Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
З погинів Відділіс Для нашої дітвори Кажуть, що в Америці бабуні ціняться на вагу золота. Заледви чи міг би хто краще це посвідчи ти, як членки 29 Відділу СУА, т. зв. „молодого", в Шікаґо. На 36 членів, одна є неодружена, одна одружена, але дітей не має, а на решту 34 припадає 70 дітей, яких пересічний вік є між 5 а 6 років. А кожний рік приносить новий прибуток. В 1964 році на родилося шестеро. Скільки при буде в шістдесятп’ятому, ще не знати, але прибуток напевно буде. Здавалось би, що сама ця ак тивність вистачала б, щоб випов нити весь час молодих матерів. Але з поміччю бабунь, тіток, чо ловіків і інших ,,бейбі-сітерів“, ці молоді жінки знаходять час і на працю для громади, в якій вони живуть. їх активність у першу чергу нав’язує до їх безпосеред ніх зацікавлень — виховної пра ці. Вони перші заснували на те- рені Шікаґо Світличку для до шкільної дітвори. Попри працю професійної садівнички, багато труду ще треба прикласти і під час зайнять у Світличці, як і в підготовці імпрез. В традицію уві йшло влаштовувати такі імпрези як дитячий костюмовий баль, свя то о. Миколая, День Матері, а на цю весну плянується ще й „вишивана" забава. Ця Світличка існує головно завдяки безінтєре- совній праці членів, без якої не було б можности її провадити. Та діти підростають, перехо дять із Світлички в лередшкілля, в першу клясу, і так росте та поширюється діяльність Відділу. Крім заробіткових імпрез, таких, як ярмарки, Відділ також влашто вує і культурні імпрези. На за прошення Відділу цього року від відала Шікаґо п-ні Ізидора Косач- Борисова, сестра Лесі Українки, яка брала участь у вечорі, при свяченому творчості поетеси, прочитавши спогади про свою се стру. Для всіх присутніх це був незабутній вечір і, мабуть, одна з найбільш вдалих культурних імпрез в Шікаґо. Замітний цей вечір був також і тим, що в про грамі під керівництвом п-ні Роми Турянської, брали участь самі молоді, студентки вищих і серед ніх шкіл. На терені Шікаґо влаштуван ням Виховного Семінара займа ється 29 Відділ. Відмінний цей Семінар від програм інших Сємі- нарів (і, можливо, тут найбільше відзеркалюється те, що це „мо лодий" Відділ), тим, що він не торкається загальної виховної тематики, про яку можна обшир- но читати в американській літе ратурі, а обмежується до суто українських проблем виховання дитини, або г. зв. національного виховання. Цю тему назагал ще мало порушувано в нашій пресі. Звичайно увага є звернена на мо лодь, а не на дітей. Чому наша молодь не говорить по-україн ському? Бо її вдома не навчили. Чому її вдома не навчили? Мож ливо тому, що замало усвідомля- ли те, що ні школа, ні молодечі організації не зможуть не то за ступити, але навіть доповнити ви ховання дитини такою мірою, як це було тому двадцять чи більше років. На тему методики навчання мав на першій лекції Виховного Се мінара незвичайно цікаву і добре обґрунтовану доповідь проф. М. Семчишин, базуючись на досвіді навчання модерних мов у школах за допомогою нових метод. Го ловним висновком його доповіді було те, що чим більше дитина чує українську мову, граматично правильну, і без домішки чужих слів, тим її краще собі засвоїть. А найбільше українську мову чує від своїх батьків. І в залежності від того, скільки часу й уваги присвячують батьки дитині ви вчить вона цю мову. Також цікавою була доповідь п-і Вероніки Чемеринської про нові методи навчання в амери канських школах, яка викликала запитання матерів: чому немає підручників з українознавства, базованих на новій методиці, і чому в школах українознавства, т;.к мало стараються вчителі вживати нового підходу до нав чання? Тим, що вони тримають ся старої методи, часто більше відчужують, ніж зближують ді тей до українства. З Виховним Семінарем зв’яза ні є ще інші пляни: вечір при свячений дитячій літературі, який буде влаштований у спів праці з Товариством Бібліотека рів, показова лекція в Світлич ці, виставка дитячих книжок і ручних робіт, що нав’язують до українознавства. Та, мабуть, най важливішою працею Комітету Ви ховного Семінара, це докладне виготовлення проектів виховних іграшок і забавок з українською тематикою, яких так дуже в нас бракує. Це прекрасний задум і багато праці і часу в це вкладе но, а ще більше оптимізму. Під цю пору Відділ не диспонує фі нансами, які потрібні для їх про дукції. Хоч це і невелика сума грошей, беручи під увагу те, що всі ці іграшки могли б принести прибуток. Таких „молодих" Відділів, як 29, є ще в Союзі Українок Аме рики відносно мало. Багатьох мо лодих матерів відстрашує додат кова праця, не зважаючи на те, що для них самих є потрібні зай няття поза хатньою й заробітко в і працею та дітьми. Молоді професіоналістки часто вважають, що їм немає місця поруч з людь ми непрофесійними, або не з їх ньої професії. Назагал, ми всі мало собі усвідомлюємо, що від нас, як дорослих людей, членів громади, буде найбільше залежа ти, яке обличчя та громада буде мати. А більше молодих Відділів своєю працею в харитативних і культурних ділянках могли б цьо му обличчю додати багато барви і привабливости. Дарія Маркусь Дворічна дівчинка завзялась сама одягнутись. Коли їй дозволили і вона з’явилась, одягнувши черевики не на ту ногу, то на заувагу відповіла: — У мене ж інших ніг немає!
Page load link
Go to Top