Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
у своєму житті, полонила всю її увагу. Здавалося чимось неймовірним бачити справжні пальми у всій їхній величній красі, квітучі олеандри, справжні помаранчові дерева з золотими овочами під темно- зеленим, наче навоскованим листям, могутні как туси різних форм — всі рослини, колись із таким трудом плекані вдома для прикраси кімнат, тут були частиною реального краєвиду. Наливш ися сонцем, вони розросталися до кількакратно більших розмі рів, ніж у поміркованому кліматі. Затративш и почуття часу, Ганна мандрувала вулицями цього мальовничого містечка, абсолютно байдуж а до всього, щ о проминуло і до того, що прийде завтра. Сухе прозоре повітря загострю вало спостережливість, і зір з насолодою біг до зу б ч а стої лінії гір на овиді. І тільки напис на станційному будинку із назвою міоцевости приводив Ганнину увагу до конкретних випадків її життя. — Чи не однаково, яка місцевість і яка назва? . І яке значення може мати факт, чи дана крапка «а земному ґльобусі більших, чи менших розмірів? Ві дірвавш ися від власного грунту, людина, наче п ер е котиполе, котиться світовими безмежжями, не зн а ходячи ніде точки опору У таких софізмах Ганна хотіла знайти виправ дання для свого вчинку, коли перед кількома лня-ми вона .несподівано для себе самої купила залізни^ий квиток до незнаної місцевости на протилежному березі континенту. Це не була примха хвилевої за баганки. В еличезне місто, в якому вона перебувала дотепер, не принесло їй нічого, крім горя. Чи було доцільно залиш атися там довш е? — Під цим безхмарним небом і в цій екзотич ній обстановці розіпнемо свої ш атра, міркувала Ганна, розглядаю чи еспансько-мавританський стиль будинків, щ о прекрасно гармонізували з субтропіч ною рослинністю. Також у назвах вулиць була своє рідна екзотична поезія: „Ель М орадо", „П ляца дель С ірена“, „Л я Ґр ан ад а“, „Санта М арія“ І тільки набридлі реклями „Пийте кока-кол а“, ,,Ґ ез фор л е с “ нагадували, що тут та сама країна всевладної комерції й одноманітного стандарту. А коли сонце завернуло з півдня, і з заходу прилинув ш овковий вітер, нагадую чи про близьке сусідство моря, Ганна знов завернула в знайому алею і подзвонила до дверей невеликого однопо верхового будинку, що більше подобав на дім від починку для замож ніх людей, ніж на манастир. Н азустріч Ганні вийшла знайома їй уж е сестра М арія Ф еліцітата. її молоде обличчя здавалося щ е молодшим і дивним контрастом відбив,ало від чер нечого одягу. — Чи ви маєте з собою всі свої речі? — за питала черниця, кинувши крадькома поглядом на Ганнину валізку. — Я покаж у вам ваш у кімнату. Ганна пішла слідом за сестрою Феліцітатою. Відкривши двері до невеликої кімнати в партері, сестра сказала: ■—■ Я маю надію, що ви будете тут щасливі. — Вона усміхнулася приязно. ■—■ Я також так думаю, — відповіла механічно Ганна, не привязую чи ніякого значення до слова ,,щ астя“, від часу, коли від її особистого щ астя лишився тільки спогад. Кімната, призначена для Ганни, здавалася при становищем простоти і затиш ш я. Своїми білими сті нами і єдиною прикрасою — залізним Р о зп ’яттям в головах ліжка, вона нагадувала більше черигчу келію якби не темночервоний килим, що щільно з а кривав цілу підлогу, та м’який з поруччям фотель. На вікнах тремітіли муслінові завіски, до берегів ш и бок тулилися доспілі грона синього винограду. Від їх напоєного сонцем кольору ставало радісно і те пло. Ганна підійшла до відчиненого вікна і повними грудьми вдихнула насичене ароматом повітря. О ле андрові кущі, що замість огорож і відгородж ували манастир від вулиці, розцвілими китицями хиталися злегка на вітрі. II. Зворотом „байдуж а детерм інація'1 можна було найкращ е окреслити віднош ення Ганни до її нової праці. Чи була власне яканебудь різниця в тому, в який спосіб вона заробляла на ж иття? О днаково тут, як і де інде в цій країні, вона була тільки без іменною робочою силою, в якої більше ніж усе інше оціню валася передусім фізична спроможність. А все таки нове оточення, в якому вона опини лася, було абсолю тно інакшим світом від того, в якому Бона жила дотепер. Ранками глибока синява неба і туркіт диких го лубів за вікном були її першими враженнями кож ного дня. Здавалося, що це не голуби, а частина, блакиті співає гимн променистому д н еві. Ганна відкривала двері від балькону, що кількома схід цями спускався до саду, де наливався сока?ш вино град і зігнута під вагою рясних овочів фі.чжоя п е рехилялася над басейном із золотими рибками. Сухе й прозоре, як гірська вода, повітря наповню вало Ганну свіжістю і легкістю. Ганна хвилинку прислу халася до голосів за стіною, а коли при входових дверях відгомоніли останні кроки, вона входила до спорожнілого дому, що своєю обстановкою і без доганною чистотою нагадував. їй часом більше каплицю, ніж помеш кання живих людей. Пробувши тут уж е деякий час, Ганна не зовсім освоїлася з його особливою атмосферою . Не маючи ніколи нагоди нередтим бути в яко.мунебуд.ь манастирі, ні ні не знаючи ніколи черниць, вона з загостреною увагою спостерігала цих людей, закутаних від стіп до голови в тяжкий середньовічний одяг, і нам ага лася зрозум іти їх внутріш нє життя. Але нелегко було розгадати цю загадку. Д ля Ганни залиш ався таємницею внутрішній світ цих тихих і завж ди го тових до приязного усміху жінок, що їхні дні ви повню валися працею і молитвою від світанку до ночі. Це був справді інакший світ, загадковий і ма лозрозумілий. Ганна ніколи не наваж увалася н е зручним питанням встрявати в їхнє життя, і зви чайно її розмови з черницями обмежувалися до щоденних конвенціональних фраз. (П родовж ення буде) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
