Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Починаймо зарання З великою приємністю прочи тала я завваги п-ні д-р Валентини Савчук, членки 63 Відділу СУА в Дітройті „Після карнавалу". Завваги цінні не тільки своїми ці кавими спостереженнями, але. го ловно започаткуванням дискусії на тему товариського життя наш ої молоді. На мою думку •— завданням Відділів СУА є «є тільки допомог ти у влаштуванні різного' роду то вариських молодечих імпрез, але дорожити всіх зусиль, щ об по даних імпрезах залишилось у мо лоді якнайкраще враження, щоб дівчатка танцювали, а хлопці не підпирали стін. Щ об це не трап лялось, молодь мусить себе вза ємно пізнати, бо треба направду дуж '0 відважних молодих людей, щ об при першій зустрічі уміли позбутись притаманного для цьо го віку збентеження чи соромли восте. Треба з приємністю підкресли ти працю Відділів СУА, які влаш товують забави своїх Дитячих Світличок, товариств Рідної Ш ко ли, що організують курси танків, молодечих організацій Пласту і СУМА, щ о влаштовують з’абави доросту, Окружних Рад СУА, що переводять Ґрадуаційні Зустрічі, Товариств Лікарів, Інженерів і Комбатантів, щ о влаштовують ба лі з представленням дебютанток. Всі ці імпрези не тільки вихову ють нашу молодь, але вони її зближують до себе, і зв’язують з українською громадою. Успіх цих імпрез у великій мірі залежить від підготовки та аранжерів, що ма ють усі можливості заставити со ромливих юнаків вийти з гурта хлопців та; якщо вміють — за танцювати. Мені хотілось би звернути ува гу ще наї приватні товариські зу стрічі молоді, влаштовані з наго ди свят, іменин, уродин чи весіль. Ці імпрези, що' відбуваються під опікою б’атьків у приватних хатах, не мають формального' характеру, а все ж є великої ваги. Тут мо лодь почувається більш свобідно й має більшу приємність, як із ве ликих нагод. На таких зустрічах не тільки танцюють, але прова дять цікаві гутірки та товариські гри, переплітані грою на інстру ментах та співами (завдяки дуже поширеній тут, на еміграції, му зичній освіті). Ці товариські зу стрічі не тільки наближують мо лодь до себе, але й наближують батьків до дітей, а ті вміють оці нити той труд, щ о його для них жертвують. Коли ВІЗЬМ'ЄіМО' під увагу, що середнє шкільництво в більшості не коедукаційне, то в віці дозрівання найбільше відчу жуються молоді люди. І тому та ким бажаним є влаштовування та ких забав. Велике значення мають рівнож такі зустрічі для студентської мо лоді, щ о — . перевантажена нау кою — потребує в часі вакацій товариського відпруження. Іде альною нагодою для цього є час Різдвяних свят. Тоді студенти хо дять із колядою, а потім звичайно стрічаються гуртом. Дещ о інакший характер мають весілля, на яких зустрічається ве лика кількість молоді. Це вже є формальна товариська імпреза*, одначе не позбавлена родинного чару. Молодь, що зустрічається в школі, церкві, українознавстві, Пласті, СУМА, літніх таборах, студентських організаціях не сто- ронить від себе. Її лучать спіль ні й цікаві переживання. Тому старше громадянство' по винно доложити всіх зусиль, щоб такі зустрічі дбайливо’ і з лю бо в’ю підготовляти. Тоді наші діти не тільки не будуть шукати за чужим товариством і не стануть наслідувати чужих звичаїв, а нав паки, вони достосую ть наші тра диції до нових обставин. Та й на певне оцінять наші зусилля, бо почуття вдячносте й справедливо сте притаманне молодому вікові. Володимира Ценко членка 20 Відділу СУА ПОРЯДКОМ ДИСКУСІЇ Читаючи „Наше Життя “ та останні статті відносно збереж ен ня української духовости -—- мені насуваються такі питання: 1. Чи не можна б опитувань, про які мова, перевести і по ін ших осередках? Бо- щ об знати, як працювати для осягнення пев ної цілі, мусимо; мати конкретні даіні про саму справу. 2. Знання мови. Безперечно без знання рідної мови не можна за своїти рідної духовости. Знання більше як одної мови, щ ораз то більше здобуває значення, як в Америці, так і в світі. Мені цікаве наше відношення до американ ської мови та інших мов країн нового поселення. Мені здається, що брак того знання, нам, бать кам, дуж е утрудню є зв’язок із нашими дітьми. Не знаючи мови як слід, ми не можемо бути в кур сі актуальних справ. Це об нижу є авторитет батьків, як і відношен ня до української мови. Мовляв, батьки не знаючи Іншої мови -— мусять обстоювати тільки україн ську. 3. Наше середовище: Ми хоті ли б, щ об наші діти його цінили і до нього тяготіли. Ми відтягає мо молодь від не-українського довкілля і товариства, помимо то го, щ о вони живуть у тому дов кіллі. У мене питання — наскіль ки наше ■ українське є повновар- тісне, притягаюче, та що воно дає нашій молоді?! Вичувається, що ми, громада^, не є однозвучні і то часто у засадничих справах. Наш український індивідуалізм, та не- пошанування авторитету багато приносить шкоди нашій спільноті. Дитина, мусить рости у гармонії і любові. Виховувати молоду душ у в негативах та нетерпимості -— в тім випадку до рідного — є не можливо1. Та конечним є, щ об у тій справі висловили свої думки мо лоді батьки, які або роджені у нових країнах, або приїхавши тут яких 15 літ тому, скінчили тут студії та почали своє власне ро динне життя. Доі них власне на лежить улюження системи, в якій мають вирости повновартісні чле ни української спільноти. Читачка з Дітройту 2 Н А Ш Е Ж И Т Т Я — К В ІТ Е Н Ь , 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
