Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Рік Міжнародньої Співпраці СІМНАДЦЯТИЙ РІК ВИДАННЯ НАШІ ҐРАДУАНТКИ Журнал Наше Життя виявив у своєму 20-му році існування ко рисну ініціятиву. На його сторін ках появились у 1964 р. списки градуанток різних наших осеред ків та каледжів ЗДА. У цілому на числено около сотні абсольвенток шкіл у тому році. Сто освічених молодих жінок! Яка це велика сила! Всі вони про довжують обрану дорогу — одні студіюють дальше, другі пішли працювати, змагаючи до завер шення студій, а треті вийшли за між і втішаються домашнім за тишком, щоб колись пізніше ви користати придбане знання. Всі вони розвинули свій ум, придбали звання й озброєні до життя. Ріночасно виринають інші дум ки на цю тему. Чи з фаховим знанням та інтелектуальним рів нем рівночасно дозріла також їх українська свідомість? Чи вони теж включились в українську гро маду, як фахівці, або звичайні її члени? Вже й не говоримо про жіночі організації. Бо як практика вчить — до них напроваджує мо лоду жінку щойно певна життєва зрілість і розвиток материнських прикмет. Мабуть, не можемо притакуюче відповісти. Бо це ж не тільки в 1964 р. дістали ми сто градуан- ток. Вони- були і в попередніх ро ках і хто зна чи не численніші. А ми не бачимо їх у такій кількості, як хотілось би, у нашій громаді. Надто багато зникає їх із нашого (жиду, можливо й назавжди. Чия у цьому вина? Напевне нас, провідниць громадського жит тя, що не вміли до цих одиниць гідійти і їх пригорнути. Бо ж досвід і знання правил громад- 71 лсого життя вимагають від нас ікіціятиви в тому напрямку. А ми не врахували цієї потреби і тепер безчинно приглядаємось цьому розгублюванню наших сил. Проведення цього клича в 1965 році має свою історію. До цього готувались ще зарання, коли пре м’єр Індії Неру висунув цю дум ку в 1961 р. Над цим застановля лась Генеральна Асамблея і в ли стопаді 1963 р. прийнято проект проголосити рік 20-ліття Об’ єднаних Націй — Роком Міжна родньої Співпраці. Для цієї цілі покликано спеціяльний комітет із представників 12 країн під про водом амбасадора Фінляндії. У своїй програмі 'Комітет намі чує ■— поширити і скріпити всі почини міжнародньої співпраці та висунути й започаткувати нові. До цієї праці закликає всі скла дові держави, свої агенції та не урядові організації. Всі ці почи ни мають іти під кличем — ,,Мир і поступ через співпрацю“ Як за соби не-урядових організацій на мічено •— підкреслення дотепе рішніх осягів ОН, проекти даль шого порозуміння, як культурний обмін, міжнародні семінарі і між народній Корпус Миру. Проголошення Року Міжнарод ньої Співпраці совпало з тенден цією зговорення великих іпотуг у політичній площині. Невідомо чи це було запляноване заздале гідь. Та й не важне воно, а радше спосіб, як будуть використані йо го кличі. Треба припускати, що на тих міжнародніх семінарах і при культурному обміні насту пить дальше порозуміння всіх причетних до ОН чинників і пред ставництв. Отже Рік Міжнарод ньої Співпраці дасть ще одну на году до порозуміння вільного сві ту з Совєтами у новій і може більш безпосередній формі. Ще не маємо доказу на потвер дження цих здогадів. Але корот ка стаття, що появилась у Між- ніродніх Жіночих Вістях, 1964, ч. 11, показує, що й на терені міжнародніх жіночих організацій заноситься на зміну. Там з’ясова но виразно, що під кличем Року проведено у Парижі, у грудні 1964 нараду представниць віль ного й комуністичного світу для наладнання кращої опіки над ди тиною в рямках агенції ЮНІСІФ. Це може стати невинним почат ком до дальших взаємин.^ Не маємо змоги запобігти цим заходам. Під плащиком гарного клича миру й порозуміння ітиме визнання совєтського визиску лю дини й народу. Але придивлятись мовчки до цієї акції не сміємо. Не тільки треба нам пильно слід кувати за її перебігом та осві- домлювати західній світ про всі недоліки акції. Але й просувати туди справжні кличі міжнародньої співпраці. Такі, що дійсно прине сли б зближення різних чинників чи усунули б причину терпіння й напруги. Управа СФУЖО провела це вже в січні ц. р. Через Світовий Рух Матерей (М.М.М.), що має консультативний статус в ОН, внесла три проекти співпраці, що можуть заважити у дальшому. Це є: а) Сполука родин, роз’єднаних війною й залізною заслоною. Від цього терпить багато насильно розділених людей. б) Відповідальність за провину або політичні погляди одного з її членів родини не повинна про стягатись на цілу родину. в) Умовини жіночої праці по винні бути ПрОСЛІД'Ж'ЄНІ як щодо часу, роду праці й зарплати — наскільки вони відповідають спро могам жінки та не шкодять її біологічним функціям. Здійснення цих проектів вима гатиме студій чи студійних комі-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
