Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Рік Міжнародньої Співпраці СІМНАДЦЯТИЙ РІК ВИДАННЯ НАШІ ҐРАДУАНТКИ Журнал Наше Життя виявив у своєму 20-му році існування ко рисну ініціятиву. На його сторін ках появились у 1964 р. списки градуанток різних наших осеред ків та каледжів ЗДА. У цілому на числено около сотні абсольвенток шкіл у тому році. Сто освічених молодих жінок! Яка це велика сила! Всі вони про довжують обрану дорогу — одні студіюють дальше, другі пішли працювати, змагаючи до завер шення студій, а треті вийшли за між і втішаються домашнім за тишком, щоб колись пізніше ви користати придбане знання. Всі вони розвинули свій ум, придбали звання й озброєні до життя. Ріночасно виринають інші дум ки на цю тему. Чи з фаховим знанням та інтелектуальним рів нем рівночасно дозріла також їх українська свідомість? Чи вони теж включились в українську гро маду, як фахівці, або звичайні її члени? Вже й не говоримо про жіночі організації. Бо як практика вчить — до них напроваджує мо лоду жінку щойно певна життєва зрілість і розвиток материнських прикмет. Мабуть, не можемо притакуюче відповісти. Бо це ж не тільки в 1964 р. дістали ми сто градуан- ток. Вони- були і в попередніх ро ках і хто зна чи не численніші. А ми не бачимо їх у такій кількості, як хотілось би, у нашій громаді. Надто багато зникає їх із нашого (жиду, можливо й назавжди. Чия у цьому вина? Напевне нас, провідниць громадського жит тя, що не вміли до цих одиниць гідійти і їх пригорнути. Бо ж досвід і знання правил громад- 71 лсого життя вимагають від нас ікіціятиви в тому напрямку. А ми не врахували цієї потреби і тепер безчинно приглядаємось цьому розгублюванню наших сил. Проведення цього клича в 1965 році має свою історію. До цього готувались ще зарання, коли пре м’єр Індії Неру висунув цю дум ку в 1961 р. Над цим застановля лась Генеральна Асамблея і в ли стопаді 1963 р. прийнято проект проголосити рік 20-ліття Об’ єднаних Націй — Роком Міжна родньої Співпраці. Для цієї цілі покликано спеціяльний комітет із представників 12 країн під про водом амбасадора Фінляндії. У своїй програмі 'Комітет намі чує ■— поширити і скріпити всі почини міжнародньої співпраці та висунути й започаткувати нові. До цієї праці закликає всі скла дові держави, свої агенції та не урядові організації. Всі ці почи ни мають іти під кличем — ,,Мир і поступ через співпрацю“ Як за соби не-урядових організацій на мічено •— підкреслення дотепе рішніх осягів ОН, проекти даль шого порозуміння, як культурний обмін, міжнародні семінарі і між народній Корпус Миру. Проголошення Року Міжнарод ньої Співпраці совпало з тенден цією зговорення великих іпотуг у політичній площині. Невідомо чи це було запляноване заздале гідь. Та й не важне воно, а радше спосіб, як будуть використані йо го кличі. Треба припускати, що на тих міжнародніх семінарах і при культурному обміні насту пить дальше порозуміння всіх причетних до ОН чинників і пред ставництв. Отже Рік Міжнарод ньої Співпраці дасть ще одну на году до порозуміння вільного сві ту з Совєтами у новій і може більш безпосередній формі. Ще не маємо доказу на потвер дження цих здогадів. Але корот ка стаття, що появилась у Між- ніродніх Жіночих Вістях, 1964, ч. 11, показує, що й на терені міжнародніх жіночих організацій заноситься на зміну. Там з’ясова но виразно, що під кличем Року проведено у Парижі, у грудні 1964 нараду представниць віль ного й комуністичного світу для наладнання кращої опіки над ди тиною в рямках агенції ЮНІСІФ. Це може стати невинним почат ком до дальших взаємин.^ Не маємо змоги запобігти цим заходам. Під плащиком гарного клича миру й порозуміння ітиме визнання совєтського визиску лю дини й народу. Але придивлятись мовчки до цієї акції не сміємо. Не тільки треба нам пильно слід кувати за її перебігом та осві- домлювати західній світ про всі недоліки акції. Але й просувати туди справжні кличі міжнародньої співпраці. Такі, що дійсно прине сли б зближення різних чинників чи усунули б причину терпіння й напруги. Управа СФУЖО провела це вже в січні ц. р. Через Світовий Рух Матерей (М.М.М.), що має консультативний статус в ОН, внесла три проекти співпраці, що можуть заважити у дальшому. Це є: а) Сполука родин, роз’єднаних війною й залізною заслоною. Від цього терпить багато насильно розділених людей. б) Відповідальність за провину або політичні погляди одного з її членів родини не повинна про стягатись на цілу родину. в) Умовини жіночої праці по винні бути ПрОСЛІД'Ж'ЄНІ як щодо часу, роду праці й зарплати — наскільки вони відповідають спро могам жінки та не шкодять її біологічним функціям. Здійснення цих проектів вима гатиме студій чи студійних комі-
Page load link
Go to Top