ніх людей, ніж на манастир. Н азустріч Ганні вийшла знайома їй уж е сестра М арія Ф еліцітата. її молоде обличчя здавалося щ е молодшим і дивним контрастом відбив,ало від чер нечого одягу. — Чи ви маєте з собою всі свої речі? — за питала черниця, кинувши крадькома поглядом на Ганнину валізку. — Я покаж у вам ваш у кімнату. Ганна пішла слідом за сестрою Феліцітатою. Відкривши двері до невеликої кімнати в партері, сестра сказала: ■—■ Я маю надію, що ви будете тут щасливі. — Вона усміхнулася приязно. ■—■ Я також так думаю, — відповіла механічно Ганна, не привязую чи ніякого значення до слова ,,щ астя“, від часу, коли від її особистого щ астя лишився тільки спогад. Кімната, призначена для Ганни, здавалася при становищем простоти і затиш ш я. Своїми білими сті нами і єдиною прикрасою — залізним Р о зп ’яттям в головах ліжка, вона нагадувала більше черигчу келію якби не темночервоний килим, що щільно з а кривав цілу підлогу, та м’який з поруччям фотель. На вікнах тремітіли муслінові завіски, до берегів ш и бок тулилися доспілі грона синього винограду. Від їх напоєного сонцем кольору ставало радісно і те пло. Ганна підійшла до відчиненого вікна і повними грудьми вдихнула насичене ароматом повітря. О ле андрові кущі, що замість огорож і відгородж ували манастир від вулиці, розцвілими китицями хиталися злегка на вітрі. II. Зворотом „байдуж а детерм інація'1 можна було найкращ е окреслити віднош ення Ганни до її нової праці. Чи була власне яканебудь різниця в тому, в який спосіб вона заробляла на ж иття? О днаково тут, як і де інде в цій країні, вона була тільки без іменною робочою силою, в якої більше ніж усе інше оціню валася передусім фізична спроможність. А все таки нове оточення, в якому вона опини лася, було абсолю тно інакшим світом від того, в якому Бона жила дотепер. Ранками глибока синява неба і туркіт диких го лубів за вікном були її першими враженнями кож ного дня. Здавалося, що це не голуби, а частина, блакиті співає гимн променистому д н еві. Ганна відкривала двері від балькону, що кількома схід цями спускався до саду, де наливався сока?ш вино град і зігнута під вагою рясних овочів фі.чжоя п е рехилялася над басейном із золотими рибками. Сухе й прозоре, як гірська вода, повітря наповню вало Ганну свіжістю і легкістю. Ганна хвилинку прислу халася до голосів за стіною, а коли при входових дверях відгомоніли останні кроки, вона входила до спорожнілого дому, що своєю обстановкою і без доганною чистотою нагадував. їй часом більше каплицю, ніж помеш кання живих людей. Пробувши тут уж е деякий час, Ганна не зовсім освоїлася з його особливою атмосферою . Не маючи ніколи нагоди нередтим бути в яко.мунебуд.ь манастирі, ні ні не знаючи ніколи черниць, вона з загостреною увагою спостерігала цих людей, закутаних від стіп до голови в тяжкий середньовічний одяг, і нам ага лася зрозум іти їх внутріш нє життя. Але нелегко було розгадати цю загадку. Д ля Ганни залиш ався таємницею внутрішній світ цих тихих і завж ди го тових до приязного усміху жінок, що їхні дні ви повню валися працею і молитвою від світанку до ночі. Це був справді інакший світ, загадковий і ма лозрозумілий. Ганна ніколи не наваж увалася н е зручним питанням встрявати в їхнє життя, і зви чайно її розмови з черницями обмежувалися до щоденних конвенціональних фраз. (П родовж ення буде) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top