Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ПІДУ САНКУВАТИСЬ КОЛИ ДІТИ сплять... Байка в одній дії О. Д р а г о м а н о в о ї Як укриються снігом горбки, Забіліє садок коло хати, Я добуду свої саночки І піду на горбок санкуватись. Там дітей, там дітей, мов комах, Там так радісно, вигуки, сміхи — Навіть впасти у сніг — там не страх, І мій рот сам кричить від утіхи! Р. Завадович ДЕ ВАСИЛЬОК? На санках — саночках їдуть діти: ах, ах, ах! Всі рядочком сидять І з горбка униз летять. Напереді Лесик, За Лесиком песик, За песиком Улька З носиком, мов кулька, За Улею Люба, Що не має зуба, За Любою Мурчик — Держить його Юрчик, За Юрчиком Васильок, А за ним — кінець санок. їдуть швидко, мов летять, І сміються, і кричать: Лесик, Улька, Люба, Юрчик, їде мовчки песик, Мурчик, Песик радий, жмурить очі, Утікати Мурчик хоче, Та не вирветься — дарма! Мусить бути з усіма! На санках — саночках Вниз злетіли, ах-ах-ах! Зупинились саночки — „Порахуймось, діточки!“ Перший — Лесик, Другий — песик, Третя — Улька З носиком, мов кулька, А четверта Люба, Що не має зуба, П’ятий — Мурчик, Шостий — Юрчик, Сьомий... Що, кінець санок? ДІЄВІ ОСОБИ: Мати Катря, її донька Лялька Люба Лялька Галя Ведмедик Заєць білий Заєць сірий Півник Тіто, паяц ЯВА 1. Покій. Стіл. Стільці. У кутку скриня. Шафа. Кагря і мати ховають до шафи посуду. У матері перев’язана рука. МАТИ: Спасибі тобі, донечко, що допомогла мені помити посуду та при брати у кухні. Без тебе я б ніяк не управилась з покаліченою рукою. КАТРЯ: А як твоя рученька? Бо лить? МАТИ: Ні, не дуже. Я її добре про мила та зав’язала. Дасть Біг швидко заживе. КАТРЯ (підходить до столу): Тепер буду робити лекції. МАТИ: Пізно вже, доню. Ти напра цювалась, втомилась. Лягай спати. КАТРЯ: Учителька буде сердитись. МАТИ: Краще встанеш раненько та перед тим, як іти до школи, зробиш лекції на свіжу голову. Ходім спати, доню. КАТРЯ: іди, мамо. Я зараз піду. Тільки поскладаю ляльки. Мати виходить. Катря складає ляль ки до скриньки і примовляє: КАТРЯ: Лягай зайчику сірий, лягай зайчику білий, і ти, моя Галю, і ти, Любо, і ти, ведмедику. У неділю вас повиймаю, а тепер спочивайте. Де ж подівся Васильок? „Гей, Васильку, де ти, Де ти, де ти зник?“ Видно із замету Черевик... Роман Завадович ГОЛОС МАТЕРІ: Катре, Катрусю! КАТРЯ: Іду, іду! (Гасить лямпу і виходить). ЯВА 2. Хвилинку на сцені нікого немає. Рап том покришка від скриньки підійма ється і з неї визирає сірий заєць. Ви лізає, перебігає через сцену, заглядає крізь двері. СІРИЙ ЗАЄЦЬ: Сплять, сплять... (підбігає до скриньки). Сплять, сплять. Виходьте! Виходьте усі! (Запалює лямпу). Зі скриньки виходять ляльки, білий заєць, ведмедик. ТІТО (зі скриньки): Ой, допомо жіть, ой, не вилізу! Усі підбігають до скриньки і допо магають Тіто;ві. ТІТО: Руку мені відірвано, убрання пошарпано. Кинуто мене на саму до лину. Ніхто про мене не дбає. Ледве вибрався з-під поламаних забавок. Та ка тобі правда у світі. ЛЯЛЬКА ГАЛЯ: Буде вам бурмоті ти, діду! Завели свою пісню. ТІТО: Бачите, як вона відповідає! Нечувані речі. Нічого не знає, нічого не вміє, а туди ж балакає! ЛЯЛЬКА ГАЛЯ: А ви що вмієте? ТІТО: Як то що я вмію? А пищати? Тільки хтось доторкнеться до мого живота, я й пищу. (До білого зайчи ка): Ось, спробуй! БІЛИЙ ЗАЄЦЬ (перелякано відска кує): Не хочу! ТІТО (до ведм едя) : Ну, ти доторк нись! Ведмідь натискає йому живіт, Тіто пронизливо пищить „пі-і-і... ТІТО: Що? Чули? Хто з вас це вміє? ЛЯЛЬКА ГАЛЯ*. ІІхе, на що воно потрібне? ЛЯЛЬКА ЛЮБА: Годі, годі. Ми сю ди прийшли не для того, щоб свари тись. ЗАЙЦІ (підстрибуючи): Правда, правда. Давайте гратись, як завжди. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top