Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ПІДУ САНКУВАТИСЬ КОЛИ ДІТИ сплять... Байка в одній дії О. Д р а г о м а н о в о ї Як укриються снігом горбки, Забіліє садок коло хати, Я добуду свої саночки І піду на горбок санкуватись. Там дітей, там дітей, мов комах, Там так радісно, вигуки, сміхи — Навіть впасти у сніг — там не страх, І мій рот сам кричить від утіхи! Р. Завадович ДЕ ВАСИЛЬОК? На санках — саночках їдуть діти: ах, ах, ах! Всі рядочком сидять І з горбка униз летять. Напереді Лесик, За Лесиком песик, За песиком Улька З носиком, мов кулька, За Улею Люба, Що не має зуба, За Любою Мурчик — Держить його Юрчик, За Юрчиком Васильок, А за ним — кінець санок. їдуть швидко, мов летять, І сміються, і кричать: Лесик, Улька, Люба, Юрчик, їде мовчки песик, Мурчик, Песик радий, жмурить очі, Утікати Мурчик хоче, Та не вирветься — дарма! Мусить бути з усіма! На санках — саночках Вниз злетіли, ах-ах-ах! Зупинились саночки — „Порахуймось, діточки!“ Перший — Лесик, Другий — песик, Третя — Улька З носиком, мов кулька, А четверта Люба, Що не має зуба, П’ятий — Мурчик, Шостий — Юрчик, Сьомий... Що, кінець санок? ДІЄВІ ОСОБИ: Мати Катря, її донька Лялька Люба Лялька Галя Ведмедик Заєць білий Заєць сірий Півник Тіто, паяц ЯВА 1. Покій. Стіл. Стільці. У кутку скриня. Шафа. Кагря і мати ховають до шафи посуду. У матері перев’язана рука. МАТИ: Спасибі тобі, донечко, що допомогла мені помити посуду та при брати у кухні. Без тебе я б ніяк не управилась з покаліченою рукою. КАТРЯ: А як твоя рученька? Бо лить? МАТИ: Ні, не дуже. Я її добре про мила та зав’язала. Дасть Біг швидко заживе. КАТРЯ (підходить до столу): Тепер буду робити лекції. МАТИ: Пізно вже, доню. Ти напра цювалась, втомилась. Лягай спати. КАТРЯ: Учителька буде сердитись. МАТИ: Краще встанеш раненько та перед тим, як іти до школи, зробиш лекції на свіжу голову. Ходім спати, доню. КАТРЯ: іди, мамо. Я зараз піду. Тільки поскладаю ляльки. Мати виходить. Катря складає ляль ки до скриньки і примовляє: КАТРЯ: Лягай зайчику сірий, лягай зайчику білий, і ти, моя Галю, і ти, Любо, і ти, ведмедику. У неділю вас повиймаю, а тепер спочивайте. Де ж подівся Васильок? „Гей, Васильку, де ти, Де ти, де ти зник?“ Видно із замету Черевик... Роман Завадович ГОЛОС МАТЕРІ: Катре, Катрусю! КАТРЯ: Іду, іду! (Гасить лямпу і виходить). ЯВА 2. Хвилинку на сцені нікого немає. Рап том покришка від скриньки підійма ється і з неї визирає сірий заєць. Ви лізає, перебігає через сцену, заглядає крізь двері. СІРИЙ ЗАЄЦЬ: Сплять, сплять... (підбігає до скриньки). Сплять, сплять. Виходьте! Виходьте усі! (Запалює лямпу). Зі скриньки виходять ляльки, білий заєць, ведмедик. ТІТО (зі скриньки): Ой, допомо жіть, ой, не вилізу! Усі підбігають до скриньки і допо магають Тіто;ві. ТІТО: Руку мені відірвано, убрання пошарпано. Кинуто мене на саму до лину. Ніхто про мене не дбає. Ледве вибрався з-під поламаних забавок. Та ка тобі правда у світі. ЛЯЛЬКА ГАЛЯ: Буде вам бурмоті ти, діду! Завели свою пісню. ТІТО: Бачите, як вона відповідає! Нечувані речі. Нічого не знає, нічого не вміє, а туди ж балакає! ЛЯЛЬКА ГАЛЯ: А ви що вмієте? ТІТО: Як то що я вмію? А пищати? Тільки хтось доторкнеться до мого живота, я й пищу. (До білого зайчи ка): Ось, спробуй! БІЛИЙ ЗАЄЦЬ (перелякано відска кує): Не хочу! ТІТО (до ведм едя) : Ну, ти доторк нись! Ведмідь натискає йому живіт, Тіто пронизливо пищить „пі-і-і... ТІТО: Що? Чули? Хто з вас це вміє? ЛЯЛЬКА ГАЛЯ*. ІІхе, на що воно потрібне? ЛЯЛЬКА ЛЮБА: Годі, годі. Ми сю ди прийшли не для того, щоб свари тись. ЗАЙЦІ (підстрибуючи): Правда, правда. Давайте гратись, як завжди. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top